УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 року Справа № 876/347/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Рак Х.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису,-
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису в частині пункту № 1, яким зобов'язано здійснювати спеціальне користування надрами (підземні води) на виробничі потреби лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Львівській області № 513-06 від 20.05.2013 року в частині пункту № 1, яким зобов'язано здійснювати спеціальне користування надрами (підземні води) на виробничі потреби лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна екологічна інспекція у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 23 Кодексу України про надра, необхідних для видобування прісних та підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, оскільки ним проводилося видобування вод для виробничих потреб. Таке використання води підтверджується статистичною звітністю № 2-ТП (водгосп), яку подавав позивач, актом перевірки № 736/06 та дозволом на спеціальне водокористування № Укр-822-12/Льв. Просив звернути увагу на міждержавний стандарт» ГОСТ 17.1.1.04-80», затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартах № 1452 від 31.03.1980 року. Зазначений ГОСТ містить розділ «промислові потреби (без теплоенергетики), який, з поміж іншого, включає в себе: господарсько-питні та комунально-побутові потреби промислових підприємств (і гасіння пожеж) з використанням як води питної так і води технічної.
Представник Державної екологічної інспекції у Львівській області апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник ПАТ «Миколаївцемент» в судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент», згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 158139 від 08.02.2013 року, зареєстроване як юридична особа 08.04.1997 року, ідентифікаційний код 00293025 /а.с.9-10/.
Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Миколаївцемент» та складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 736/06 від 17.04.-15.05.2013 року /а.с.11-60/.
В акті перевірки зафіксовано порушення ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра в частині самовільного водокористування (забір та використання підземних прісних вод Дроговизького родовища) без дозвільного документу: спеціального дозволу на користування надрами на виробничі потреби з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року /а.с.58/.
З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Львівської області винесено припис № 513-06 від 20.05.2013 року, пунктом 1 якого приписано здійснювати спеціальне користування надрами на виробничі потреби лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) /а.с.61-62/.
Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Такий виняток, зокрема, встановлений ст.23 Кодексу України про надра відповідно до якої землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Отже, за правилами встановленими ст. 23 Кодексу України про надра, без спеціального дозволу на користування надрами підземні води можна використовувати за одночасного виконання та наявності таких умов: 1) набуття права власності чи користування на земельну ділянку де ведеться забір; 2) не перевищення продуктивності водозаборів підземних вод понад 300 кубічних метрів на добу; 3) використання підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач не перевищив добову норму продуктивності водозаборів, що становить 300 кубічних метрів на добу; видобував воду зі свердловин як землекористувач в межах наданих їм земельних ділянок /а.с.174/.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що не погодився з позицією відповідача про видобування ПАТ «Миколаївцемент» води для виробничих потреб, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995 р., спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Миколаївцемент» має дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-822-12/Льв, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, терміном дії з 05.09.2012 року до 05.09.2012 року.
У Дозволі зазначено, що метою водокористування серед іншого є забір підземних вод - протипожежні, господарсько-питні та виробничі потреби заводу, кар'єрів та передача води абонентам /а.с.179-183/.
Згідно з даними державної статистичної звітності: звітів про використання води за 2012 рік та 2013 рік по формі № 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату України від 30.09.1997 року № 230, позивач фактично використовував воду на госппитні потреби та на виробничі потреби /а.с.37-38/, що не заперечується самим позивачем.
Згідно з довідками про кількість забору води зі свердловин, позивач використовував видобуту воду на власні госппитні та власні виробничі потреби /а.с.177-178/.
Згідно з довідкою АБ № 484078 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основним видом діяльності ПАТ «Миколаївцемент» за КВЕД-2010 є виробництво цементу /а.с.7-8/.
Відповідно до положень ч.ч. 1-5 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
При цьому, слід зазначити, що господарсько-виробничі відносини - це відносини, що виникають безпосередньо у процесі здійснення суспільного виробництва, спрямованого на виготовлення та реалізацію продукції, на виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, та на реалізацію дієздатності суб'єкта господарювання. Ці відносини виникають навколо створення певних благ, що складають предмет господарської діяльності.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ПАТ «Миколаївцемент» використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі, що не перевищує 300 м3 за добу, а тому, маючи дозвіл на спеціальне водокористування підприємство згідно зі ст. 23 Кодексу України про надра не зобов'язано отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).
Колегія суддів погоджується, що не слід брати до уваги визначення поняття господарсько-побутових потреб наведене представником відповідача з посиланням на міжнародний стандарт «ГОСТ 17.1.1.04-80», затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам № 1452 від 31.03.1980 р., відповідно до якого до господарсько-побутових потреб належать: господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парканах; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж), з тих підстав, що такий перелік стосується господарсько-питних та комунально-побутових потреб саме населення. Тоді як у даному випадку мова йде про використання води для власних господарських потреб підприємства.
Окрім того, ні законодавство про надра, ні вказані стандарти не наводять визначення поняття власні господарсько-побутових потреби, про яке йдеться у ст. 23 Кодексу України про надра. Тому, на переконання суду, представник відповідача помилково ототожнює таке поняття як господарсько-питні та комунально-побутові потреби населення з поняттям власні господарсько-побутові потреби.
Дана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в постанові від 25 квітня 2013 року в справі №К/800/9843/13.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,207,254 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 813/5179/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула
Повний текст ухвали виготовлено 27.02.2014 року.
Судове рішення № 37420036, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/5179/13а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: