Постанова № 37426915, 13.01.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 209/5122/13-а

Провадження № 2-а/209/44/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області,

як місцевий адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальової А.Б.

при секретарі Золотих Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС міста Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Василенка Андрія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2013 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, як місцевого адміністративного суду, з адміністративним позовом до посадової особи - інспектора ДПС Василенка А.М., в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно нього відповідачем 23 вересня 2013 року за ч.1 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позову вказує, що не згоден з винесеною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та яка складена з порушенням норм діючого законодавства, виходячи з того, що ПДР він не порушував, і відсутні будь-які докази на підтвердження скоєння ним адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, у якій зазначив, що свої позовні вимоги по суті та за обставинами підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити, просить суд розглянути справу за його відсутності на підставі наданих ним доказів.

Відповідач - інспектор ДПС Василенко А.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, до судового розгляду справи надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, заперечує проти позову, так як вважає, що ним правомірно та обґрунтовано складено адміністративний матеріал, також просить суд відмовити позивачу в задоволенні його адміністративного позову, будь-яких інших письмових пояснень та заперечень проти позовних вимог відповідач суду не надав.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини учасників судового розгляду, необхідність заслуховування пояснень учасників судового розгляду в суду відсутня, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін по справі згідно вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, згідно якої особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Також у судове засідання не з'явилася свідок ОСОБА_3, але до судового розгляду справи надала суду свої письмові пояснення щодо обставин справи, зазначивши, що позивач 23 вересня 2013 року був вимушений здійснити аварійну зупинку, оскільки в автомобілі, в якому вона, свідок, в той час також знаходилася, лопнуло колесо, і позивач одразу виставив знак аварійної зупинки на дорозі. Вважає,, що ОСОБА_1 ПДР не порушував, і тому він не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази по справі: копія паспорта позивача, протокол про адміністративне правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідка ОСОБА_3, копія її паспорту, посвідчення водія ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довіреність власника автомобіля на право керування транспортним засобом.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, дослідивши письмові докази по справі

оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАСУ встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, керував автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1.

Судом встановлено, що 23 вересня 2013 року інспектором ДПС Василенком А.М. було складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АА» № 245093, в установчій частині яких було зазначено, що 23 вересня 2013 року, о 05.50 годині, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1., по пр. Петровського в місті Дніпропетровську, не виконав вимог дорожнього знаку «Зупинка заборонена». В зв'язку з чим за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно пояснень позивача, він дійсно здійснив вимушену зупинку через пробите переднє ліве колесо, при цьому він включив аварійну сигналізацію та виконав інші дії для забезпечення безпеки руху.

Суд вважає встановленим факт зазначення інспектором ДПС в постанові про адміністративне правопорушення невстановлених відомостей стосовно порушення позивачем ПДР України.

Так, згідно постанови про адміністративне правопорушення фіксація безпеки дорожнього руху належним чином не здійснювалась, заперечення позивача спростовують зазначені інспектором ДПС ствердження, обставини справи не встановлені та не з'ясовані, письмові пояснення свідка, що надані суду, спростовують наявність вини позивача та правомірність винесення постанови відповідачем..

Отже, всупереч встановленого КУпАП порядку розгляду адміністративних справ, відповідачем по справі при винесенні постанови не з'ясовані і не встановлені обставини справи, а в основу обвинувачення покладені лише власні переконання інспектора ДПС за відсутності жодного доказу по справі з необґрунтованим складенням постанови про адміністративне правопорушення.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів

Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 1, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з скоєнням адміністративного правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису… протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи, що згідно норм КАСУ презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень, обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати ствердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не надання відповідачем доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову - свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги, що будь-які докази, які б спростовували вказані позивачем обставини, у суду відсутні, а відповідачем надані не були, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

На підставі ст. 55, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 33, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283, 287, 288, 289 КпАП України, керуючись ст. ст. 2, 6, 11, 14, 69, 70, 71, 72, 86, 103, 104, 122, 128, 143, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС міста Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Василенка Андрія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 245093 від 23 вересня 2013 року, винесену інспектором ДПС РДПС Д міста Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Василенком Андрієм Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Ковальова