Рішення № 37425455, 05.02.2014, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/6091/13-ц

2/262/3/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 року Пролетарський райсуд м. Донецька в складі :

головуючого судді Майданнікова О.І.

при секретарях Німчиновій Н.О., Коструб М.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "про припинення права на частку в спільному майні, визнання права власності", третя особа - ОСОБА_3», -

В С Т А Н О В И В:

05.09.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовною заявою «про припинення права на частку в спільному майні, визнання права власності» до відповідача ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, в якій вказала, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.03.2011 року власниками будинку з надвірними побудовами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 - 1/6 частина, ОСОБА_1 - 1/6 частина, ОСОБА_3 - 2/3 частини. Однак ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 та його 1/6 частина вказаного домоволодіння спадкували мати померлого - ОСОБА_3 та донька ОСОБА_2 29.11.2012 року Третя донецька державна нотаріальна контора видала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_3 належить 9/12 частини домоволодіння та відповідачці ОСОБА_2 - 1/12 частина. Житлова частина будинку складає 32,4 кв.м., тому відповідачці належить 2,7 кв.м., а якщо виходити з загальної площі будинку, яка дорівнює 62,8 кв.м., то відповідачці належить 5,2 кв.м. Доля відповідачки є незначною, тому виділити її в натурі не є можливим. Спірний будинок також є неділимим, оскільки не є можливим виділити кожному з співвласників його долю в натурі. Відповідачка у спірному будинку не мешкає та не приймає ніякої участі у підтриманні будинку у належному стані, вона мешкає разом із чоловіком за адресою: АДРЕСА_2 яка є їх спільною власністю. У спірному будинку фактично мешкають позивачка з донькою та чоловіком доньки, а також третя особа ОСОБА_3 На підставі викладеного, позивачка просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/12 частину у спільному майні - будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 з виплатою відповідачці риночної вартості її долі у сумі 4 186 грн. 67 коп., визнати за позивачкою право власності на 1/12 частину спірного будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі угоди про надання послуг адвоката у цивільному процесі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, а також надали квитанцію про оплату на депозитний рахунок вартості 1/12 частки домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.164)

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засіданні з'явилась, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю та за участю її представника ОСОБА_6 (а.с.111). при цьому надавши до канцелярії суду письмові заперечення (а.с. 113-115), у яких

пояснила, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2012 року є власницею 1/12 частини спадкового майна, яке складається з житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_1. Спадковим майном, яке є у її власності є 1/12 частина від згаданого вище житлового будинку з надвірними побудовами, а саме: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 62,8 кв.м, в тому числі жилою - 32,4 кв.м, літньої кухні літ. Б, надвірних побудов - сараїв під літ. Г,Д,Е,Ж,З,И,К,М,О, убиральні під літ. Л, навісу під літ. П, огородження, тротуару І, навісу під літ. Р. З чого вбачається, що спільним майном є окремо розташовані на земельній ділянці об'єкти, які мають достатньо велику площу. Тому вважає необґрунтованим доводи позивачки, що вона претендує лише на 5,2 кв.м площі у житловому будинку. Відповідачка не вважає належну їй частку незначною, бо вона для неї достатньо важлива та значна, оскільки свого житла особисто вона не має та не має можливості його придбати. Позивачка не надала жодного доказу стосовно того, що її частка не може бути виділена в натурі. Відповідачка не вважає, що спірне майно є подільним, оскільки воно складається з різних споруд, а також вказує на те, що вона не користується спірним майном, оскільки позивачка та третя особа чинять перешкоду їй у користування цим майном. Також відповідачка не згодна з вартістю її частки, вважає її меншою за реальну, пому на підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги заперечував і просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та третьої особи,дослідивши матеріали справи, вважає уточнений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірне домоволодіння належало на праві приватної спільної частки ОСОБА_4 - 1/6 частина, ОСОБА_1 - 1/6 частина та ОСОБА_3 - 2/3 частки, що вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.03.2011 року, виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради (а.с.5)

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, та 29 листопада 2012 року Третьої донецькою державною нотаріальної конторою було видано свідоцтва про право на спадщину за законом(а.с.7, 116), відповідно до яких спадкоємцями померлого стали мати померлого ОСОБА_3 та донька ОСОБА_7, які отримали у спадщину по 1/12 частині житлового будинку з надвірними побудовами під АДРЕСА_1

Відповідно до технічного паспорту від 29.08.2012 року (а.с.42-49) спірне домоволодіння складається з житлового будинку літ. «А1», загальною площею 62,8 кв.м, з яких житлова площа складає 32,4 кв. м., літ. «а» прибудова, літ. «а1» тамбур, літ. «Б» літня кухня, літ. «б» погреб, літ. «б1» прибудова до літньої кухні, літ. «Г» сарай, літ. «Д» сарай, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» сарай, літ. «З» сарай, літ. «И» сарай, літ. К «сарай», літ. «Л» убиральня, літ. «М» сарай, літ. «О» сарай, літ. «П» навіс, літ. «Р» навіс, №3-8 - огородження, І - тротуар.

Позивачем було надано звіт про незалежну оцінку вартості житлового будинку з надвірними побудовами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 59-100), відповідно до якої вартість будинку з надвірними побудовами складає 50 240 грн, а вартість 1/12 частки - 2 186,67 грн.

Відповідач, також надала висновок № 196/13-н про оцінку майна (а.с. 26-58), а саме житлового будинку з господарськими побудовами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1., відповідно до якого вартість спірного домоволодіння складає 203 284,00 грн.

Як роз'яснено в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 р. „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" (з послідуючими змінами та доповненнями) при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди-судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Оскільки сторони не досягли згоди стосовно вартості житлового будинку з господарськими будовами АДРЕСА_1 представник позивача заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до висновку № 5805/24-6749/24 судової будівельно-технічної експертизи, ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 на час проведення експертизи складає 110 303 грн., вартість 1/12 частки від ринкової вартості складає 9 192 грн. Виділення в натурі ОСОБА_2 1/12 частки житлового будинку з господарськими будовами АДРЕСА_1 з таким розрахунком, щоб виділені частини будинку являли собою ізольоване приміщення не вбачається можливим (а.с.160-162).

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку неможна поділити без втрати її цільового призначення.

Отже, житловий будинок АДРЕСА_1 є неподільною річчю.

Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду

Положеннями статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, який міститься у постанові від 15.05.2013 року № 6-37цс13. Відповідно до ст.360-7 ЦПК України дане рішення є обов'язковим для всіх судів України.

Судом встановлено, що частка відповідача у спірному неподільному будинку незначна, вона не може бути виділена в натурі спільне володіння. Позивач не проживає в спірному будинку та не надала доказів того, що їй перешкоджають у користуванні ним. Чоловік позивача, з яким остання проживає, придбав 31.10.2011 року в приватну власність квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується наданою представником відповідача копією договору купівлі-продажу (а.с.142-145).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї.

Як вбачається з квитанції № ВБВ 10004/045 від 05.02.2014 року, позивачкою ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок суду кошти в сумі 9 192 грн. як вартість спірної частки.

Таким чином, сукупність наведених сторонами доказів дозволяє суду дійти висновку про те, що є всі підстави для припинення права власності у ОСОБА_2 на 1/12 частку спільного сумісного нерухомого майна - на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними побудовами, та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на вказану частку житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними побудовами.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст.183, 365 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 (зі змінами,внесеними постановами від 25.12.1992 року № 13 та від 25.05.1998 року №15) «Про практику застосування судами законодавства,що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок », ст. ст.10, 11, 61, 88, 212, 213, 214, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні, визнання права власності, - задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/12 частку спільного сумісного нерухомого майна - на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними побудовами, які складаються з: літ. «А1» житловий будинок загальною площею 62,8 кв.м, з яких житлова площа складає 32,4 кв. м., літ. «а» прибудова, літ. «а1» тамбур, літ. «Б» літня кухня, літ. «б» погреб, літ. «б1» прибудова до літньої кухні, літ. «Г» сарай, літ. «Д» сарай, літ. «Е» сарай, літ. «Ж» сарай, літ. «З» сарай, літ. «И» сарай, літ. К «сарай», літ. «Л» убиральня, літ. «М» сарай, літ. «О» сарай, літ. «П» навіс, літ. «Р» навіс, №3-8 - огородження, І - тротуар, визнавши за ОСОБА_1 право приватної власності на вказану частку житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними побудовами.

Провести виплату ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, внесеної ОСОБА_1 по квитанції № 95 від 05.02.2014 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області р/р 37317004001000 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, код отримувача 26288796, МФО 834016, компенсацію 1/12 частини вартості житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними побудовами у розмірі 9 192 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 229,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.І. Майданніков