Постанова № 37426624, 17.02.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1946/14-а

Категорія 117

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року cуддя Печерського районного суду суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії. У вищевказаному адміністративному позові ОСОБА_1 просить визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Печерському районні м. Києва у перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районні м. Києва зробити перерахунок та виплату недоотриманих сум довічного грошового утримання ОСОБА_1, як судді у відставці відповідно до довідки про заробітну плату працюючого судді Апеляційного суду Київської області, виходячи з 90 % грошового утримання судді і доплати за вислугу років у розмірі 80 % посадового окладу судді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, починаючи з 01 січня 2012 року до зміни розміру грошового утримання судді, який працює на відповідні посаді. В обґрунтування вимог свого адміністративного позову зазначила, що вона є суддею у відставці, й оскільки з 01 січня 2012 року розмір заробітної плати працюючого судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підвищився, вважає, що відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі згідно з вимогами вказаного Закону, проте відповідачем не здійснено такого перерахунку позивачу. За наведених обставин ОСОБА_1 просить задовольнити позов в заявлений нею спосіб.

В своїх письмових запереченнях Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва проти адміністративного позову ОСОБА_1 заперечило, просило відмовити у його задоволенні з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено підстав для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, окрім суддів Конституційного суду України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді Апеляційного суду м. Києва і з 1998 року їй було призначено довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Також, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва і вказаний факт не заперечувався останнім в письмових запереченнях.

Своїм листом від 08 серпня 2013 року за № 13806/06 Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного утримання судді у відставці.

Проте суд не може погодитись з такою відмовою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюються цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вказаної норми Закону посадовий оклад судді апеляційного суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом з встановленням коефіцієнту - 1,3 та передбачене поетапне підвищення посадового окладу на період до 2015 року.

Положеннями розділу Х Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначається статус судді у відставці, зокрема, і порядок обчислення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (ст. 138 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Частина третя статті 138 вказаного Закону № 2453 до внесених Законом № 3668 змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року у справі № 3-рп/2013 визнано частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «По судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, оскільки визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів.

Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.

Окрім того, Конституційний Суд України в п. 8 мотивувальної частини вказаного рішення суду у справі № 3-рп/2013, керуючись ч. 2ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України», відповідно до якої у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку, визначив, такий порядок виконання цього Рішення:

- підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України;

- частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання»;

- перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку»‚ та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: «Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України»;

- дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453;

- дія абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання підлягає виплаті судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Враховуючи, що позивач є суддею у відставці, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на основні елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ст. 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права, і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність величину, інтенсивність, ступінь прояву та виражені у певних одиницях.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободам, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод .... іде зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно виміркованих показників використання прав і свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Згідно довідкою Апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2013 року № 04-25/57 заробітна плата судді, якій працює на відповідній посаді станом на 01 січня 2013 року становить 22710 грн. 60 коп.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити позивачу перерахунок грошового довічного утримання, виходячи з розміру 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з розрахунку 22710 грн. 60 коп. на підставі ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на підставі вказаної довідки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішенням Конституційного Суду України від 3червня 2013 року у справі № 3-рп/2013 та ст.ст. 2, 9, 69-71, 89, 94, 97, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідки Апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2013 року № 04-25/57.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 22870173) провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідки Апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2013 року № 04-25/57, з урахуванням проведених виплат.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя О.М. Соколов