Рішення № 37428812, 27.02.2014, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 Справа № 901/4222/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 26832,23 грн.

Суддя Іщенко І.А.

За участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 85516,69 грн., в тому числі 55846,83 грн. - сума основного боргу; 999,01 грн. - пеня; 1838,62 грн. - 24% річних; 26832,23 грн. - штраф.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.04.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір на поставку № 62/13-П. Згідно якого, позивач зобов'язується постачати товар відповідачу, а відповідач зобов'язується приймати його та оплачувати. Відповідно до пункт 3.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дня поставки (пункт 2.4 договору) суму, що вказана в накладній, по якій поставляється товар. Додатковою угодою №1 від 26.06.2013 строк оплати був змінений на 45 календарних днів з дня поставки. Проте всупереч умовам договору, відповідач здійснив оплату за поставлений товар не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, що і стало підставою для звернення з позовною заявою до суду.

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією. 24.02.2014 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у ній матеріалами (а.с.91).

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією. 27.02.2014 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання, згідно якого відповідач повідомляє про сплату основного боргу в розмірі 55846,83 грн., пені в розмірі 999,01 грн., 24% річних в розмірі 1838,62 грн.; просить на розгляд суду зменшити суму штрафу, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, а також розглянути справу за наявними в ній матеріалами без його участі (а.с. 94).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

23.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір поставки №62/13-П (а.с. 8-9).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товари, а Покупець зобов'язується приймати їх та оплачувати.

Відповідно до пункту 1.2 Договору асортимент та кількість Товарів визначаються Сторонами з урахуванням потреб Покупця в Товарах та можливостей Постачальника, і вказуються в накладних (рахунках) на поставку, які є невід'ємними частинами

Договору.

Ціни на Товари та загальна сума кожної поставки вказуються в накладних (рахунках), по яким вони поставляються (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що за поставлені Товари Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику протягом 30 (тридцяти) календарних днів з Дня поставки (пункт 2.4 Договору) суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється Товар.

Відповідно пункту 3.3 Договору друга та наступні поставки Товару за Договором здійснюються за умови оплати Покупцем не менше 50% (п'ятдесяти відсотків) суми першої поставки Товару.

Пунктом 3.4 Договору сторони передбачили, що розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що за прострочення оплати поставлених Товарів (пункту 3.2 Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу.

Сторони відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов'язання Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити 24% річних.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31.03.2014 (пункт 7.1 Договору).

26.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено додаткову угоду до Договору поставки №62/13-П від 23.04.2013 (а.с. 10).

Додатковою угодою №1 від 26.06.2013 сторони домовились:

- доповнити Договір пунктом 3.2.1 в наступній редакції: «За поставлені Товари торгівельної марки «НАМЕ» Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня поставки (п.2.4. Договору) суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється Товар»;

- доповнити Договір пунктом 4.3.1 в наступній редакції: «У випадку прострочення оплати поставлених Товарів (п.3.2.1. Договору) більше ніж на 2 (два) дні Покупець сплачує Постачальнику також штраф у розмірі 1% (одного відсотка) від несплаченої в строк суми за кожен прострочений календарний день».

Позивач стверджує, що свої зобов'язання виконав у повному обсязі, та поставив відповідачу товар на загальну суму 180009,22 грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними від 19.06.2013 № 80277623; від 03.07.2013 №80279010, №80279018; від 10.07.2013 №80279692; від 17.07.2013 №80280523; від 24.07.2013 №80281299; від 01.08.2013 №80282219; від 14.08.2013 №80283676; від 01.09.2013 №80286732; від 02.10.2013 №80289358; від 23.10.2013 №80292009, №80292090 - на загальну суму 180009,22 грн. (а. с.11-27), які оформлені належним чином та містять підпис представника відповідача про отримання товару, а також скріплені печаткою відповідача.

Проте, у порушення норм законодавства, відповідач сплатив лише часткову суму грошових коштів за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в розмірі 55846,83 грн., що стала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать, що після порушення провадження по справі, відповідач здійснив платежі, якими сплатив суму основного боргу в розмірі 55846,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 62 від 23.12.2013 на суму 10000,00 грн. (а.с. 51) та платіжним дорученням № 67 від 09.01.2014 на суму 45846,83 грн. (а.с. 52), пеню в розмірі 999,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 71 від 18.02.2014 на суму 999,01 грн. (а.с. 95), 24% річних в розмірі 1838,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 72 від 18.02.2014 на суму 1838,62 грн. (а.с. 96).

Ухвалою годарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2014 провадження у справі №901/4222/13 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» суми основного боргу в розмірі 55846,83 грн., пені в розмірі 999,01 грн., 24% річних в розмірі 1838,62 грн. припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 26832,23 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.3.1 додаткової угоди до Договору поставки №62/13-П від 23.04.2013 встановлено, що у випадку прострочення оплати поставлених Товарів (пункт 3.2.1. Договору) більше ніж на 2 (два) дні Покупець сплачує Постачальнику також штраф у розмірі 1% (одного відсотка) від несплаченої в строк суми за кожен прострочений календарний день.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи заяву відповідача про зменшення розміру штрафу, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, враховуючи, що порушення відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості за поставлений товар не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд вважає доцільним зменшити розмір штрафу до 100,00 грн. та стягнути вказану суму з відповідача.

Згідно пункту 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2012 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 03.03.2014.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (вул. Довнар-Запольського, буд. 5, м. Київ, Україна, 04116, ідентифікаційний код 30384724) штраф в розмірі 100,00 грн. за договором поставки № 62/13-П від 23.04.2013, судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя І.А. Іщенко