Ухвала суду № 37428127, 10.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 лютого 2014 року м. Київ В/800/605/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Гончар Л.Я., перевіривши відповідність оформлення заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року К/9991/49408/12 у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про перерахунок страхових виплат,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про перерахунок страхових виплат. Зокрема, позивач просив суд призначити новий справедливий, на його думку, розмір щомісячних страхових виплат, виходячи із розміру заробітної плати, зазначеної в довідці АТП 10918 - 111 грн. 60 коп., і перерахувати таку заробітну плату з урахуванням коефіцієнта росту заробітної плати з 01 квітня 2001 року по квітень 2004 року або з урахуванням росту мінімальної заробітної плати; зобов'язати відповідача з 01 січня 2009 року виплачувати йому суму щомісячних страхових виплат у розмірі 60% втраченого заробітку.

Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 10 лютого 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року К/9991/49408/12 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 10 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про перерахунок страхових виплат - без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року К/9991/49408/12.

Ознайомившись із вказаною заявою, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 239, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першою статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України. До заяви мають бути додані: копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3); або ж копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу (пункт 4).

Заявником при поданні заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року К/9991/49408/12 не зазначено та не надано копій різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, або ж копію рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною чи клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також скаржником не вказані норми матеріального права, які, на його думку, були по різному застосовані судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах (у випадку подання заяви з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України) та не надано обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку із ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною (у випадку подання заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України).

Одночасно з викладеним, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Крім того, відповідно до частини другої статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.

Так, заявником на підтвердження факту сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції надано квитанцію від 31 січня 2014 року, в якій зазначено номер рахунку, що не відповідає номеру рахунку сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239-1 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Рахунок для сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України - отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, 22030002, р/о № 312 132 077 000 07, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897. У графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 237-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Повідомити ОСОБА_1 про те, що заява про перегляд Верховним судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року К/9991/49408/12 не відповідає вимогам статей 239, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надати строк для усунення недоліків заяви до 10 березня 2014 року та роз'яснити, що у разі невиконання ухвали в наданий строк заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Л.Я. Гончар