Постанова № 37422997, 19.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2014 року 12:21 № 826/13874/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Сабадин А.В., відповідачів 1, 2 - Гордійчука Д.В., третьої особи - Шиденка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГО»до третя особа,1. Київської обласної державної адміністрації 2. Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КІО ТРАНС»про визнання протиправним рішення, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 серпня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГО» (далі - ТОВ «ВГО», позивач) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про визнання протиправним рішення Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації (далі - Конкурсний комітет, відповідач 2) від 07.08.2012 р., оформленого протоколом № 5 в частині оголошення Товариства з обмеженою відповідальністю «КІО ТРАНС» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування № 306 «Крюківщина - Київ АС «Дачна».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року про відкриття провадження в адміністративній справі до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «КІО ТРАНС» (далі - ТОВ «КІО ТРАНС», третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачами 1, 2 в порушення приписів п. п. 42-46 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 03.12.2008 р. № 1081 та ст. ст. 43-46 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III неправомірно надано перевагу третій особі, визнавши її переможцем конкурсу на спірному автобусному маршруті.

Крім того, на переконання позивача, третьою особою на участь у спірному конкурсі по автобусному маршруту загального користування № 306 були подані документи, що містять недостовірну інформацію.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Київська обласна державна адміністрація (далі - відповідач 1) подала заперечення проти позову, в яких зазначає, що під час визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті № 306 Конкурсний комітет враховував наявність у перевізників-претендентів транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, в зв'язку з чим і була надана перевага ТОВ «КІО ТРАНС».

Також, на думку відповідача 1, оскільки позивачем були подані конкурсні пропозиції на автобусні маршрути, крім автобусного маршруту № 306, ще й на автобусні маршрути № № 732, 427, де за результатами конкурсу 07.08.2012 р. останнього було визнано переможцем конкурсу на приміському автобусному маршруті загального користування № 427, перевізник - ТОВ «ВГО» не міг бути одночасно визнаним переможцем на декількох автобусних маршрутах через недостатність в нього автобусів.

В наданих запереченнях відповідач 1 просить в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити, в судовому засіданні представник відповідача 1 проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Конкурсний комітет правами, передбаченими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, письмових пояснень та/або заперечень не надав, в судовому засіданні представник відповідача 2 проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Представник третьої особи надав письмові пояснення (заперечення) стосовно заявлених позовних вимог, в яких вказує на те, що однією із обов'язкових умов організатора перевезень була умова щодо наявності використання на маршруті не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Оскільки у позивача були відсутні транспорті засоби, що пристосовані для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, а конкурсні пропозиції третьої особи, подані на об'єкт конкурсу - маршрут № 306, відповідали всім обов'язковим і додатковим умовам конкурсу, прийняте відповідачем 2 рішення про визнання ТОВ «КІО ТРАНС» переможцем конкурсу, є правомірним.

В наданих письмових поясненнях (запереченнях) третя особа просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні представники третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГО» є юридичною особою, видом господарської діяльності, відповідно до Ліцензії Головавтотрансінспекції Міністерства транспорту та зв'язку України, виданої на підставі рішення № 279 від 20.12.2011 р., строком дії ліцензії з 21.12.2011 р. - необмежений, є надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом; дозволеним видом робіт є внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Відповідачем 2, на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації «Про проведення обласного конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації» від 05.07.2012 р. № 271, 07 серпня 2012 року проведено конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у Київській області.

Рішенням Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції відповідача 1 щодо визначення переможців обласного конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції відповідача 1, від 16 серпня 2012 року, оформленого Протоколом № 5, переможцем конкурсу на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті № 306 «Крюківщина - Київ АС «Дачна» (далі - маршрут) (20 оборотних рейсів у звичайному режимі руху, щоденно, самостійно), з укладенням відповідного договору строком на п'ять років визнано ТОВ «КІО ТРАНС», претендентом-перевізником, який посів друге місце визнано ТОВ «ВГО» (п. 63 Протоколу № 5).

Також, судом встановлено, що за результатами конкурсу 07.08.2012 р. ТОВ «ВГО» було визнано переможцем конкурсу на приміському автобусному маршруті загального користування № 427 «Крюківщина - Київ АС «Південна», про що свідчить розпорядження голови Київської облдержадміністрації від 19.09.2012 р. № 419 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської облдержадміністрації від 07.08.2012».

Київською облдержадміністрацією укладено відповідний договір від 26.09.2012 р. № 120708-77.

Листом від 27 травня 2013 року позивач повідомив відповідача 1 про відмову від здійснення перевезень пасажирів на маршруті № 427 «Крюківщина - Київ АС «Південна».

Незгода з рішенням Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 07.08.2012 р., оформленого Протоколом № 5 в частині оголошення Товариства з обмеженою відповідальністю «КІО ТРАНС» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування № 306 «Крюківщина - Київ АС «Дачна» обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГО», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 (далі - Порядок № 1081) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень статті 7 Закону № 2344-III (норми Закону в редакції, що були чинними в момент проведення конкурсу) організація пасажирських перевезень на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути) покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Приписами частини дев'ятої статті 44 Закону № 2344-III визначено, що для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (ч. 12 ст. 44 Закону № 2344-III).

На виконання статті 44 Закону № 2344-III, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 03 грудня 2008 року № 1081 затвердив Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, яким визначено процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками (норми Порядку в редакції, що були чинними в момент проведення конкурсу).

Організатором на автобусному маршруті загального користування є, зокрема, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні держадміністрації - на міжміському і приміському маршрутах, які не виходять за межі території Автономної Республіки Крим, області (внутрішньообласний маршрут), у тому числі, які проходять від м. Києва до населених пунктів Київської області та від м. Севастополя до населених пунктів Автономної Республіки Крим (п. 4 Порядку № 1081).

Рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку (п. 8 Порядку № 1081).

Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який:

1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;

2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;

3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення;

5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);

6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» (п. 12 Порядку № 1081).

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи:

1) виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні);

3) перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою «з місцем водія/без місця водія»), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу;

4) копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті;

5) документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу;

6) копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті;

7) копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації);

8) перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність;

9) анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку;

10) копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали.

У конкурсі можуть брати участь підприємства (організації), які відповідають вимогам, що встановлені статтею 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також умовам проведення відповідного конкурсу (п. 17 Порядку № 1081).

Відповідно до п. 19 Порядку № 1081 переможцем конкурсу визначається підприємство (організація), яке за оцінкою конкурсного комітету найбільше відповідає умовам конкурсу.

До складу конкурсного комітету входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Укртрансінспекції, Державтоінспекції та громадських організацій. При цьому кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов'язана з автомобільним транспортом, повинна становити не менш як 50 відсотків загальної кількості представників громадських організацій (п. 23 Порядку № 1081).

Згідно з п. 42 Порядку № 1081 у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п. 46 Порядку № 1081 переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.

Приписами пункту 47 Порядку № 1081 визначено, що рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсного комітету (або за його відсутності голос заступника голови конкурсного комітету).

Рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору (п. 49 Порядку № 1081).

Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу (п. 51 Порядку № 1081).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВГО» та ТОВ «КІО ТРАНС» подали документи на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у Київській області (далі - Конкурс), зокрема на об'єкті конкурсу № 67 «Крюківщина - Київ АС «Дачна» (автобусний маршрут № 306), оголошеному в газеті «Час Київщини» № 10 від 06.07.2012 р.

Організатор, керуючись п. 10 Порядку № 1081, затвердив умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону № 2344-III. До них, організатор відніс вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Отже, однією із умов організатора перевезень була умова щодо наявності використання на маршруті не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

З досліджених в судовому засіданні конкурсних пропозицій перевізників-претендентів ТОВ «ВГО» та ТОВ «КІО ТРАНС» встановлено, що в конкурсних пропозиціях перевізника-претендента ТОВ «ВГО» відсутня інформація щодо транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з особливими потребами та обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті № 306 (п. 4 Висновку про відповідність претендента вимогам нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху за результатами перевірки перевізника ТОВ «ВГО» для участі « 07» серпня 2012 року в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування).

Натомість, в конкурсних пропозиціях перевізника-претендента ТОВ «КІО ТРАНС» наявна інформація про один транспортний засіб, пристосований для перевезення осіб з особливими потребами та обмеженими фізичними можливостями, який пропонуються для роботи на автобусному маршруті № 306 (п. 4 Висновку про відповідність претендента вимогам нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху за результатами перевірки перевізника ТОВ «КІО ТРАНС» для участі « 07» серпня 2012 року в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування).

Отже, позивачем було подано конкурсну пропозицію, яка не відповідає умовам конкурсу, що мало б за собою застосування наслідків, передбачених п. 12 Порядку № 1081 у вигляді його недопущення до участі в конкурсі.

Під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за показниками, визначеними п. 40 Порядку № 1081, серед яких, перевіряється наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Отже, під час визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті № 306 «Крюківщина - Київ АС «Дачна» (20 оборотних рейсів у звичайному режимі руху, щоденно, самостійно), об'єкт конкурсу № 67, Конкурсний комітет має враховувати наявність у перевізників-претендентів транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Оскільки такі транспортні засоби були в третьої особи, перевага була надана ТОВ «КІО ТРАНС».

З урахуванням викладеного вище, кількість балів, отриманих позивачем за наслідками конкурсу не може бути врахована судом при вирішенні питання щодо законності прийнятого відповідачем 2 рішення.

Крім того, як встановлено судом, додаткові обґрунтування позову містять посилання позивача на те, що при проведенні конкурсу 07.08.2012 р. на приміському автобусному маршруті № 306 «Крюківщина - Київ АС «Дачна» (приміський згідно оголошення відповідача 1 від 06.07.2012 р. у газеті «Час Київщини» № 10) Товариством з обмеженою відповідальністю «КІО ТРАНС» в анкеті до заяви про учать у конкурсі, оголошеному в газеті «Час Київщини» оголошення № 10 від 06 липня 2012 року не вказано необхідної кількості автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів) на міжміських автобусних маршрутах.

Разом з тим, така позиція позивача не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081.

Так, додаток № 5 до вказаного порядку містить форму анкети до заяви про участь у конкурсі. Аналізуючи графи анкети, які необхідно заповнювати перевізнику-претенденту, можна побачити відсутність такої графи, на яку вказує позивач, як необхідна кількість транспортних засобів для перевезень на міжміських маршрутах, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів.

З цього приводу суд зазначає, що спірний автобусний маршрут є приміським, а тому правового значення наявності чи відсутності автобусів, призначених для перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах, для визначення перевізника-претендента переможцем конкурсу немає.

Отже, правове значення для нарахування кількості балів перевізнику-претенденту графа анкети, на яку вказує позивач у додаткових обґрунтуваннях позову, немає, а тому, на вирішення питання про переможця конкурсу не впливає.

Крім того, визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень лише з формальних підстав не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача 2, оформлене Протоколом № 5 в частині оголошення переможцем конкурсу ТОВ «КІО ТРАНС» на автобусному маршруті загального користування № 306 «Крюківщина - Київ АС «Дачна» від 16.08.2012 р. ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачами 1, 2 доведено правомірність прийнятого ними рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГО» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.02.2014 р.