Вирок № 37418733, 03.03.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 1-кп/263/157/2014

Справа № 263/977/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарі Сіренко Ю.В., за участю прокурора Балабан О.О., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Володарське Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, який має малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 31.08.2013 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Форд-сієрра», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, здійснюючи рух по лівій смузі руху проїзної частини вул. Бахчиванджи зі сторони пр. Будівельників в напрямку пр. Нахімова у Жовтневому районі м. Маріуполя, наближаючись до ділянки проїзної частини поблизу будівлі НОМЕР_3, та діючи у порушення вимог п.п. 2.3(б), 10.1, 18.4, п. 1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та рухом транспортних засобів, що рухаються попереду у попутному напрямку та зменшує швидкість руху перед нерегульованим пішохідним переходом, проявляючи злочинну самовпевненість, своєчасно не прийняв заходів щодо зменшення швидкості та зупинки керованого ним транспортного засобу, виконав маневр виїзду на праву смугу руху попутного напрямку, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка знаходилася на нерегульованому пішохідному переходу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому - пішоходу ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді великої рваної рани правої вушної раковини, обличчя, струсу головного мозку, садна верхніх і нижніх кінцівок, закритого перелому нігтьової фаланги 1-го пальця лівої стопи, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як не небезпечних для життя в момент їх спричинення, але тих, що потягли за собою довгий розлад здоров'я на строк більше 21-го дня.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п.п. 2.3(б), 10.1, 18.4, п. 1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», де зазначено:

2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

18.4 Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, висунутого проти нього в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі та щиро розкаявся в скоєному, позовні вимоги прокурора у сумі 4186 грн. визнав в повному обсязі. Суду пояснив, що 31.08.2013 року, вранці, він керував автомобілем «Форд-сієрра», який належить ОСОБА_3 Здійснюючи рух по проїзній частині вул. Бахчиванджи в напрямку пр. Нахімова у м. Маріуполі, перед пішохідним переходом, побачив що автомобіль, який рухався попереду, різко зупинився. Він не встиг зменшити швидкість руху та зупинити керований ним автомобіль, виконав маневр виїзду на праву смугу руху, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка знаходилася на пішохідному переході.

Враховуючи, що ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності зі ст. 349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, зі згоди сторін кримінального провадження, не досліджуючи інші докази по кримінальному провадженню в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 свою вину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, дії його правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, особу винного, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений, має малолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку в психіатричному диспансері та наркологічному диспансері м. Маріуполя не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження можливості здійснення ним нових злочинів можливо при призначенні йому покарання у вигляді штрафу.

Суд також вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на мінімальний строк, оскільки з урахуванням характеру злочину обвинуваченим було грубо порушені правила дорожнього руху України, раніше він притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожного руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також неодноразово - за порушення обмежень швидкості руху. Крім того даних про те, що для обвинуваченого керування транспортним засобом є основним джерелом існування, матеріалами кримінального провадження не доведено.

При вирішення цивільного позову прокурора суд виходить з того, що позов прокурора обвинувачений визнав у повному обсязі, тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 4186 грн.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, то з ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати, пов'язані з проведенням судової автотехнічної експертизи № 23 від 24.01.2014 року у розмірі 489,00 гривень.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: автомобіль «Форд-сієрра», реєстраційний номер НОМЕР_1, який залишений зберігатися у ОСОБА_2, необхідно залишити останньому.

Керуючись ст. ст. 124, 349, 368, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень з позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Захід забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_2 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь міського бюджету Маріупольської міської ради (р/р 35418004003006 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 05480826) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 у Комунальному закладі міської лікарні № 9 у сумі 4186 грн. 00 коп. (чотири тисячі сто вісімдесят шість грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2 на користь держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 23 від 24.01.2014 року у розмірі 489,00 гривень.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: автомобіль «Форд-сієрра», реєстраційний номер НОМЕР_1, який залишений зберігатися у ОСОБА_2, залишити останньому.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Обвинуваченому, потерпілій роз'яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.В. Степанова