Постанова № 3742571, 24.04.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

24.04.09

Справа №2а-3720/08/8

(16:10)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Приватної фірми "Андріс"

до Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим

про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.01.09р. ;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 97/100 від 18.08.08р. ;

ОСОБА_3, довіреність №149/10-0.

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0012202301/0 та № 0012252301/0 від 11.09.08 р.

Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням відповідачем своїх повноважень в частині перевірки вірності ведення позивачем бухгалтерського обліку. Позивач вважає, що паливно-мастильні матеріали використовувалися в межах господарської діяльності та пов'язані з виробничою діяльністю ПФ "Андріс". Позивач вважає необґрунтованим виключення зі складу валових витрат витрати на придбання та списання ПММ на подорожній пробіг вантажних автомобілів, тому суми ПДВ з витрат на придбання та списання ПММ обґрунтовано і в повному обсязі включені до податкового кредиту за весь перевіряємий період.

У судове засідання, що відбулося 02.02.09р., позивач надав доповнення до адміністративного позову, у якому доповнює підстави позовної заяви. У наведених доповненнях позивач не погоджується з порушеннями, зазначеними інспектором у висновках акта перевірки, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення №0012202301/0 та № 0012252301/0 від 11.09.08р. Позивач зазначає, що у періоді, що перевірявся, відповідачем встановлено податкове навантаження позивача у розмірі 1,65% відносно до обсягу реалізації, тобто перевищує 1%, що свідчить про те, що позивач не відноситься до суб'єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов'язання при визначенні податку на прибуток.

02.04.09р. до суду надійшли заперечення на позов, у яких відповідач пояснює суду, що вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0012202301/0 та № 0012252301/0 від 11.09.08 р. були винесені відповідно до норм чинного законодавства. Також, відповідач вважає, що у позові ПФ «Андріс» не надано обґрунтованих доводів доцільного використання транспортних витрат, не доведено отриманих економічних результатів використання вантажних автомобілів при безвантажних перевезеннях. Таким чином, зв'язок вищевказаних витрат з господарчою діяльністю підприємства не доведено, а використання вантажного автотранспорту при безтоварному пробігу призводить до мінімізації податкових зобов'язань позивача.

13.04.09р. до суду надійшов відгук на заперечення до позову, у якому позивач повідомляє суду, що вважає посилання відповідача, що наведені у запереченнях на позов неспроможними, а позовні вимоги обґрунтованими, тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання, що відбулося 24.04.09р., відповідач надав додаткові пояснення на відгук позивача щодо заперечень ДПІ у м. Сімферополі. У наведених поясненнях відповідач зазначає, що безвантажні перевезення не містять змісту господарської операції, а отже не є такими, що пов'язані із господарською діяльністю позивача. Відповідач вважає, що посилання позивача на мету поїздки - налагодження ділових зв'язків, пошук потенційних постачальників (покупців) не знайшло свого підтвердження тому, що позивачем не надані будь-які супровідні документи до подорожніх листів при безтоварному перевезенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ у м. Сімферополі АР Кримбуло проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПФ "Андріс" за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р.

За результатами перевірки складений акт №6445/23-7/22258064 від 01.09.2008 р. (а.с.25-35).

У ході документальної перевірки встановлено:

- порушення п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР, у 1 кв. 2007р. не в повному обсязі відображено доход по стр. 01.6 Декларації про прибуток як сума нарахованих штрафних санкцій за рішенням суду відносно боргу ЗАТ «Кожвзуття», підприємством включено у сумі 968 грн., тоді як сума нарахованої штафної санкції складає 1199 грн., заниження складає 231 грн.

- порушення п.5.1. ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР до складу валових витрат підприємством віднесені витрати, не пов'язані з господарчою діяльністю, а саме витрати на ПММ для вантажних автомобілів без підтверджуючих первинних документів , у т.ч. за 1 кв. 2007 р. - у сумі 7500 грн. за півріччя 2007 р. - у сумі 11399грн (у т.ч. 2 кв. 2007 р. - 3899 грн.), за 9 міс. 2007 р. у сумі 14226 грн. (у т.ч. за 3 кв. 2007 р. - 2827 грн.) , за 2007 рік у сумі 19684 грн. (у т.ч. за 4 кв. 2007 р.- 5458 грн.), за 1 кв. 2008 р. у сумі 2705 грн., що призвело до заниження оподатковуємого прибутку за 9 міс. 2007 р. на суму 9453 грн., за 2007 рік на 19689 грн. , донараховано податку на прибуток : 2363 грн. за 9 міс. 2007 р., 4922 грн. за 2007 рік. Зменшено від'ємне значення оподатковуємого прибутку підприємства : у 1 кв. 2007 р. на суму 7731 грн., за півріччя 2007 р. на суму 11630 грн., за 1 кв. 2008 р. на суму 2705грн.

- порушення ст.7 п. 7.4 пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп.7.4.4 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, до податкового кредиту включені суми ПДВ з вартості придбаних паливо-мастильних матеріалів, використованих підприємством частково в операціях документально не підтверджених як пов'язані з господарчою діяльністю перевіряємого підприємства, в наслідок чого донараховано чистого податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 4478 грн., у т.ч. по періодах відповідно : - січень 2007 - 3657 грн., ПДВ-732 грн.,- лютий 2007 - 2978, грн, ПДВ - 596 грн.,- березень 2007 -864 грн., ПДВ-173 грн., - травень 2007 - 2534 грн., ПДВ - 507 грн.,- Червень 2007 - 1364 грн., ПДВ - 273 грн., - Липень 2007 - 2055 грн. ПДВ - 411грн.,- серпень 2007 - 772 грн.,ПДВ - 154 грн., - жовтень 2007 - 2582 грн. ПДВ - 516грн.,- листопад 2007 - 2875 грн., ПДВ - 575 грн., - лютий 2008 - 1131 грн., ПДВ - 226грн.,- березень 2008 - 1573 грн., ПДВ - 315 грн.

Не погодившись з актом перевірки №6445/23-7/22258064 від 01.09.2008 р. позивачем було надано до ДПІ ум. Сімферополі АРК заперечення вих. № 22 від 03.09.08р. (а.с 36-39).

У відповіді за №50437/10/237, отриманій позивачем 08.09.08 р., відповідач не приймає докази, надані ПФ "Андріс" у запереченні (а.с.40-44).

За результатами проведеної перевірки 01.01.2007р. по 31.03.2008р. на підставі акту перевірки №6445/23-7/22258064 від 01.09.2008р. були винесені податкові повідомлення-рішення

№ 0012202301/0 та № 0012252301/0 від 11.09.08 р. (а.с. 8,9).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0012202301/0 від 01.09.2008р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 7344грн., з яких 4922 грн. донараховано податку на прибуток підприємств, 2422грн. - штраф за порушення п.4.1 пп. 4.1.6 ст.4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нарахований відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с.8).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0012252301/0 від 11.09.08 р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 6717грн., з яких 4478 грн. донараховано чистого податкового зобов'язання з ПДВ, 2239грн. - штраф за порушення ст.7 п. 7.4 пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп.7.4.4 Закону України „Про податок на додану вартість", нарахований відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с.9).

Основним видом діяльності позивача зі штатною чисельністю працівників 10 осіб, є заготівля та переробка шкіряної сировини, яку позивач придбає у постачальників сировини в усіх районах АР Крим. В своєї господарської діяльності позивач використовував два вантажні автомобілі, орендовані у фізичної особи ОСОБА_4. на підставі договорів оренди від 21.04.04р. та 24.08.04р. (а.с.92,93).

Судом встановлено, що вказані два вантажних автомобіля після закінчення строку дії договорів оренди використовувались позивачем в господарської діяльності позивача на підставі договорів безоплатного використання від 25.01.07р., 03.05.07р., 01.10.07р. та 01.02.08р. (а.с.94-97).

Крім того позивачем орендувався легковий автомобіль на підставі договору оренди від 09.07.04р. з фізичною особою ОСОБА_4. строком дії по 09.07.07р.

Отже судом встановлено, що в перевіряємому періоді в користуванні позивачем знаходились два вантажних автомобіля, а легковий автомобіль використовувався лише по 09.07.07р.

Інших транспортних засобів на підприємстві не було, тому використовувались в основному вантажні автомобілі, на яких перевозилася шкіряна сировина, що закуповувалась у підприємств-постачальників на території АРК.

ПФ «Андріс» вважає необґрунтованим виключення зі складу валових витрат витрати на придбання та списання ПММ на порожній пробіг вантажних автомобілів, в порушення п.5.1. ст.5. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.097 № 283/97-ВР, як витрати не пов'язані з господарчою діяльністю ПФ «Андріс», що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 та листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28.03.2006 №2356, підтвердженням витрат, пов'язаних з перевезенням вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи підприємства.

Спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995р. №488/346 затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля:

- подорожний лист вантажного автомобіля ф. №2.

Послідовність заповнення подорожнього листа типової форми №2 відповідними особами перевізника визначена у п.3.2 Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» (а.с. 133-148).

Судом встановлено, що відповідачем не оспорюється правомірність включення до валових витрат лише тих витрат на паливно-мастильні матеріали, по яким в подорожних листах вантажного автомобіля зазначено конкретне підприємство, на якому закуповувалась шкіряна сировина та які підтверджені товарно-транспортними накладними. Відповідачем виключено зі складу валових витрат позивача витрати на ПММ по яким в подорожних листах зазначені райони АР Крим без вказівки конкретних підприємств до яких направлявся вантажний автомобіль та по яких відсутні ТТН через те, що сировину не придбано.

Судом встановлено, що первинними документами для списання ПММ, наданими до перевірки та прийнятими відповідачем як правомірні для включення до валових витрат були подорожні листи вантажного автомобілю та товарно-транспортні накладні, підписані постачальниками ПФ «Андріс» на перевезення шкірсировини до орендованого складського приміщення у с. Урожайне Сімферопольського району, а саме: СТОВ «Дружба народів» Красногвардійського району, ГПС-з ім. 1Мая Первомайського району, ЮФ «КАТУ» НАУ м. Сімферополь, ГПС-з «Плодове» Бахчисарайського району.

Відповідач вважає, що в районах Криму: Красноперекопський, Роздольненський, Ленінський, м.Керчь, м.Судак та інші, вказаних у подорожніх листах вантажного автомобіля ПФ «Андріс» відсутня інформація по конкретним контрагентам підприємства (назва, адреса, ціль поїздки, перевезені товари або матеріали та ін.). Відповідач також вважає, що не підтверджений товарно-транспортними накладними пробіг автомобілів, за наданими подорожніми листами підлягає виключенню зі складу валових витрат у відповідних податкових періодах" (стор11 акту).

Форма подорожного листа передбачає можливість визначити «завдання водієві» - мета поїздки, «маршрут руху», а саме «звідки» та «куди» направляється транспортний засіб.

Судом встановлено, що подорожні листи велись на ПФ ''Андріс" за встановленою формою №2, затвердженою наказом Мінтрансу та Мінстату №488/346 від 29.12.1995р, також є і надавалися інспектору при перевірці документи, підтверджуючі відпуск та використання палива, завірені підписами відповідальних осіб, накладні та розрахункові документи, підтверджуючі витрати на придбання ПММ. Надані в період перевірки первинні бухгалтерські та податкові документи (подорожні листи, акти на списання, накладні) суд вважає допустимими та достатніми доказами на підтвердження факту витрат по цих операціях, які надають право на віднесення цих витрат до складу валових витрат, так як вони містять всі обов'язкові реквізити.

Посилання відповідача на те, що мета поїздки - налагодження ділових зв'язків, пошук потенційних постачальників  (покупців) не знайшло свого підтвердження під час перевірки не приймається судом до уваги, тому що позивач не зобов'язаний доводити відповідачу мету поїздки. В силу приписів чинного законодавства позивач зобов'язаний лише зазначати мету поїздки, що і було виконано.

Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що всі поїздки вантажного автомобілю по території АРК з метою пошуку та закупівлі шкір сировини повинні бути результативними, а отже підтвердженими товарно-транспортними накладними, оскільки такі доводи на засновані на законі, є необґрунтованими та нерозсудливими, оскільки підприємницька діяльність це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що всі поїздки не можуть бути результативними в силу саме ризику, пов'язаного з підприємницькою діяльністю, і метою діяльності є лише отримання прибутку.

Суд не може погодитися з відповідачем в тій частині, що будь-яка не результативна поїздка по території АРК з метою закупівлі шкір сировини повинна підтверджуватися хоча протоколами про намір укласти договір, який повинний складатися з конкретним підприємством перед поїздкою, оскільки такий висновок нормативно не підстережений.

Суд вважає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що при відсутності вантажу витрати на ПММ повинні підтверджуватися товарно-транспортними накладними, тому виключення з валових витрат позивача витрат на ПММ по поїздках, внаслідок яких сировина не була закуплена, зроблено необґрунтовано, а висновки акту перевірки - з порушенням норм діючого законодавства.

Судом встановлено, що відповідач також посилається на порушення п.п.7.4.4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Вищенаведене посилання відповідача неспроможне з наступних підстав.

Судом встановлено, що паливно-мастильні матеріали використовувалися в межах господарської діяльності та безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю ПФ „АНДРІС". Тому суми податку на додану вартість з вартості придбаних ПММ на підставі статті 7.4.1. Закону „Про податок на додану вартість" обґрунтовано і в повному обсязі включені до податкового кредиту за весь перевіряємий період.

Крім того, Закон України „Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на виплату податків - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат даний закон України не передбачає. На момент проведення перевірки ПФ „Андріс" мала усі необхідні податкові накладні у підтвердження сум податкового кредиту. Тобто, усі суми ПВД з вартості придбаних ПММ правомірно за весь перевіряємий період були включені ПФ „Андріс" до податкового кредиту , ст.7.4.4 Закону України „Про податок на додану вартість" не порушена і немає підстав для їх виключення зі складу податкового кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в України” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ від 04.12.1990 р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач вважає, що витрати, пов'язані з використанням вантажних автомобілів не мають у бухгалтерської та фінансової звітності ПФ «Андріс» співставлення з отриманими доходами, а також не мають економічної доцільності, тобто вказує на те, що позивач не отримує прибутку.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003р, № 436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до абз.1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Суд вважає, що відповідач не в праві робити висновки щодо бухгалтерської, фінансової звітності та економічної доцільності підприємства, тому що це не входить до його компетенції.

Системний аналіз норм Законів України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про державну податкову службу в Україні”, «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу по перевірці вірності ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє відповідача права на свій власний розсуд вимагати від позивача докази отримання економічних результатів використання вантажних автомобілів, визначати що суперечить меті підприємницької діяльності, а що ні, також визначати, який спосіб здійснення підприємницької діяльності позивачем для отримання в подальшому прибутку є збитковим для підприємства.

Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача повноважень втручатися в підприємницьку діяльність підприємства.

При таких обставинах, суд вважає, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що підставами для застосування до відповідача фінансових санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стало донарахування ДПІ у м. Сімферополі АР Крим податку на прибуток підприємств розмірі 4922грн. та чистого податкового зобов'язання з ПДВ 4478 грн.

Враховуючи те, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкового зобов'язання, нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Відповідно до ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень № 0012202301/0 від 11.09.08р. на суму 7344грн. та № 0012252301/0 від 11.09.08 р. суму на 6717грн.

Судом встановлено, що позивач просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0012202301/0 та № 0012252301/0 від 11.09.08 р., але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати спірні рішення повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У зв'язку зі складністю справи судом 24.04.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 29.04.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0012202301/0 від 11.09.08р. на суму 7344грн. та № 0012252301/0 від 11.09.08 р. суму на 6717грн.

3. Стягнути на користь Приватної фірми "Андріс" (95017, АРК, м. Сімферополь, вул. Київська, 73, оф. 306, р/р 26008120054001, МФО 384685, або на інший рахунок) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

• Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
• Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
• Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
• Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
• Перевірити наявність податкового боргу;

Безкоштовна бізнес реєстрація

Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!

10 повних досьє контрагентів
+ консультація

Зареєструватися

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Сплачуйте онлайн

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Сплачуйте онлайн

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

YouControl — повне досьє на кожну компанію України

© 2026 All rights reserved