Рішення № 37419323, 26.02.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16706/13-ц

Провадження № 2/344/864/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

26 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

за участю: представника позивача Яковійчука С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» до ОСОБА_2 про визнання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення укладеним,-

В С Т А Н О В И В:

КП «Івано-Франківськводоекотехпром» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення укладеним, укладеним на підставі нормативного акту обов'язкової дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та користується послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, і відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачем послуг, які надані ним оскільки їх отримує.

Оскільки сторони тривалий час виконують конклюдентні дії, а саме: КП «Івано-Франківськводоекотехпром» виконує свої обов'язки, визначені законодавством України стосовно житлово-комунальних послуг і надає споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а ОСОБА_2 отримує ці послуги, не відмовився від їх надання, тому позивач вважає, що між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з підстав, викладених у поданій суду позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Тому суд, враховуючи думку представника позивача, який не заперечив проти вирішення справи за відсутності відповідача, розглянув справу за відсутності останнього та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши докази у справі суд вважає наступне.

Протягом періоду з прийняття на баланс по даний час актів-претензій з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача не надходило.

КП «Івано-Франківськводоекотехпром» відповідачу за адресою його проживання надсилалась пропозиція №9-2/1767 від 03.09.2013 року щодо укладення договору (а.с. 10-11).

Згідно зі ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не було надано суду підтверджуючих доказів того, що вона відмовилася від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, подавши відповідну заяву до позивача.

Так як відповідач таких дій не вчиняв, а продовжував отримувати вказані послуги, такі дії відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, продовжують цивільні права та обов'язки сторін.

Тобто можна вважати, що відповідач отримує від позивача послуги з з централізованого водопостачання та водовідведення, тобто сторони знаходяться у фактичних договірних відносинах. Отже, обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме, позивач зобов'язаний надавати споживачеві вказані послуги, а відповідач зобов'язаний сплачувати кошти за отримані послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-IV.

Відповідно до вказаного закону, термін «житлово-комунальні послуги» визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 та підпунктом 3 п. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти Договір на виконавців житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового Договору.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками даних відносин є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач отримує житлово-комунальні послуги, тобто є споживачем житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим ст. 4 Закону № 1875-ІV від 24.06.2004р. передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

ЦК України у ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст.ст. 642 - 643 ЦК України.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас ч. 1 ст. 19 Закону № 1875 -IV від 24.06.2004р.передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 -IV від 24.06.2004р. передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19 -21 Закону № 1875 -IV від 24.06.2004р. вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Разом з позовною заявою до суду позивачем був наданий договір «Про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення», підготовлений КП «Івано-Франківськводоекотехпром» (а.с.4-7).

Дослідивши вищевказаний договір, суд дійшов висновку, що він відповідає типовому договору, а тому відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 -IV від 24.06.2004р.

Разом з тим, за положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків суд приходить до висновку про те, що в разі невизнання відповідачем (споживачем) права позивача (виконавця) послуг на укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Враховуючи формулювання позовних вимог із зазначенням дати укладення договору в минулому часі, що фактично є проханням визнати його укладеним, враховуючи вищезазначені положення закону, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання договору укладеним, що також відповідає принципу публічності цивільного процесуального права.

Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12-15, 322, 382, 630, 634, 640, 643 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 «Правил користування приміщеннями у житлових будинках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. № 45, Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009р. «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 179, 212-214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» до ОСОБА_2 про визнання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення укладеним - задовольнити.

Визнати договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення укладеним між комунальним підприємством ««Івано-Франківськводоекотехпром», що знаходиться по вул. Ботанічна, буд. № 2 в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 32360815, та ОСОБА_2, який зареєстрований по АДРЕСА_1, з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, який зареєстрований по вул. по АДРЕСА_1, на користь комунального підприємства ««Івано-Франківськводоекотехпром», що знаходиться по вул. Ботанічна, буд. № 2 в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 32360815, сплачений судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бойчук О.В.