Ухвала суду № 37429260, 19.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/5230/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Крусяна А.В., Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Поланк-хліб" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ПП "Поланк-хліб" звернулось з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212350 від 07.02.2012р., прийняте ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі акту перевірки №615/23-5/31795687 від 06.02.2012р.

В обгрунтування позовних вимог вказувалось на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, порушення порядку оформлення результатів перевірки та відсутність в діях ПП порушень п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, посилаючись на наступне. Відповідачем порушено право позивача на написання заперечень до акту перевірки та порушені строки прийняття податкового повідомлення-рішення, отже оскаржене рішення прийняте не у спосіб, передбачений ПК України. Відповідачем зроблено помилковий та невідповідаючий дійсності висновок про нікчемність, нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, який не відповідає дійсності, він зроблений на підставі припущень, без достатнього вивчення первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій між ПП "Поланк-хліб" та ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція". Основою підставою для висновків акту перевірки позивача слугували дані актів перевірок інших підприємств. Акт перевірки не містить вказівок на факти неналежного змісту первинних документів, або на факти відсутності належних реквізитів, передбачених законом. Договори, укладені між позивачем та його контрагентами, повністю виконані та носять реальний характер, що підтверджується первинними документами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС №0000212350 від 07.02.2012р.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.01.2012р. по 30.01.2012р. згідно п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.2, ст.79 ПК України, на підставі наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Приморському районі м.Одеси, начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 11.01.2012р. №67, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП "Поланк-хліб" з питання достовірності правових взаємовідносин із ПП "Антре Едвертайзінг" у періоді - березень 2011р., із TOB "ВСТК" за період квітень-червень 2011p., із TOB "Реконструкцій" за період січень 2011р.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складений акт від 06.02.2012р. №615/23-5/31795687 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Поланк-хліб" з питання достовірності правових взаємовідносин із ПП "Антре Едвертайзінг" у періоді - березень 2011р., із ТОВ "ВСТК" за період квітень-червень 2011р., та ТОВ "Реконструкція" за період - січень 2011р.».

В висновках акту перевірки зазначено, що на порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України ПП "Поланк-хліб" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 48956,91грн. за рахунок контрагентів-постачальників, а саме: ПП "Антре Едвертайзінг" за березень 2011р. на суму ПДВ - 8940грн., ТОВ "ВСТК" за квітень-червень 2011р. на суму ПДВ - 29508,58грн., та ТОВ "Реконструкція"за січень 2011р. на суму ПДВ - 10508,33грн.

На підставі акту перевірки від 06.02.2012р. ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000212350 від 07.02.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 48956,91грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПС в Одеській області, якою було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №4425/10/10-2007 від 12.03.2012р., яким податкове повідомлення-рішення №0000212350 від 07.02.2012р. залишено без змін, а скаргу без задоволення. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, позивач звернувся до ДПС України з повторною скаргою про скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 07.02.2012р. Рішенням ДПС України № 6635-16/10-2115 від 13.04.2012р. повторну скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що хоча висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За змістом п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На підставі п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

У відповідності до п. 86.7 ст. 87 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно п.86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки було складено 06.02.2012р., а податкове повідомлення-рішення прийняте на його підставі - 07.02.2012р. Доказів ознайомлення позивача з актом перевірки до прийняття на його підставі податкового повідомлення-рішення, або відмови у його підписанні суду не надано. З наданих ДПІ документів вбачається, що акт перевірки був надісланий рекомендованим листом 06.02.2012р., одержаний керівником ПП "Поланк-Хліб" 13.02.2012р., тобто із змістом акта позивач був ознайомлений вже після прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Отже податковий орган порушив імперативні приписи норм ПК України (пункт 86.7 ст.86, пункт 86.8 ст.86 ПК України) стосовно забезпечення платнику податків можливості подати заперечення на акт перевірки та, як наслідок, без врахування таких заперечень, їх розгляду та без надання на них відповіді, а також порушено строки прийняття податкового повідомлення-рішення (наступного дня після оформлення акту перевірки).

Разом з цим не відповідають дійсності також твердження позивача про неповідомлення про проведення перевірки, яке спростовується наданою відповідачем розпискою від 17.01.2012 р. про одержання повідомлення про проведення перевірки. Також відповідачем складено телефонограму про запрошення на оформлення та підписання акту перевірки від 06.02.2012р.

Як вбачається з акту перевірки, у періоді, що перевірявся, позивач звітував з наступними показниками по податку на додану вартість: - декларація з ПДВ за січень 2011р., в рядку №12 Додатку у розділі "Податковий кредит" зазначені відносини з TOB "Реконструкція" на суму ПДВ - 10508,33 грн.; - декларація з ПДВ за березень 2011р., в рядку №26 Додатку у розділі "Податковий кредит" зазначені відносини з ПП "Антре Едвертайзінг" на суму ПДВ - 8940грн.; - декларація з ПДВ за квітень 2011р., в рядку №26 Додатку у розділі "Податковий кредит" зазначені відносини з TOB "ВСТК" на суму ПДВ - 21909,92грн.; - декларація з ПДВ за травень 2011р., в рядку №25 Додатку у розділі "Податковий кредит" зазначені відносини з TOB "ВСТК" на суму ПДВ - 3687,33грн.; - декларація з ПДВ за червень 2011р., в рядку №27 Додатку у розділі "Податковий кредит" мають місце відносини з TOB "ВСТК" на суму ПДВ - 3908,33грн.

Підставою для висновку про завищення податкового кредиту ПДВ за відносинами з ПП "Антре Едвертайзинг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкцій" у січні, березні, квітні, травні, червні 2011р., зокрема, слугувало наступне. Реальність господарських операцій між ПП "Поланк-Хліб" та ПП "Антре Едвертайзинг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкцій" не підтверджена всіма необхідними первинними документами. Не надані оборотно-сальдові відомості, сертифікації на відвантажений товар, сертифікати відповідності, договори оренди складського приміщення. Встановлено, що у січні 2011р. у підприємства ПП "Реконструкція" відсутні податкові зобов'язання по правовим взаємовідносинам з ПП "Поланк Хліб". ДПІ у Приморському районі м. Одеси від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси отримано акт від 22.03.2011 № 50/23-513/32623124 "Про проведення документальної перевірки В "Реконструкція", код за ЄДРПОУ 32623124, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.», в якому вказано, що враховуючи те, що у TOB "Реконструкція" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, то згідно з ч.ч.1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України угоди з контрагентами за період січень 2011 є нікчемними: податкові зобов'язання у сумі - 958,9 тис. грн., податковий кредит у сумі - 4,5 тис. грн. Встановлено, що у підприємства ТОВ"ВСТК" відсутні податкові зобов'язання по правовим взаємовідносинам з ПП "Поланк Хліб" у періоді квітень-червень 2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси надіслано лист від 09.11.2011р. №62922/7/23-513/09 про те, що складено акти про неможливість проведення документальної перевірки ПП "Антре Едвертайзінг" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період березень 2011р. та TOB "ВСТК" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період квітень-червень 2011р. від 03.08.2011р. №1945/23-512/35179825, від 29.07.2011р. №1919/23-513/35179825, від 16.08.2011р. №2064/23-513/35179825. Від ВПМ у Приморському районі м. Одеси отримано службову записку від 24.09.2011р. №6294/26-53 де, викладено що упродовж 2006-2011р.р. ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухилення від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів, організував створення (придбання) низки підприємств з ознаками фіктивності зареєстровані в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, у тому числі ПП "Антре Едвертайзінг" та TOB "ВСТК"; відносно зазначеної особи порушено кримінальну справу.

В ході судового розгляду встановлено, що відносини між ПП "Поланк-Хліб" та TOB "Реконструкція" ґрунтувались на договорі поставки №04/01/11 від 04.01.2011р. Згідно договору доставка здійснюється згідно домовленості.

Відносини між ПП "Поланк-Хліб" та ПП "Антре Едвертайзінг" ґрунтувались на договорі № 0103 від 01.03.2011р. про поставку харчової сировини.

Відносини між ПП "Поланк-Хліб" та ТОВ «ВСТК» ґрунтувались на договорі №010411 від 01.04.2011р. про поставку харчових інгредієнтів за асортиментом, кількістю та вартістю, зазначених у накладних.

Згідно пояснень позивача транспортування товарів здійснювалось постачальниками товару на адресу ПП "Поланк-Хліб" за місцем зберігання товарів - склад за адресою: вул. Ген. Цветаєва 3/5, м. Одесі, орендований у ВАТ ТД "Меркурій" згідно Договору оренди №7 від 01.11.2011р.

Рух придбаного товару на складах позивача підтверджується залученими до матеріалів справ звітами про рух товарів на складах.

Придбаний товар було передано позивачу на підставі оформлених між ПП "Поланк-Хліб" та ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція" видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи.

У зв'язку з отриманням товарів позивачем у безготівковій формі були перераховані грошові кошти на банківські рахунки постачальників, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

У зв'язку з здійсненням вказаних господарських операцій постачальниками виписані позивачу податкові накладні, копії яких надані позивачем і залучені до матеріалів справи.

На підставі отриманих від контрагентів податкових накладних ПП "Поланк-хліб" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі - 10508,33грн. за січень 2011р. по постачальнику TOB "Реконструкція"; суму ПДВ у розмірі 8940грн. за березень 2011р. по постачальнику ПП "Антре Едвертайзінг"; суму ПДВ у розмірі 29508,58 грн. квітень-червень 2011р. по TOB "ВСТК".

Водночас позивачем надані докази використання отриманого товару у власній господарській діяльності та продаж його іншим підприємствам (видаткові накладні, податкові накладні, договори).

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем товарів, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (договори, податкові накладні, банківські виписки, видаткові накладні, тощо).

За змістом пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

На підставі п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Однак, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція" згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Згідно пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Жодних зауважень стосовно статусу ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція" як платників ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Відповідно ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Спірні угоди позивача з його контрагентами не є недійсними в силу вказівки на це в законі, належних та допустимих доказів на підтвердження їх укладення в порушення публічного порядку, зокрема, спрямованості на заволодіння дохідною частиною Державного бюджету, відповідачем не надано та в матеріалах перевірки не значиться.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, виконані роботи, передано товар), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність та безтоварність укладених між позивачем та його контрагентами угод.

В ході судового розгляду встановлено, що укладені між ПП «Поланк-Хліб» та ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція" договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Позивач та його контрагенти ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, дефектність яких нічим не підтверджена.

Отже, висновок акту про нікчемність договорів та безтоварність господарських операцій є довільним припущенням перевіряючих, не заснованим на будь-яких належних доказах.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки ПП «Поланк-хліб» не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням ПП «Поланк-хліб» до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ по господарським операціям з ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція".

За змістом ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

На підставі п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, висновок документальної перевірки про безтоварність господарських операцій ПП "Антре Едвертайзінг", TOB "ВСТК", TOB "Реконструкція" з ПП «Поланк-хліб» обґрунтований виключно даними додаткового характеру, одержаними з матеріалів, складених іншими податковими органами, хоча висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів ПП "Поланк-хліб", а з документів за результатами перевірки інших платників податків. При формуванні висновків акту перевірки ПП "Поланк-хліб" ДПІ в порушення вимог Порядку №984 та ст.83 ПК України оперує переважно чи повністю виключно податковою інформацією, яка не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, податковий орган ні в акті перевірки, ні під час судового засідання не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень та обґрунтованості висновків акту перевірки.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Поланк-хліб" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі № 1570/5230/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: І.Г. Ступакова