Рішення № 37420226, 25.02.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 рокуСправа № 912/2414/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2414/13

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград

до: Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, смт. Олександрівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, м. Кіровоград

про стягнення 21 880,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Григоренко В.В., довіреність № 41/07 від 20.01.14;

від відповідача - Добровольський О.С., довіреність № 01-11-42/1 від 22.01.14;

від 3-ої особи (департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації) - Серебреннікова О.В., довіреність № 01/22-6924 від 17.12.13;

від 3-ої особи (Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області) - Дудка Л.А., довіреність № 15-5/32-176 від 08.01.01.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" звернулося до господарського суду з позовною завою від 27.12.2013 р. № 9587/07 про стягнення з Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" 21 600,59 грн. заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту в січні-серпні 2013 року пільговою категорією споживачів електричну енергію.

05.02.2014 р. позивачем подано до суду заяву № 797/07 від 05.02.2014 р. про зміну підстав позову та про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої зазначає, що підставою виникнення заборгованості та відповідно позову є невідшкодування збитків від надання пільг по оплаті електроенергії, передбачених ст. 22 Закону України "Про міліцію" та просить стягнути з Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" 21 880,92 грн. заборгованості по відшкодуванню збитків від надання передбачених ст. 22 Закону України "Про міліцію" пільг з оплати за спожиту в січні-серпні 2013 року електричну енергію.

Право на збільшення розміру позовних вимог до прийняття господарським судом рішення позивач наділений за статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає позов зі збільшеним розміром про стягнення 21880,92 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.01.2014 року № 01-11-26/1 просить відмовити в задоволенні позову ПАТ "Кіровоградобленерго", посилаючись на невідповідність нарахованої суми боргу фактичному розміру заборгованості, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до пояснень, наданих 23.01.2014, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби зазначило, що управління не являється прямим учасником спірних правовідносин та приймає участь у даній справі тільки як державна фінансова установа, на яку покладені функції розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, у своїх поясненнях від 25.02.2014 року висловило свою позицію, в якій просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2001 року № 9-рп/2001 визначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність та зміст законів. Пунктами 1 і 6 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці тощо.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 визначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно частини 6 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальникам від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Так, згідно Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. № 1357, у відповідності до укладених договорів про користування електричною енергією, в період з січня 2013 по серпень 2013 року включно позивач постачав споживачам електричну енергію, з урахуванням пільг визначених відповідними законами України.

Частинами 4 та 7 статті 22 Закону України "Про міліцію" встановлено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Статтею 356 Податкового кодексу України встановлено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".

Відповідно до статті 24 Закону України "Про міліцію" фінансування витрат пов'язаних з реалізацією вказаних положень здійснюються за рахунок коштів Державного і місцевих бюджетів. Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. При цьому, обсяг спожитої електричної енергії, на який за вказаними Законами надається 50% знижка в оплаті, не обмежується нормами, тобто знижка надається на весь обсяг спожитої електричної енергії.

За умовами статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, державної пожежної охорони) проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (зі змінами та доповненнями).

Згідно пункту 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до пунктів 10, 11 "Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №117 (зі змінами та доповненнями), підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосується виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільги".

Позивач дотримався правил вищевказаного порядку і подавав до уповноваженого органу розрахунки витрат по наданим пільгам, що підтверджується матеріалами справи, однак відшкодування проводилось відповідачем не в повному обсязі.

Проте, відшкодування збитків від надання передбачених статтею 22 Законом України "Про міліцію" пільг з оплати електроенергії, спожитої громадянами даної пільгової категорії в період з січня 2013 року по серпень 2013 року, здійснювалось відповідачем не в повному обсязі, в зв"язку з чим станом на 01.09.2013 р. утворилась і залишається непогашеною на даний час заборгованість в сумі 21880,92 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги та зведеними реєстрами актів звіряння для проведення розрахунків по погашенню заборгованості.

Заперечення відповідача зазначені у відзиві на позов господарським судом не приймаються, у зв'язку з тим, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року №879 норми споживання електроенергії, за користування якою оплата здійснюється в розмірі 50% знижки від норми, не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки такі обмеження суперечать положенням Законів України "Про міліцію".

Управлінням соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації подано до суду клопотання про припинення провадження у справі, в зв"язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі, у зв"язку з тим, що спір у даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб"єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб"єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб"єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб"єкта владних повноважень є здійснення цим суб"єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб"єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо суб"єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб"єкта, який є учасником спору), то такий суб"єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій", та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб"єкта владних повноважень.

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства має розглядатись спір із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб"єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншої особи, а ці особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов"язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб"єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Червоноармійська, 2а, ідентифікаційний код 03197807) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362) 21 880,92 грн. заборгованості по відшкодуванню збитків від надання пільг з оплати за спожиту січні - серпні 2013 р. електричну енергію на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313021425 в філії -Кіровоградське облуправління АТ "Державний ощадбанк банк України", МФО 323475, код ЄДРПОУ 23226362, а також 1720 грн. 50 коп. судового збору на поточний рахунок № 260033865 у ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" у м. Києві, МФО 300506, код ЄДРПОУ 23226362.

Наказ видати заявнику після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.03.2014 р.

Суддя С. Б. Колодій