Рішення № 37420205, 10.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/706/13 10.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ"

про стягнення 125.931,24 грн.

Головуючий суддя Балац С.В.

Суддя Стасюк С.В.

Суддя Удалова О.Г.

Представники:

позивача: Волошенюк О.В. - за довіреністю від 02.01.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 125.931,24 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на підставі укладеного між сторонами даного спору договору від 10.06.2011 № 490/06/11 ВН/105, поставив відповідачеві товар, який останній отримав, але оплатив його частково у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 125.931,24 грн, з яких: 111.164,02 грн - основна заборгованість; 11.690,82 грн - пеня; 2.337,93 грн - 3 % річних; 738,47 грн - втрати від інфляції.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 125.931,24 грн у повному обсязі.

Відповідач скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю, з тих підстав, що первинні бухгалтерські документи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не підтверджують розмір заборгованості станом на момент розгляду судом справи, оскільки відповідачем частково товар був оплачений. Також відповідач зазначив, що сторонам спору необхідно здійснити взаєморозрахунки та підписати відповідний акт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/706/13 (суддя Ломака В.С.).

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/706/13 у такому складі: головуючий суддя: Ломака В.С., судді: Босий В.П. та Шаптала Є.Ю.

У зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, голова Господарського суду міста Києва, розпорядженням від 25.06.2013, передав справу № 910/706/13 на розгляд такої колегії: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Босий В.П. та Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 у справі № 910/706/13, за клопотанням відповідача, призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Судову почеркознавчу експертизу у даній справі призначено судом з метою з'ясування такого питання: «чи виконано підпис у видаткових накладних (на які позивач посилається як на підставу позову) в графі "отримав" Мудриком Ярославом Миколайовичем, або іншою особою?».

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 № 04-1/1082 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу справу № 910/706/13 передано на розгляд судді Балаца С.В.

До Господарського суду міста Києва 24.10.2013 разом із справою № 910/706/13 надійшло клопотання судового експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання оригіналів первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних), а також вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підписів Мудрика Я.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 справу № 910/706/13 прийнято на розгляд такої колегії суддів: головуючий суддя Балац С.В., суддя Стасюк С.В., суддя Митрохіна А.В. Також вказаною ухвалою провадження у справі № 910/706/13 поновлено.

У зв'язку із перебуванням судді Митрохиної А.В. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 910/706/13: головуючий суддя Балац С.В., суддя Стасюк С.В., суддя Удалова О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Балац С.В., суддя Стасюк С.В., суддя Удалова О.Г.

Ухвалами Господарського суду міста Києва, які винесені під головуванням судді Балаца С.В., від 13.11.2013, від 11.12.2013 і від 22.01.2014 викликалася у судові засідання особа відповідача - Мудрик Я.М., з метою відібрання в останнього зразків його підписів для проведення судової почеркознавчої експертизи у справі, проте, повноважний представник відповідача та викликана судом особа у судові засідання не з'явилися, відповідач з даного приводу жодних обґрунтованих пояснень до суду не подав.

В судовому засіданні 10.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 10 червня 2011 року № 490/06/11 ВН/105 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору позивач, на умовах Договору, зобов'язується передати у власність відповідача продукцію, сировину для харчової промисловості (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що є предметом поставки за Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються у видаткових накладних та рахунках-фактурах.

Товар вважається переданим відповідачеві з моменту фактичної передачі останньому разом необхідними супровідними документами та підписання відповідачем відповідного документу про прийняття цього товару. З цього моменту відповідач набуває право власності на товар (п. 3.3 Договору).

У пункті 4.2 Договору його сторони визначили, що ціна на товар встановлюється за домовленістю сторін у видаткових накладних та рахунках-фактурах і вказується із податком на додану вартість. Розрахунки за фактичну кількість поставленого товару відповідач здійснює з позивачем у безготівковій формі в гривнях, протягом 30 (тридцять) календарних днів після набуття відповідачем права власності на товар. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку відповідача (п. 4.3 Договору).

Згідно п. 9.7 Договору за прострочення платежу відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з купівлі-продажу товару, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем, на виконання своїх обов'язків за Договором, поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 357.889,32 грн. Наведений факт підтверджується такими видатковими накладними, які підписані представниками обох сторін спору та скріплені відбитками їх печаток: від 16.06.2011 № AV-0023438 на суму 55.740,00 грн; від 21.06.2011 № AV-0024156 на суму 55.500,00 грн; від 29.06.2011 № AV-0025502 на суму 55.500,00 грн; від 05.07.2011 № AV-0026220 на суму 78.699,72 грн; від 14.07.2011 № AV-0028096 на суму 56.209,80 грн; від 21.07.2011 № AV-0029220 на суму 56.239,80 грн (далі - видаткові накладні). Станом на момент вирішення даного спору по суті вказані видаткові накладні містяться у матеріалах справи у вигляді засвідчених копій та оригіналів.

Товар на суму 240,00 грн відповідачем було повернуто позивачеві.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок прострочення відповідачем обов'язку за Договором, яке полягає в оплати отриманого товару, відповідач у строк, закріплений у п. 4.3 Договору, оплату отриманого товару на користь позивача здійснив частково в сумі 246.485,30 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи засвідчені копії виписок з рахунку позивача, відкритого у банківській установі.

Таким чином, станом на момент вирішення судом даного спору по суті, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за Договором в сумі 111.164,02 грн.

Також, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення правил здійснення ним господарської діяльності, позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 11.690,82 грн, на підставі п. 9.7 Договору, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 3 % річних в сумі 2.337,93 грн та збитків від інфляції в сумі 738,47 грн.

Відповідач, згідно його відзиву, проти позову заперечив, з тих підстав, що наведені вище видаткові, на які позивач посилається як на підставі позову, не підтверджують фактичного розміру у відповідача перед позивачем заборгованості, оскільки частина отриманого товару відповідачем оплачена, а тому, як зазначив відповідач, сторонам спору необхідно здійснити взаємні розрахунки та підписати відповідний акт.

Однак, станом на момент вирішення судом спору, відповідачем не надано суду будь-якого підтвердження про надіслання позивачеві акту звірки взаємних розрахунків, з метою встановлення фактичної заборгованості за Договором та його підписання, а також не надано суду жодного доказу підтверджуючого факт відсутності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором, тобто оплати відповідачем товару у повному обсязі.

Стосовно клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі з метою вирішення питання: «чи належить підпис у видаткових накладних Мудрику Я.М.?», на ім'я якого відповідачем видані довіреності на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей на підставі Договору, а саме: від 01.06.2011 № 001510, від 01.07.2011 № 001511, суд зазначає, що Господарський суд міста Києва, ухвалами від 13.11.2013, від 11.12.2013 і від 22.01.2014, викликав у судові засідання вказану особу відповідача з метою відібрання в останнього вільних та умовно-вільних зразків підписів, як того вимагає Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), проте, у жодне судове засідання ані повноважний представник відповідача, ані викликана особа відповідача не з'явилися.

Отже, за таких обставин, відповідач невиконанням вимог названих вище ухвал позбавив суд можливості призначити судову експертизу у справі та відібрати зразки підпису особи відповідача.

Більш того, суд дійшов висновку, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи є безпідставним та нічим іншим, як зловживанням відповідачем його процесуальними правами.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований та не заперечений, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 111.164,02 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання за Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 11.690,82 грн, а також 3 % річних в сумі 2.337,93 грн та збитків від інфляції в сумі 738,47 грн визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ" (01014, м. Київ, Печерський район, провулок Мічуріна, буд. 3/2 - "А"; ідентифікаційний код 34047146, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" (21037, Вінницька обл., м. Вінниця, Ленінський район, вул. Пирогова, буд. 150; ідентифікаційний код 13304871, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 111.164,02 (сто одинадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн 02 коп.; пеню в сумі 11.690,82 (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн 82 коп.; три відсотки річних в сумі 2.337,93 (дві тисячі триста тридцять сім) грн 93 коп.; втрати від інфляції в сумі 738,47 (сімсот тридцять вісім) грн 47 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.518,62 (дві тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн 62 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 лютого 2014 року.

Головуючий суддя С.В. Балац

Суддя С.В. Стасюк

Суддя О.Г. Удалова