Постанова № 37428762, 17.02.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2014 рокум. Ужгород№ 807/3751/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.

при секретарі судового засідання Химинець В.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 (договір а.с. 30),

відповідача: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Закарпастькій області - представника Яблонського О.О. (довіреність а.с. 40),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Закарпастькій області про зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 лютого 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 лютого 2014 року.

23 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Закарпастькій області якою просить суд зобов'язати управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Закарпатській області зареєструвати за ОСОБА_1 автобус пасажирський "IVECO-FIAT-370 Падане 12-25", 1986 року виробництва, номер шасі НОМЕР_1, об'єм двигуна: 12880 см. куб.

Позов мотивований наступним. 27.11.2012 року за договором купівлі-продажу позивачем придбано від ПП "Дельта" с. Косонь, Берегівського району автобус пасажирський "IVECO-FIAT-370 Падане 12-25". Після чого позивач звернувся з заявою до начальника Берегівського відділення РЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області Левдар М.М. з проханням зареєструвати за ним придбаний автобус додавши до заяви всі наявні документи. Листом Відділенням РЕР з обслуговування Берегівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області № 286 від 10.10.2013 року (а.с. 7) йому було відмовлено в реєстрації автобуса вказавши, що надані ним документи, а саме вантажна митна декларація та технічний паспорт автобуса не є оригіналами, а ксерокопіями. Вважає, що всі ці належно оформлені і завірені документи є достатніми для реєстрації автобуса, без чого не має можливості використовувати та розпоряджатися належним йому майном.

Під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що викладені ним у позовній заяві.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову. Позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2012 року придбав від ПП "Дельта" незареєстрований вищезазначений автобус. Згідно п. 8 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - Порядок) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, що даний транспортний засіб повинен був зареєструвати власник в органах державної автомобільної інспекції в даному випадку ТОВ "Італекс" яким безпосередньо здійснювалось перевезення автомобіля через митний кордон України та здійснювалось митне оформлення, а після реєстрації власник зміг би відчужувати належне йому майно. ТОВ "Італекс" незареєстрований автобус, ПП "Дельта" отримало його в рахунок погашення заборгованості, а позивач придбав його за договором купівлі-продажу та надав копії технічного паспорту та вантажної митної декларації, що суперечать правилам державної реєстрації. У зв'язку з чим позивачу було відмовлено в державній реєстрації.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 листопада 2012 року, ОСОБА_1 придбано транспортний засіб: автобус пасажирський "IVECO-FIAT-370 Падане 12-25", 1986 року виробництва, номер шасі НОМЕР_1, об'єм двигуна: 12880 см. куб. (а.с. 8) від ОСОБА_10, директора ПП "Дельта". Транспортний засіб належить продавцю на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися серії ВТА № 556735 від 30.10.2012 року; витягу з Державного реєстру правочинів № 12046493 ( а.с.10).

За свідоцтвом (про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися), таке підлягало державній реєстрації у відповідних органах реєстрації транспортного засобу. Крім того, суд зазначає, що первинна реєстрації транспортного засобу за попереднім власником ТзОВ"Ітелтекс" також не відбулася.

В подальшому, незареєстрований автобус ПП "Дельта" отримав його в рахунок погашення заборгованості, а позивач в свою чергу придбав його за договором купівлі-продажу не зареєстрованим.

Згідно постанови та акту державного виконавця про передачу стягувачу нереалізованого рухомого майна в рахунок погашення боргу від 15 жовтня 2012 року, директором ПП "Дельта" прийнято рухоме майно в рахунок погашення боргу - автобус пасажирський "Iveco" (Fiat) 370" ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 11.)

Постанова та акт державного виконавця є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності.

Предметом оскарження у даній справі є відмова начальника Берегівського відділення РЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області ( перейменовано у центр надання послуг, пов'язаних із використанням автотранспортних засобів з обслуговування Берегівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області) № 286 від 10.10.2013 року в реєстрації придбаного транспортного засобу ОСОБА_1 ( а.с. 7).

Допитаний в судовому засіданні 17 січня 2014 року, свідок ОСОБА_9, пояснив суду, що відповідачем не було надано документів, що встановлюють право власності та не подано реєстраційних або прирівняних до них документів на транспортний засіб, який перебував в експлуатації за межами України і був зареєстрований у відповідних органах такої держави. Надані ксерокопії вантажної митної декларації 30200011/2010/202587 виданого 25.06.2010 року Виноградівською митницею та ксерокопії технічного паспорту НОМЕР_2 марки FIAT-370, 1986 року не дають права для реєстрації за позивачем даного транспортного засобу.

Судом встановлено, що заявою № 286 від 10.1.2013 року позивач звернувся до Берегівського МРЕВ про реєстрацію транспортного засобу привезеного із-за кордону.

Відмова в реєстрації транспортного засобу марки FIAT-370, 1986 року виробництва, номер шасі НОМЕР_1 мотивована з посиланням на п. 8, п. 10, п. 29 Порядку від 07 вересня 1998 року № 1388 та в зв'язку з тим, що позивачем не надано документів про встановлення права власності, а також у зв"язку із ненаданням оригіналів, а тільки ксерокопій вантажної митної декларації 30200011/2010/202587 виданої 25.06.2010 року Виноградівською митницею та ксерокопії технічного паспорту НОМЕР_2 марки FIAT-370, 1986 року виробництва.

Ухвалою від 16 грудня 2013 року судом витребувано від Чопської митниці належним чином засвідчені копії ВМД та технічного паспорту ( а.с. 64).

Згідно "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Згідно п. 8 Порядку передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:

- договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

- митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.

Пунктом 29 Порядку передбачено, що у разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов'язковим є подання до підрозділів Державтоінспекції реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави.

Пунктом 10 Порядку вказано, що державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції.

Слідуючи вимогам ст.. 11 Кодексу адміністративного судочинства, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За ч.2 цієї статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд, зважаючи на приведені норми та норми якими керувався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, приходить до висновку, що відповідачем не було враховано, всіх обставин справи, що мають значення для прийняття правильного рішення по даній справ.

Позивач, звернувшись із заявою про реєстрацію транспортного засобу, крім копії ВМД та технічного паспорту, подав до Берегівського відділення РЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області договір купівлі - продажу автобуса від 27 листопада 2012 року. Враховуючи, що позивач не здійснював ввезення транспортного засобу на територію України, а придбав такий у ПП "Дельта", яка набула право власності у відповідності до ст. 61 Закону "Про виконавче провадження". За свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів, яке підлягало реєстрації у відповідних органах реєстрації, посвідчене приватним нотаріусом на підставі постанови та акту державного виконавця про передачу стягувачу нереалізованого рухомого майна в рахунок погашення боргу від 15 жовтня 2012 року, автобусу пасажирського "Iveco" (Fiat) 370" ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 11.), з огляду на підстави відмови та спірні правовідносини, суд констатує, що застосування п. 10 та п. 29 Порядку в даному випадку є неправомірним. Відповідач не розібрався, які реальні правовідносини послужили підставою для звернення ОСОБА_1 до Берегівського МРЕО, що призвело до не вірної консультації позивача за заявою № 286 від 10.10.2013 року та посилання на норми, як на підставу відмови, які не підлягали застосуванню, що потягло за собою прийняття неправомірного рішення.

Постанова та акт державного виконавця є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності, що передбачено пунктом 8 абзацом 10 Порядку (із змінами чинними на час прийняття рішення за постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 р. N 424). Натомість відповідачем взагалі не конкретизовано підстави відмови за п. 8 зазначеного Порядку.

Таким чином, відповідач відмовляючи в реєстрації транспортного засобу прийняв рішення, зокрема, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимоги позивача зобов'язати управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Закарпатській області зареєструвати за ОСОБА_1 автобусу пасажирського "IVECO-FIAT-370 Падане 12-25", 1986 року виробництва, номер шасі НОМЕР_1, об'єм двигуна: 12880 см. куб, суд зазначає наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 27 листопада 2012 року, ОСОБА_1 придбано транспортний засіб: автобус пасажирський "IVECO-FIAT-370 Падане 12-25", 1986 року виробництва, номер шасі НОМЕР_1, об'єм двигуна: 12880 см. куб. (а.с. 8) від ОСОБА_10, директора ПП "Дельта". Транспортний засіб належить Приватному підприємству "Дельта" на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися серії ВТА № 556735 від 30.10.2012 року ; витягу з Державного реєстру правочинів № 12046493 ( а.с.10).

За свідоцтвом (про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися), таке підлягало державній реєстрації у відповідних органах реєстрації транспортного засобу, протягом 10 діб з дня придбання.

Таким чином, ПП "Дельта" продавши транспортний засіб за укладеним договором купівлі-продажу, не завершивши процедури реєстрації транспортного засобу, як того вимагає ст. 34 Закону "Про дорожній рух" та п. 7 Порядку № 1388, позбавило позивача можливості у законний спосіб зареєструвати придбаний за Договором купівлі-продажу транспортний засіб.

Статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" визначено порядок та облік реєстрації транспортних засобів, так державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

За ч. 9 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.

Такі ж вимоги визначені пунктом 7 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Крім того, суд зазначає, що виходячи із реальності тих правовідносин які склалися між сторонами за договором купівлі-продажу, зважаючи на підстави набуття права власності на транспортний засіб ПП "Дельта", обставини з приводу яких позивач звернувся до Берегівського МРЕО для реєстрації транспортного засобу, приведені норми права, вимога позивача про зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 автобусу пасажирського "IVECO-FIAT-370 є безпідставною.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 162 частини 2 пункту 1 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень про скасування рішення чи окремих його положень.

Позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії, підлягає до задоволення в частині - визнання протиправною відмову центру надання послуг, пов'язаних із використанням автотранспортних засобів з обслуговування Берегівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області за заявою № 286 ОСОБА_1 від 10.10.2013 року. В решті вимог адміністративний позов не підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.

2. Визнати протиправною відмову центру надання послуг, пов'язаних із використанням автотранспортних засобів з обслуговування Берегівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області за заявою № 286 ОСОБА_1 від 10.10.2013 року.

В решті позовних вимог відмовити.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль