Рішення № 37429253, 19.02.2014, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/343/14-ц

№ провадження 2/323/203/14

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

19.02.2014 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В. при секретарі Свириденко О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що за договором позики передав позичальнику ОСОБА_2 гроші в сумі 1000 доларів США, що на день отримання позики за офіційним курсом НБУ 7,9930 гривень за 1 долар США становило 7 993 гривні. На підтвердження фактичного одержання вказаної суми, позичальником було надано розписку від 16 жовтня 2012 року, яка була написана відповідачем власноруч.

В розписці відповідач зобов'язався повернути кошти 31 грудня 2012 року, однак в зазначений термін і до теперішнього часу свого зобов'язання не виконав.

Позивач вказує, оскільки позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також суму банківських відсотків по кредитним договорам та суму винагороди за користування позикою. Вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму позики згідно розписки в розмірі 7 9993 гривні та 3% річних від суми боргу. Станом на 22.01.2014 року кількість днів прострочення становить 386 днів.

Враховуючи, що відповідач вчасно не повернув розмір отриманої позики, він повинен сплатити на користь позивача і пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання та вказує, що статтями 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ, встановлений Постановою Правління НБУ від 13.08.2013 року становить 6,5% річних, тобто розрахунок пені за 6 місяців становить 515, 27 грн.

Оскільки у розписці не зазначено розміру процентів за договором позики, то у відповідності до ст..1048 ЦК України позивач має право на отримання процентів на рівні облікової ставки НБУ, які виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позика отримана 16.10.2012 року. До 09.06.2013 року облікова ставка НБУ складала 7,5%, тобто сума процентів з 16.10.2012 року до 09.06.2013 року становить 387, 60 грн. З 10.06.2013 року по 12.08.2013 року облікова ставка НБУ складала 7,00%, тобто сума процентів за цей період становить 96,57 грн. З 13.08.2013 по дату подання позову до суду облікова ставка НБУ складає 6,5%, тобто сума процентів за цей період становить 229,17 грн. А загальна сума заборгованості складає 9 475, 19 грн.

Враховуючи, що розписка підписана відповідачем є документом, що стверджує про вчинення правочину, як того вимагають вимоги чинного законодавства між позивачем та відповідачем та підтверджують обставини, на які посилається позивач, прохає задовольнити його вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за розпискою від 16.10.2012 року в розмірі 7 993 гривні, 3% річних в розмірі 515 гривень 27 копійок, а також проценти в сумі 713 гривень 34 копійки, а всього 9 475 гривень 19 копійок.

В судове засідання позивач не з'явився, до суду надав заяву, в якій прохає розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та прохає задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, прохає задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу та розпискою, 3% річних в сумі 253, 58 грн. та процентів за користування грошовими коштами. В іншій частині позовних вимог прохає відмовити.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, за ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошима встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст..1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін. Проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір вважається безпроцентним якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст..1050 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити додатково грошову суму, відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідно до розписки від 16.10.2012 року ( а.с.6), ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 (одну) тисячу доларів США, які зобов'язався повернути до 31.12.2012 року.

У встановлений строк договором відповідач грошові кошти не повернув, про що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню сума основного боргу за розпискою у сумі 7, 993 грн.( вартість 1000 доларів США за курсом станом на 16.10.2012 року), проценти за користування коштами в розмірі 713 грн. 13 коп. ( відповідно до облікової ставки НБУ), а також три процента річних від суми боргу в розмірі 253 грн. 58 копійок.

В частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд вважає необхідним в цій частині позовних вимог відмовити, оскільки, відповідно до Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року, на який вказує позивач, суб'єктами зазначених у законі правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених кодексом.

На підставі ст..60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.

Оскільки позивачем не надано доказів стосовно того, що договір позики був укладений не між фізичними особами, а другими суб'єктами, зазначеними у законі, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.3 ст..88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач, відповідно зо ЗУ «Про судовий збір» звільнений від його сплати, з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути збір, відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1051 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за розпискою в сумі 7993 гривні, 3% річних в сумі - 253 грн.58 копійок, проценти в сумі - 713 грн. 34 копійки, а всього стягнути - 8959 грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір по справі у розмірі 216 гр.92 коп. в дохід держави в державний бюджет Оріхівського району, 22030001, код ЄДРПОУ одержувача: 34676974; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО банку: 813015; номер рахунку 31211206700211, призначення платежу: судовий збір, 37455335, п.1.1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Плечищева О.В.