Постанова № 37428996, 09.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року 10:20 Справа № 808/8772/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 1051 грн. 02 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, який перебував у 2013 році на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, не сплатив у повному обсязі суму узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб.

Представник позивача та відповідач у судове засідання 09.01.2014 не з'явились.

Представник позивача до канцелярії суду подав письмове клопотання (вх.№384 від 09.01.2014) про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.

Причини не прибуття у судове засідання відповідача суду не відомі. Відповідач належним повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання на його адресу, внесену до Єдиного державного реєстру, копії ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки. Проте зазначене поштове відправлення було повернуто до суду, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Частиною 11 ст. 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на час розгляду справи ані заперечень на позов, ані заяви про визнання вимог контролюючого органу, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання без поважних причин, а представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вважає, що наразі відсутні перешкоди для розгляду справи у цьому судовому засіданні, тому не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути її у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що відповідач протягом 2013 року перебував на спрощеній системі оподаткування та належав до другої групи платників єдиного податку зі ставкою єдиного податку у 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 1 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Пунктом 295.2 ст. 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать про те, що станом на час розгляду справи відповідач має податковий борг зі сплати єдиного податку у загальному розмірі 1050 грн. 02 коп., який виник внаслідок несплати ним єдиного податку за 2013 рік, а також пені, нарахованої контролюючим органом за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Контролюючі органи, до яких у даному випадку належить позивач, відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У даному випадку податкова вимога №22-17 від 26.07.2013 була отримана відповідачем 29.07.2013, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія корінця цієї податкової вимоги.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки під час розгляду справи судом з'ясовано, що відповідач має податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі заявленому позивачем до стягнення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Балабанівської селищної ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код 38025393) суму податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у загальному розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) гривня 02 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов