Ухвала суду № 37427829, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/800/20182/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» на постанову та ухвалуСумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 рокуу справі№ 2а-1870/8587/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс»до Державної податкової інспекції у м. Сумахпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі № 2а-1870/8587/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Конституції України. ст. 7, п. п. 288.1, 288.4, 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі укладених з Сумською міською радою договорів ТОВ «Імпульс» орендує земельні ділянки, які розташовані в м. Суми за адресою: вул. Прикордонна, 27, площею 0,19 га терміном до 05.02.2013 року (договір від 01.04.2003 року); вул. Харківська, п/с 12, площею 3214 кв. м. терміном до 02.08.2019 року (договір від 22.11.2000 року); вул. Прикордонна, 27, площею 1,08 га терміном до 27.12.2011 року (договір від 12.04.2007 року); вул. Харківська, 122, площею 1,10 га терміном до 05.07.2015 року (договір від 21.09.2005 року).

31.01.2011 року ТОВ «Імпульс» подало до Державної податкової інспекції у м. Сумах податкову декларацію з орендної плати за землю № 4362 за 2011 рік та узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік.

За результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки ТОВ «Імпульс» з питання дотримання вимог податкового законодавства, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, складено акт від 07.05.2012 року № 747/152/30012738, яким зафіксовано порушення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, оскільки позивачем розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, визначено в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Харківській, п/с 12 (площею 3214 кв. м), 1,1% для земельної ділянки по вул. Прикордонній, 27 (площею 1900 кв. м), 1% для земельної ділянки по вул. Прикордонній, 27 (площею 10800 кв. м) та 1% для земельної ділянки по вул. Харківській, п/с 12 (площею 11000 кв. м).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004891502/33276 від 31.07.2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 111 067,61 грн., в тому числі 77 782,26 грн. основного платежу та 33 285,35 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволені позову, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Податкового кодексу України).

Згідно із ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок (ст. 271 цього Кодексу).

У відповідності до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу, а згідно пп. «в» п. 288.5.2 цього ж пункту не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

У відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Відтак, починаючи з 01.01.2011 року відносини щодо сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності регулюються приписами Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлення законодавством закріпленого мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки з набранням чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік з урахуванням вимог пп. 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги викладено не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1870/8587/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак