Постанова № 37426137, 21.02.2014, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/7238/13-а

Провадження № 2-а/115/15/2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" лютого 2014 р. м. Саки

Сакський міськрайоний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Дахневич О.Д.

при секретарі Карімовій Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим про визнання незаконними дій, визнання незаконним рішення та його скасування

встановив:

В грудні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим про визнання незаконними дій, визнання незаконним рішення та його скасування. Свої вимоги мотивує тим, що 25 листопада 2013 року він отримав листа від Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим про запрошення на засідання сесії сільради , яка відбудеться 27 листопада 2013 року у 14 годин для розгляду скарги ОСОБА_2 про самозахват земельної ділянки. 26 листопада 2013 року він здав до канцелярії відповідача лист про те, що земельний спір з приводу його земельної ділянки знаходиться в суді і про вирішення земельних спорів тільки в суді. 28 листопада 2013 року в своїх воротах він знайшов акт обстеження його земельної ділянки без дати. 12 грудня 2013 року він отримав копію оскаржуваного рішення від 25 листопада 2013 року. Вважає дії відповідача незаконними, а рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Пояснив у відповідності до викладеного. Додав, що ОСОБА_2 орендує суміжну з ним земельну ділянку для обслуговування магазину. Для ремонту магазину ОСОБА_2 попросив його відкрити доступ до його земельної ділянки , що він і зробив. Але замість того, щоб побілити стіни, ОСОБА_2 зробив навколо магазину вимощення, приблизно по 0,5 м. Його запрошували на засідання сесії на 27 листопада 2013 року, але сесія була проведена 25 листопада 2013 року, в той день , коли йому прийшло запрошення. Вважає, що всі земельні спори повинні розглядатись лише в суді і що у сільської ради немає повноважень відбирати в нього земельну ділянку.

Представник позивача за дорученням ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Пояснив у відповідності до викладеного в позові. Додав, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2230 га, розташована в АДРЕСА_1 . Відповідач всупереч вимогам закону розглянув спірне питання щодо земельної ділянки позивача на сесії сільської ради у його відсутності і всупереч своїх повноважень прийняв оскаржуване рішення.

Представник Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не сповістив. Заява про розгляд справи у його відсутності до суду не надходила. За таких обставин, у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, суд розглядає справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить до наступного.

Судом встановлено що рішенням 47 сесії 06 скликання Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим № 1414 від 25 листопада 2013 року «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2 з приводу земельного спору» ОСОБА_1 зобов'язано протягом місяця звільнити самочинно зайняту земельну ділянку громадянина ОСОБА_2 та відкрити прохід до магазину відступив по 0,5 м з північного та східного боку. Крім того , зазначеним рішенням зобов'язано ОСОБА_1 здійснити обрізку гілок дерев по межі вимощення (а.с.3).

З пояснень позивача, які підтверджуються матеріалами справи, вбачається, що його було запрошено на засідання сесії сільської ради на 27 листопада 2013 року, проте зазначене засідання було проведено у відсутності позивача двома днями раніше, а саме - 25 листопада 2013 року та винесено оскаржуване рішення.

Перелік повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст міститься у ст. 12 ЗК України .

Згідно ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У відповідності до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у відповідності до п.п.5 п.б ч.1 ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» належить вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування закріплений в ст.159 ЗК України.

Так, у відповідності до ч.2 зазначеної статті земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Проте, всупереч вимогам зазначеної норми відповідач розглянув земельний спор у відсутності позивача, порушив його право брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони , передбачене ст.160 ЗК України та прийняв оскаржуване рішення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», які з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України в разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

За таких обставин, оскільки відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення , суд вважає за можливе визнати його незаконним та скасувати .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 71, 158, 160, 161, 162 КАС України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 47 сесії 06 скликання Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим № 1414 від 25 листопада 2013 року «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2 з приводу земельного спору» .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Дахневич О. Д.