Рішення № 37421410, 25.02.2014, Харцизький міський суд Донецької області

2-2648/11

2/248/2/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі - Луценка В.С.,

за участю: представника відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизька Донецької області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк (надалі ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернувся до суду з дійсним позовом, вказуючи, що 12.06.2006р між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, відповідачем у справі, був укладений кредитний договір № DNН4КР39260065, відповідно до якого останній наданий кредит в розмірі 2925грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свій позов мотивує тим, що Банк свої зобов'язання по Кредитному договору виконав цілком, коли як ОСОБА_3 свої зобов'язання згідно умов договору належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 29.08.2011р. утворилась заборгованість в загальній сумі 27 167,07грн, яку просив стягнути з відповідача на користь Банку, а також просив стягнути з відповідача у рахунок повернення судових витрат: 271,67грн - судового збору, 120грн - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - ОСОБА_3, не погодившись із позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 27 167,07грн, 20.05.2013р надала до суду зустрічну позовну заяву, вказуючи, що про існування укладеного з нею Банком кредитного договору вона дізналася лише, коли підприємством, де вона працює, отримано виконавчий лист щодо стягнення з неї зазначеної заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що ніякого кредитного договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» вона не укладала. Крім того, після її звернення 30.11.2005р до міліції із заявою про втрату свого паспорту, було встановлено, що її паспорт вкрали і невстановленою слідством особою 12.06.2006р був отриманий кредит. Зазначає, що оскільки 28.04.2006р. вона отримала новий паспорт серії ВК № 220153, тому на момент укладання кредитного договору 12.06.2006р. у неї був вже новий паспорт. Вважає, що без зловживань з боку працівників банку інша особа не могла отримати вказаний вище кредит. Крім того, вона неодноразово надавала працівникам банку довідку з міліції, однак, вже через 5 років банк вирішив стягнути з неї заборгованість. Також, зазначає, що в кредитному договорі від 12.06.2006р, на копіях паспорту, які подані працівнику банку, підпис від її імені виконаний не нею, а іншою особою. Посилаючись на ст.ст.215, 216 ЦК України просила визнати недійсним кредитний договір № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р? укладений між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнути з відповідача понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., судовій збір в сумі 114,70грн., і витрати з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 3444 грн. 48 коп.

Свої вимоги відповідач підтримала цілком, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 та надав суду пояснення, зазначені у зустрічному позову, а також просив відмовити у задоволені позовних вимог банку.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Єрмак В.М. вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 не визнала, надала до суду заперечення, в якому зазначила, що у відповідності до ст.60 ЦПК України позивач за первинним позовом в якості доказів на підтвердження своїх вимог за первинним позовом надав кредитний договір, укладений з відповідачем ОСОБА_3, розрахунок заборгованості та інші документи і з наданих позивачем документів не вбачається факт укладення кредитного договору не ОСОБА_3, а іншою особою, коли як остання в свою чергу, в якості доказів на підтвердження своїх вимог не надала жодного доказу, який би доводив би факт укладення вказаного кредитного договору не нею, а іншою особою. Вважає, що надані органами внутрішніх справ довідки про те, що ОСОБА_3 зверталась до них з приводу втрати паспорту та що за фактом отримання кредиту на її ім'я порушена кримінальна справа, не можуть розглядатися в якості беззаперечних доказів у зв'язку з наступним. Так, факт звернення позивачки за зустрічним позовом до органів МВС з заявою про втрату паспорту може свідчити не лише про те, що вона не отримувала кредит, а й про те, що таким чином вона намагалася уникнути узятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту. Звертаючи увагу, вказала, що під час отримання кредиту був наданий паспорт, в якому наявна реальна фотографія ОСОБА_3, тобто фото не переклеювали. І це може також свідчити про те, що кредит отримувався саме позивачкою за зустрічним позовом, але навмисно не за новим, а за старим паспортом. Крім того, у довідці про порушення кримінальної справи не вказано, про який саме кредитний договір йде мова, і яка саме банківська установа видала вказаний кредит. До того ж, кримінальна справа порушена за фактом, а не у відношенні встановленої особи, й на сьогоднішній день вказана кримінальна справа призупинена, результатів розслідування немає, тобто відсутні будь-які підстави стверджувати, що злочин, про який заявляє ОСОБА_3 дійсно був скоєний. Просить відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору в повному обсязі. Задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», які викладені в первинному позові в повному обсязі.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бондаренко Д.Ю. наполягав на задоволенні первісного позову з підстав вказаних в запереченнях представника Єрмак В.М. щодо зустрічного позову ОСОБА_3 та в наданій заяві просив розглядати справу у свою відсутність.

Суд, з урахування думки представника ОСОБА_1, який не заперечував, вважає можливе розглянути справу у відсутність не з*явившихся осіб і поставити у справі рішення на підставі доказів, що маються у справі.

Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1, раніше дані пояснення представника Банку Єрмак В.М., відповідача - позивача ОСОБА_3, оцінивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р. ПАТ КБ «ПриватБанк» надав гр. ОСОБА_3 кредит в сумі 2925грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.3-5).

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачем - ОСОБА_3 числиться заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 27 167,07грн, яка складається з наступного: 2925грн - заборгованість за кредитом; 9862,91грн - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 12 609,30грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи - 500грн (фіксована частина), штраф - 1 269,86грн (процентна складова), в загальній сумі 27 167,07грн. ( а.с.2).

З довідки із Харцизького МВ МВС України в Донецькій області від 15.09.2006р видно, що 30.11.2005р ОСОБА_3 зверталась до Харцизького МВ з приводу втрати свого паспорту серії ВС № 872262, виданого 24.02.2001р Харцизьким МВ і 28.04.2006р їй був виданий новий паспорт замість втраченого (а.с.46).

Крім того, з наданої відповіді із Харцизького МВ МВС України в Донецькій області від 11.04.2013р вбачається, що на підставі звернення 15.09.2006р ОСОБА_3 до Харцизького МВ із заявою про прийняття мір до невідомих осіб, які використали її втрачений паспорт для оформлення кредиту, 25.09.2006р була порушена кримінальна справа (а.с.70-72).

Постановою слідчого Харцизького МВ від 29.01.2007р провадження досудового слідства по кримінальній справі стосовно невстановлених осіб, які у відділенні № 1 Харцизького ВАТ КБ «Надра», використавши паспорт на ім'я ОСОБА_3, шляхом омани оформили кредит на суму 1828грн - призупинено до встановлення осіб (а.с.73).

Згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи № 5103/02/5104/03 від 16.01.2014р з таблицею до нього, підписи від імені ОСОБА_3 в:

1) - заяві позичальника № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р., розташований на зворотній стороні документа, в рядку «Позичальник: ОСОБА_3А….»; - акті прийому-передачі товару № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р, розташований в графі: «Прийняв», в рядку «Покупець….»; - копії 1, 2-3 аркушів паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 24.02.2001р на ім'я ОСОБА_3, розташований в другому рядку: «Копія вірна…»; - копії 10-11 аркушів паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 24.02.2001р на ім'я ОСОБА_3, та в копії довідки від 26.08.1999р про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_3, розташований в другому рядку: «Копія вірна…»; - заяві від 12.06.2006р на ім'я керівника кредитного центру Сінченка С.А. (документ № 1), розташований в рядку: « 12 июня 2006г…(ОСОБА_3)»; - заяві від 12.06.2006р на ім'я керівника кредитного центру Сінченка С.А. (документ № 2), розташований в рядку: « 12 июня 2006г…(ОСОБА_3.)» - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

2) - рукописний запис «ОСОБА_3. 12 июня 2006г» в заяві позичальника № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р., розташований на зворотній стороні документа; - рукописний запис «Копия верна» (другий запис) в копії 1, 2-3 аркушів паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 24.02.2001р на ім'я ОСОБА_3; - рукописний запис «Копия верна» (другий запис) в копії 10-11 аркушів паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 24.02.2001р на ім'я ОСОБА_3, та в копії довідки від 26.08.1999р про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_3; - рукописний текст (буквений та цифровий), який починається і, відповідно закінчується словами: «Руководителю кредитного центра…» «ОСОБА_3» - в заяві від 12.06.2006р на ім'я керівника кредитного центру Сінченка С.А. (документ № 1); - рукописний текст (буквений та цифровий), який починається і, відповідно закінчується словами: «Руководителю кредитного центра…» «ОСОБА_3» - в заяві від 12.06.2006р на ім'я керівника кредитного центру Сінченка С.А. (документ № 2) - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.121-126).

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.09.1984р., вбачається, що ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_9 01.09.1984р., актовий запис № 33.

З рішення народного суду м.Харцизьку від 15.08.1994р., вбачається, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розірваний.

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 11.10.1994 р., вбачається, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розірваний , актовий запис № 458.

З копі трудової книжки серії НОМЕР_4 на ім*я ОСОБА_3, вбачається що вона має спеціальність - оператор станків з числовим програмний управлінням і ніколи не працювала на посаді бухгалтеру ТОВ « Дослід».

Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір ( оферти) і прийняття пропозиції ( акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст.203 ч.3 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В обґрунтування заявлених позивачем вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором, послався на укладений 12.06.2006р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 кредитний договір № DNН4КР39260065, відповідно до якого останній наданий кредит в розмірі 2925грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. З наданої копії цього договору ( заяви позичальника) (а.с.3 зворот) вбачається, що він підписаний ОСОБА_3

У судовому засіданні ОСОБА_3 заперечувала проти того, що спірний договір - заяву позивальника вона підписувала та надавала Банку копії паспорту та ідентифікаційного номеру на її прізвище та писала дві заяви на ім*я керівника ТОВ Приватбанку Сінченка А.А.

Згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи № 5103/02/5104/03 від 16.01.2014р з таблицею до нього, підписи від імені ОСОБА_3 в заяві позичальника № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р., розташований на зворотній стороні документа, в рядку «Позичальник: ОСОБА_3….» виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, а також рукописний запис «ОСОБА_3. 12 июня 2006г» в заяві позичальника № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р., розташований на зворотній стороні документа виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. (а.с.121-126).

Також із вказаного висновку вбачається, що в інших документах кредитної справи підписи від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Жодного об*єктивного доказу про те, що ОСОБА_3 уклала з позивачем 12.06.2006р. кредитний договір № DNН4КР39260065, представником позивача суд не надано.

Таким чином, на підставі наявних доказів у справі, судом встановлено , що відповідач ОСОБА_3 заяву позичальника № DNН4КР39260065 від 12.06.2006р. своїм підписом не посвідчувала, у зв'язку з чим, спірний договір був укладений в супереч ч.3 ст.203 ЦК України, згідно якої волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішньої волі.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У зв*язку з чим, суд вважає вимоги первісного позову необґрунтовані та такі, що підлягають відмові у задоволені, а вимоги зустрічного позову є обґрунтованими та підлягаю задовольню, і суд визнає недійсним кредитний договір DNH4KP39260065 від 12.06.2006р, укладений між Банком та ОСОБА_3

У відповідності до ст.84 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 у рахунок повернення понесених нею витрат на оплату по проведенню по справі судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 3444,48грн.

Згідно до ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони. Відповідності із ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно наданої довідки представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1, розмір його гонорару за надання правової допомоги ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги від 20.03.13 р. ( а.с.59) склав - 2000 грн. ( а.с. 135).

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», що набув чинності з 01 січня 2012 року, у ст.1 передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевішувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плату у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Представник ОСОБА_3- ОСОБА_1, згідно журналів судових засідань - в судовому засіданні 01.04.13 року приймав участь 55 хвилин; 20.05.13 р.- 38 хв. ; 12.07.13 р.- 1 год.39 хв.; 12.02.14 р.- 4 хв.; 25.02.14 р.- 34 хв., а разом - 3 год.50 хв. Із розрахунку - 458 грн.80 коп. ( 1147 грн. ( мінімальна зарплата ) х 40%) х 3 год.50 хв. =1758 грн.73 коп., і в цьому розмірі підлягає стягненню з позивача за первісним позовом , і іншій частині - відмові у задоволенню, так як Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», дає право на компенсацію особі лише витрат пов*язаних з наданням правової допомоги у судовому засіданні.

Також, у відповідності до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з Банку на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в сумі 114,70грн.

Керуючись ч.3 ст.203, ч.1 ст.215, 638, 1054 ЦК України, ст.2 Закону України «Про граничний розмір компенсації на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст.ст.10, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за необґрунтованістю.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, - задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір DNH4KP39260065 від 12 червня 2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Шахтне м.Харцизьку Донецької області у рахунок повернення понесених нею судових витрат по справі: по оплаті витрат, пов'язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 3444 грн. 48 коп.; по оплаті судового збору в розмірі 114 грн.70 коп.; по оплаті витрати на правову допомогу у розмірі 1758 грн.73 коп., а разом - 5317 грн.91 коп.

В іншій частині вимог ОСОБА_3 про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на її користь понесених витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Повне рішення суду виготовлено 3 березня 2014 року.

Суддя: