Ухвала суду № 37431822, 18.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 876/5959/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Матковської З. М., Гулида Р. М.,

за участю секретаря Корнієнко О. А.

представника позивача Звір Р. П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Рава-Руський спиртовий завод" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі № 813/10/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби України до Державного підприємства "Рава-Руський спиртовий завод" про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

2 січня 2013 року Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби України звернулася з адміністративним позовом до Державного підприємства "Рава-Руський спиртовий завод", яким просила накласти арешт на кошти, що знаходяться в банку для погашення заборгованості по податку на прибуток та податку на додану вартість перед бюджетом на загальну суму 107426,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача є борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 41247,95 грн та по податку на прибуток підприємства в сумі 66178,23 грн. Однак у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року позов задоволено повністю.

З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що опису майна відповідача не проводилось, а отже доказів, що у відповідача відсутнє майно, яке можу бути джерелом погашення податкового боргу, немає. Крім того вказує, що підстави для накладення арешту на майно передбачені законодавством. Підстав для арешту майна в даному випадку немає.

Представник позивача в судовому засіданні надали пояснення, просили апеляційну залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю доповідача та пояснення сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем в період з 30 березня 2011 року по 5 квітня 2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року. На результатами перевірки складено Акт від 13 квітня 2011 року, на основі якого винесено податкові повідомлення-рішення: № 000354/2300/5917/00374769 від 29 квітня 2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33003 грн за основним платежем та 8252,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення № 000353/2300/5917/00374769 від 29 квітня 2011 року яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52942 грн за основним платежем та 13235,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Слід зазначити, що 23 квітня 2012 року Львівським апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі № 152319/11/9104 за апеляційною скаргою ДПІ у Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у справі за позовом ДП "Рава-Руський спиртовий завод" до ДПІ у Жовківському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 000353/2300/5917/00374769 та № 000354/2300/5917/00374769 від 29 квітня 2011 року, якою апеляційну скаргу задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року по справі № 2а-10887/11/1370 скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову ДП "Рава-Руський спиртовий завод". Постанова набрала законної сили.

16 серпня 2012 року відповідачем отримано податкову вимогу від 31 липня 2012 року, згідно з якою станом на 31 липня 2012 року сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 107426,18 грн (а. с. 36). Дана вимога відповідачем не оскаржувалась, а борг за нею сплачений не був.

Згідно з довідкою податкового органу від 19 листопада 2012 року № 10623/19-0 заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток становить 107426,18 грн, з них 85939,68 грн - основний платіж, а 21486,50 грн - штрафна (фінансова санкція)

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Такі докази наведені в матеріалах справи, зокрема листи Червоноградського МБТІ (а. с. 39), управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області (а. с. 40), Жовківського ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області (а .с. 41). Згідно з даними листами за відповідачем не зареєстровано жодного рухомого чи нерухомого майна.

26 грудня 2012 року начальником ДПІ винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача. Таке рішення прийнято на підставі звернення начальника відділу погашення податкового боргу позивача.

Пунктами 94.4, 94.6 статті 94 ПК України встановлено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до Закону, та коштів на рахунку платника податків.

Оскільки позивачем на підставі наведених вище листів Червоноградського МБТІ, управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області, Жовківського ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області встановлено відсутність у відповідача рухомого чи нерухомого майна, то позивач правомірно, на підставі підпункту 94.6.2 статті 94 ПК України, було подано позов до суду з метою арешту коштів на рахунках відповідача.

Зокрема підпунктом 20.1.17 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Необхідно зазначити, що підпунктом 14.1.175 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України роз'яснено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

А згідно з статтею 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

З аналізу матеріалів справи та законодавчих положень зрозуміло, що у позивача було право та підстави звертатися з позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку для погашення заборгованості по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Оскільки майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу на відповідача не зареєстровано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність накладення такого арешту, для забезпечення погашення податкового боргу відповідачем

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Рава-Руський спиртовий завод" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі № 813/10/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Матковська З. М.

Гулид Р. М.

Повний текст ухвали складено 21 лютого 2014 року