Ухвала суду № 37432150, 04.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5937/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.Провадження № 22-ц/780/1401/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 56 04.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Суханової Є.М., Іванової І.В.,

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Коцюбинської селищної ради Київської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до Коцюбинської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та ОСОБА_6 укладено договір дарування 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1, житловою площею 52,8 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 700 кв.м., на якій розміщено надвірні будівлі: сарай - літня кухня, сарай з погребом, вбиральні, сарай - гараж, сарай, навіси, огорожа, вигрібні ями.

Після проведення реконструкції частини вищевказаного будинку Ірпінським БТІ виготовлено технічний паспорт, згідно якого власниками житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 - 1/12 частина будинку; ОСОБА_3 - 1/12 частина будинку; ОСОБА_5 - 1/12 частина будинку, а також ОСОБА_2 - 2/3 частини будинку.

06 лютого 2013 року відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради своїм рішенням №50 повідомив його, що при погодженні співвласників домоволодіння є технічна можливість для оформлення відповідної правової документації на самочинне будівництво.

З метою узаконення будівлі та отримання права власності він звернувся з листом до інших співвласників житлового будинку, в якому просив заключити мирову угоду, згідно якої співвласники не мали б ніяких претензій з приводу реконструкції частини будинку, власником якої він являється.

15 березня 2013 року відповідач повідомив його про те, що на засіданні виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради розглянуто заяву стосовно оформлення відповідної правової документації на самочинно побудовану садибу, але рішення не було прийняте у зв'язку з невиконанням позивачем умов, які зазначені у висновку відділу містобудування та архітектури м. Ірпеня №50, а саме: відсутнє погодження на проведення реконструкції інших співвласників.

Просив суд, визнати за ним право власності на самочинно реконструйовану частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Ірпінського міського суду від 23 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1; власниками інших частин даного будинку є по 1/12 частині кожний - ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Згідно листа відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради №54 вбачається, що є технічна можливість для реконструкції частини житлового будинку ОСОБА_2 по індивідуальному проекту загальною площею 146,46 кв.м., при будівництві виконати роботи по підсиленню конструкцій фундаменту, покрівлі, а також утепленню стіни частини будинку співвласника ОСОБА_7 (а.с. 15).

Згідно листа відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради від 06.02.2013 року №50 вбачається, що при погодженні співвласників домоволодіння є технічна можливість для оформлення відповідної правової документації на самочинно побудовані: коридор 1-1 площею 1,7 кв.м., коридор 1-2 площею 19,9 кв.м., санвузол 1-3 площею 6,5 кв.м., коридор 1-4 площею 2,2 кв.м., кухня 1-5 площею 46,0 кв.м., коридор 1-6 площею 13,3 кв.м., санвузол 1-7 площею 8,7 кв.м., житлова кімната 1-12 площею 29,9 кв.м., санвузол 1-13 площею 6,7 кв.м., гардероб 1-14 площею 3,3 кв.м., котельня 1-15 площею 4,3 кв.м., тераса площею 7,4 кв.м. та тераса розміром 2,7х9,15м., загальна площа будинку збільшена на 215,8 кв.м., житлова площа по будинку збільшена на 88,4 кв.м. (а.с. 17).

З листа виконкому Коцюбинської селищної ради Київської області від 15.03.2013 року вбачається, що 14 березня 2013 року була розглянута заява ОСОБА_2 стосовно оформлення відповідної правової документації на самочинно побудовану садибу, але рішення не було прийняте у зв'язку з невиконанням умов, зазначених у висновку відділу містобудування та архітектури м. Ірпеня від 06.02.2013 року за №50 (а.с. 18).

ОСОБА_2 звертався з листами та мировою угодою до співвласників будинку ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, однак дані листи не були ними отримані (а.с. 19-23).

Позивачем було проведено реконструкцію належної частини будинку по АДРЕСА_1 без згоди інших співвласників даного будинку.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що проведенням реконструкції належної позивачем частини будинку не порушені права інших співвласників будинку, а також того, що за позивачем вже зареєстровано у встановленому законом порядку на 2/3 частини даного будинку і частки співвласників будинку на даний час не змінені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення позову без задоволення, оскільки рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам норм матеріального і процесуального права, а саме, згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Збільшення загальної площі будинку на 215,8 кв.м. і житлової площі на 88,4 кв.м. вказує на порушення прав та законних інтересів інших осіб, тому що частка позивача буде збільшена, а інших співвласників зменшена без їхньої згоди, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: