Постанова № 37421056, 26.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року справа №415/5852/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Геращенка І.В.

суддів: Васильєвої І.А., Губської Л.В.

секретар судового засідання Томах О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - за ордером серії ДН № 000,45956

від відповідача - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року у справі № 415/5852/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року у справі № 415/5852/13-а (суддя Чернобривок Л.Б.) позовні вимоги задоволені частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 01.08.2012 року з урахуванням коефіцієнтів заробітної плати - 5,6 та страхового стажу - 0,85 відповідно до діючого законодавства.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи не заявлено.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про державні пенсії СРСР» при загальному стажу роботи 40 років 8 місяці 4 дні, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 10 років 4 місяці 4 дні. та пільговий стаж за Списком № 2 -18 років 4 місяці 24 дні.

З 01 січня 2008 року відповідачем був здійснений перерахунок пенсіонерам, котрим при призначенні пенсії застосовувалась середня заробітна плата за 2002-2005 роки, пенсії були перераховані із застосування середньої заробітної плати за 2006 рік - 928,81 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року № 2-а-71/06/1214 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволена частково, постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 25 травня 2006 року скасована, позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області задоволений частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 01.01.2004 року з застосуванням середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки за 2002 рік, що визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 1783 від 12.11.2003 року в розмірі 376,38 грн., коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_4, який дорівнює - 5,6 та коефіцієнту страхового стажу, який дорівнює - 0,85.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

13.06.2012 року на адресу відповідача надійшла постанова Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження № 31666662 від 07.03.2012 року по виконавчому листу № 2-а-71/2006 виданому 14.09.2009 року Лисичанським міським судом про зобов'язання Управляння Пенсійного фонду України в м. Лисичанську здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 01.01.2004 року із застосуванням середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки за 2002 рік, що визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 1783 від 12.11.2003 року в розмірі - 376,38 грн., коефіцієнту заробітної плати - 5,6, коефіцієнту страхового стажу, який дорівнює - 0,85.

На підставі постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження № 31666662 від 07.03.2012 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року № 2-а-71/06/1214, відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4

Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області із зверненням з питання проведення перерахунку пенсії з 01.08.2013 року.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 22.08.2013 року № 138/Д-7 позивачу роз'яснено, що для скасування перерахунку пенсії згідно постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження № 31666662 від 07.03.2012 року по виконавчому листу № 2-а-71/2006, необхідно звернутися з відповідною заявою до суду.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 року у справі № 415/185/13-а апеляційну скаргу ОСОБА_4 на поставно у Лисичанського міського суду Луганської області від 23 травня 2013 року задоволена частково, постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 23 травня 2013 року у справі № 415/185/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії скасовано.

Закрито провадження у справі щодо вимог про зобов'язання пенсійний орган перерахувати та виплатити пенсію відповідно діючому пенсійному законодавству та доданих до нього змін, відповідно щорічним новим прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом з урахуванням надбавок дітям війни, підвищень за понаднормовий стаж, підвищень відповідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплат непрацюючим пенсіонерам та постанови Кабінету Міністрів України №1375:

1) згідно постанови ДААС по справі 2-а-71/06/1214 від 11.08.2009р. з 12.01.2005 року по 31.12.2007 року з урахуванням коефіцієнту заробітної плати - 5,6 та коефіцієнту страхового стажу - 0,85 з заробітної плати 376,38 грн., яка діяла, і мала право на існування відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 1783 від 20.11.2003року, до набрання чинності Закону 107;

2) згідно Закону України Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення» надбавку до пенсії за роботу після досягнення пенсійного віку в розмірі 10% основної пенсії за кожний повний рік роботи після призначення пенсії, але не більше 40%;

3) згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнту заробітної плати - 5,6 та коефіцієнту страхового стажу - 0,85 з заробітної плати 928,81грн., яка діяла і мала право на існування за період з 01.01.2008 року по 30.04.2012 року до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 327.

4) згідно постанови Кабінету Міністрів України №327 з заробітної плати 1197,91грн. урахуванням коефіцієнта заробітної плати - 5,6 та коефіцієнту страхового стажу - 0,85 і далі відповідно змін пенсійного законодавства.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про повернення коштів, недонарахованих пенсійним органом з 01.01.2004 року по теперішній час з урахуванням вимог ст. 46 ч. 2 та ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року у справі № 415/185/13-а набрала законної сили.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду за обставинами, які вже були встановлені постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 року у справі № 415/185/13-а, тобто не повинні доказуватись при розгляді інших справ.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження № 31666662 від 07.03.2012 року та у відповідності до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року № 2-а-71/06/1214, тобто діяв у межах наданих повноважень відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року у справі № 415/5852/13-а - задовольнити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року у справі № 415/5852/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.02.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 03.03.2014 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді І.А.Васильєва

Л.В.Губська