Постанова № 37422956, 28.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 року справа № 826/20278/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007052206 від 21.08.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007052206 від 21.08.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення, як вважає представник позивача, не відповідає дійсним обставинам справи. А винесене податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 №0007052206, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість є необґрунтованим. У зв'язку з чим просить позов задовольнити та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду надано усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення Податкового кодексу України, які підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» зареєстроване 06.10.2003 Оболонською районною у м.Києві державною адміністрацією за №11501. Взято на податковий облік в ДПІ у Оболонському районі м.Києва за №5149 від 14.10.2003.

На адресу ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» направлено запит від 07.06.2013 №196/20/22-33 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження при взаємовідносинах з ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» за травень-червень 2012 року. Відповідь отримано листом від 04.07.2013 №01/040613 та від 05.07.2013 №1886/10.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На адресу товариства податковим органом направлено повідомлення від 15.07.2013 №2532/10 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки.

ДПІ у Оболонському районі м.Києва на підставі наказу №332 від 15.07.2013, повідомлення про проведення перевірки №2532/10 від 15.07.2013 та згідно ст.79 Податкового кодексу України перевіряючими податкового проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» за травень-червень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт №279/22-6/32664113 від 26.07.2013, яким встановлено порушення пп.198.3, пп.198.6 ст.198, пп.200.1, пп.200.2 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 163167,00грн., в т.ч. за травень 2012 року в сумі - 63000,00грн, за червень 2012 року в сумі - 100167,00грн., пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на загальну суму 171325,00грн, в т.ч. за півріччя 2012 року в сумі - 171325,00грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 №0007052206, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 163167,00грн. та за штрафними санкціями на суму 40791,75грн.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» для ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

Представником позивача зазначено, що податковим органом зроблено хибний висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «Промтрейд Корпорейшн».

Суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Між ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» (Замовник) та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» (Виконавець) укладено ряд Договорів, зокрема:

- Договір про надання юридичних послуг №15-1/05 від 15.05.2012. Відповідно до умов цього Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги пов'язані із захистом прав клієнта Замовника у Вищому господарському суді України у справі №1/17-2182-2011 (касаційна скарга ТОВ «Надія» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі №1/17-2182-2011 про визнання банкрутом ТОВ «Надія»), а саме: юридичні послуги з складання проектів заяв, клопотань, заперечень, інших процесуальних документів, підготовки проектів таких документів, збір документів, необхідних для надання юридичних послуг за цим Договором, визнання та аналіз правової позиції щодо предмету спору по вищевказаній справі, вчинення інших дій, необхідних для надання юридичних послуг, передбачених цим Договором та чинним законодавством України. Вартість юридичних послуг становить 216000,00грн. з ПДВ;

- Договір про надання юридичних послуг №04-1/05. Відповідно до умов цього Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги а саме: падання письмової консультації, юридичного висновку, з урахуванням аналізу судової практики, щодо підвідомчості третейським судам справ за позовами банків до позичальників. У контексті Закону №2983-VІ від 03.02.2011р. «Про внесення змін до ст.6 Закону України «Про третейські суди». Вартість юридичних послуг становить 162000,00грн в т.ч. ПДВ.

На виконання умов зазначених Договорів між сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- договір №04-1/05 - №ОУ-0000145 на суму 162000,00грн. (ПДВ - 27000,00грн.);

- договір №15/1-05 - №ОУ-0000211 на суму 216000,00грн. (ПДВ - 36000,00грн.)

Виписано податкові накладні:

- договір №15-1/05 - №72 від 28.05.2012 на суму 108000,00грн. (ПДВ - 18000,00грн.); №110 від 31.05.2012 на суму 108000,00грн. (ПДВ - 18000,00грн.)

- договір №04-1/05 - №49 від 18.05.2012 на суму 162000,00грн. (ПДВ - 27000,00грн.).

Також, на підтвердження виконання умов Договорів позивачем надано платіжні доручення:

- договір №04-1/05 - №701 від 28.05.2012 на суму 132000,00грн., №700 від 25.05.2012 на суму 30000,00грн.;

- договір №15-1/05 - №746 від 17.07.2012 на суму 16000,00грн., №745 від 17.07.2012 на суму 49500,00грн., №744 від 17.07.2012 на суму 42500,00грн., №702 від 28.05.2012 на суму 108000,00грн.

Однак, представником позивача не надано суду додаткових документів, окрім податкових накладних, актів виконаних робіт та платіжних доручень, які б свідчили про реальність ведення господарської діяльності товариства з ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.03.2012 по 28.02.2013.

В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що до податкового органу надійшов акт ДПІ у м.Черкасах від 15.04.2013 №375/22-14/38011197 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року.

В акті перевірки зазначено, що встановити фактичний вид діяльності не є можливим, оскільки підприємством не надано до звірки первинні документи, підтверджуючі здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно висновку ГВПМ ДПІ у м.Черкасах від 29.03.2013 №2131/07-0908 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» встановлено, що державна реєстрація ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» здійснювалась в м.Боярка, Києво-Святошинського району Київської області. Свідоцтво платника ПДВ отримано ОСОБА_2 Директором та засновником з січня по липень 2012 року був ОСОБА_2 З липня по грудень 2012 року - ОСОБА_3 З 12.12.2012 директор та засновник - ОСОБА_4

За результатами відпрацювання фінансово-господарської діяльності ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» співробітниками ГВПМ ДПІ у Черкасах здійснено виїзд за податковою адресою підприємства: м.Черкаси, пров.Будівельний, 20. За вказаною адресою перереєстрації підприємство не встановлено, про що складено акт від 29.03.2013 №238/07-09.

Проведеними заходами встановлено директора та засновника ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» ОСОБА_4, який відмовився надавати будь-які пояснення щодо фінансово-господарської діяльності товариства посилаючись на ст.63 Конституції України. На вручений останньому запит щодо надання копії документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» відповідь не надано.

Згідно пояснень від 29.03.2013 гр.ОСОБА_5 та зареєстроване ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», за не знає та про ОСОБА_4 чує вперше.

Крім того, операції ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, трудових ресурсів здійснення діяльності не є можливим.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», фінансово-господарські взаємовідносини між та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Відповідно до ч.1, 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу п припису закону. правочини, укладені ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» з зазначеними в акті контрагентами, зокрема ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави, суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Тобто, ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» порушено вимоги ст.93 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», якою визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичної адресою ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» директор відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Зазначеним актом перевірки також встановлено відсутність буд-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення безпосередньої господарської діяльності підприємства. Згідно бази даних податкового органу, чисельність працюючих на підприємстві відсутня.

З вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що укладені між ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину: ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.1,2 ст.215 вказаного Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Також представником відповідача зазначено про недійсність укладених між позивачем та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» правочинів. Обґрунтовуючи свій висновок, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано поняття «недійсного» та «нікчемного» правочинів.

Зазначене не спростовано представником позивача у судових засіданням, а тому за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції, на підставі якої сформований податковий кредит за спірною господарською операцією, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

Відповідно до ст.55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

З наданих позивачем суду документів не вбачається доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» щодо виконання укладених договорів, оскільки у ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, офісні приміщення, відсутній персонал товариства, транспортні засоби. Фактично на товаристві працює засновки та директор товариства. А отже, операції ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» не є господарською діяльність підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська операція - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.215 даного Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, ч.2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 №1401/18696 (із змінами та доповненнями), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку - продавця.

Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду договір укладений з ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», податкові накладні та акти приймання виконаних робіт.

Разом з тим, надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій з ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан».

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснена ним господарська операція з ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» носить реальний характер.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Крім того, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» та ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» не здійснювали господарської діяльності підприємств, в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу на наступне. Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Підпунктом 9.1 п.9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» із змінами Президії Вищого господарського суду України №04-5/491 від 26.04.2002, якщо сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладенні угод, ґрунтуються на її обов'язку перевіряти такі повноваження. Виходячи з вищевикладеного, позивач повинен був перевірити повноваження контрагента, а саме ТОВ «Промтрейд Корпорейшн».

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Крім того, суд звертає увагу на позицію Вищого адміністративного суду України, викладу в оглядовому листі від 06.07.2009 №982/13/13-09, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В той же час, згідно матеріалів справи вбачається, що позивачем, а ні на перевірку, а ні до суду не подано жодних документів, які б спростовувати висновки податкового органу, зокрема, не надано додатків до договорів щодо ціни за наданні юридичні послуги або інших документів, що підтверджували реальність надання послуг, а саме:

щодо Договору №15-1/05 від 15.05.2012 не надано суду довіреності на супроводження справи у Вищому господарському суду України №1/17-2182-2011 (касаційна скарга ТОВ «Надія» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі №1/17-2182-2011 про визнання банкрутом ТОВ «Надія»); проектів заяв, клопотань, заперечень, інших процесуальних документів.

щодо Договору №04-1/05 від 04.05.2012 не надано суду доказів надання письмової консультації, юридичного висновку.

Оскільки в договорах №15-1/05 від 15.05.2012 та №04-1/05 від 04.05.2012, а саме в п.3 зазначено, що акти приймання-здачі робіт (надання послуг) підписуються лише після надання Виконавцем визначених Договорами послуг.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, належним чином не виконано покладеного на нього обов'язок щодо доказування. Всі встановлені у справі обставини, що мали значення для правильного її вирішення встановлювалися судом.

За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук