Рішення № 37428741, 26.02.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/5/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2014 Справа № 908/162/14

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (74900, АДРЕСА_1)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехіндустрія" (69035, місто Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 62; поштова адреса: 69002, місто Запоріжжя, вул. Чекістів, 23, офіс 33)

про стягнення 26978,70 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 від 25.06.1997 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 21.01.2014 року звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 до відповідача - ТОВ "Укртехіндустрія" про стягнення 26978,70 грн., які складаються з: 25000,00 грн. основного боргу, 1978,70 грн. 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 526, 530, 625, 1049 ЦК України та умови договору безпроцентної цільової позики від 23.01.2011 р.

Ухвалою суду від 22.01.2014 р. порушено провадження у справі № 908/162/14. Справі присвоєно номер провадження 18/5/14, судове засідання призначено на 05 лютого 2014 р. У зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням вимог суду учасниками судового процесу, що були викладені в ухвалі, та необхідністю встановлення фактичних обставин справи, розгляд справи відкладався на 26.02.2014 р.

В судовому засіданні 26.02.2014 р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові. В обґрунтування свої позиції посилався на порушення виконання зобов'язань відповідачем за договором безпроцентної цільової позики від 23.01.2011 р., внаслідок чого сума боргу склала 25000,00 грн. Враховуючи положення чинного законодавства, наявність порушення зобов'язань за договором, позивачем також заявлено до стягнення 3% річних за період прострочення з 26.05.2011 р. по 13.01.2014 р. в розмірі 1978,76 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17819329 від 19.12.2013 р. адреса товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехіндустрія»: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 62. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та за наявними у справі документальними доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 26.02.2014 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (позикодавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехіндустрія» (позичальник, відповідач у справі) 23.01.2011 р. уклали договір безпроцентної цільової позики (надалі - договір), за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 25000,00 грн. (надалі - позика), а позичальник зобов'язується використати за цільовим призначенням і повернути позику позикодавцеві у визначений цим договором строк (п. 1, 4 договору.)

Цільове призначення позики: сплата рахунків, пов'язаних з веденням господарської діяльності шляхом внесення на розрахунковий рахунок підприємства (п. 2 договору).

Відповідно до п. 6 договору термін повернення позики - чотири місяці з моменту підписання договору.

Положеннями пунктів 12,13 договору сторони узгодили, що у разі порушення зобов'язання, сторона несе відповідальність визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством, а порушенням є невиконання або неналежне виконання умов договору.

Про факт виконання позивачем зобов'язань за договором, а саме надання грошових коштів у розмірі 25000,00 грн. свідчать платіжне доручення № 1 від 24.01.2011 р., в якому отримувачем зазначено - ТОВ «Укртехіндустрія», призначенням платежу - поворотня фінансова допомога та банківська виписка від 24.01.2011 р.

Відповідач, зобов'язання щодо повернення наданої йому позики у визначений сторонами строк не виконав.

Внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань щодо повернення позики на його адресу були надіслані претензії від 30.01.2012 р. та від 20.12.2013 р. з вимогою виконати зобов'язання за договором позики, а саме повернути грошові кошти у розмірі 25000,00 грн.

Відповідач не вжив жодних заходів для належного виконання зобов'язань, грошові кошти позикодавцю не повернув, що в сою чергу стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 25000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позиковадцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повернення грошових коштів (позики) в розмірі 25000,00 грн. у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 25000,00 грн. основного боргу задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1978,70 грн. за період прострочення з 26 травня 2011 р. по 13.01.2014 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних є невірним. Перерахувавши заявлену до стягнення суму 3% річних, суд дійшов висновку, що за заявлений позивачем період, за умови її вірного розрахунку, сума 3% річних є більшою ніж заявлена до стягнення і складає 1978,76 грн., отже судом задовольняється вимога про стягнення з відповідача 3% річних в заявленій сумі - 1978,70 грн., оскільки це не суперечить вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості та 3% річних відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехіндустрія» (69035, місто Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 62, код ЄДРПОУ 24911284) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (74900, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 1978,70 грн. (одну тисячу дев'ятсот сімдесят вісім грн. 70 коп.) 3% річних, 1827,00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 03 березня 2014 р.