Ухвала суду № 37418548, 25.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12187/13-к

Провадження №11-кп/772/86/2014 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шидловський О. В.

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Мішеніної С.В.

суддів: Рупака А.А., Федчука В.В.,

при секретарі Міхневич І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до реєстру досудових розслідувань за

№ 12013010010000051, по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Гайсин Вінницької області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого начальником станції ВЧ А-0707 м. Гайсин Вінницької області,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Миколайчука Д.Г.

захисника ОСОБА_3,

цивільного позивача ОСОБА_4,

представника цивільного позивача: ОСОБА_5,

потерпілої ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Прокурор у кримінальному провадженні Калитко В.В. подала апеляційну скаргу, просила вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року відносно ОСОБА_2 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України скасувати з підстав невідповідності призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, постановити вирок та призначити покарання ОСОБА_2 у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки.

Захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просив скасувати вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року та закрити кримінальне провадження у зв'язку з невстановленням належним чином достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального провопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік, відповідно до ст. 76 ч.1 КК України покладено обов 'язки: не виїжджати за межі України на постійне місця проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_2 цивільний позов на користь ОСОБА_4 в розмірі 51 003 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету м. Вінниці процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 2 543 грн. грн. 68 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що останній

28 січня 2013 року близько 13.00 год., керуючи технічно-справним автомобілем «Део Сенс» державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Зодчих в напрямку вул. Пирогова в м. Вінниці, порушив вимоги п.10.1 ПДР України при виконанні маневру розвороту в районі будинку №28 виїхав на ліву смугу попутного напрямку руху, не надавши перевагу в русі транспортному засобу, що рухався прямолінійно в попутному напрямку, не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, з необережності допустив зіткнення езпечним і не ТИНАа вища, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, го правопруцшення з технічно справним автомобілем марки «Сітроен Джампер» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого автомобіль «Део Сенс» відкотився в напрямку правого узбіччя, де відбулось його вторинне зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» держаний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8, який перебував у нерухомому стані біля правого краю проїзної частини вул. Зодчих в м. Вінниці. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля марки «Део Сенс» ОСОБА_6 отримала, згідно висновку експерта № 518 від 23.04.2013 року тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, грудної клітки і голови - травматичного розриву селезінки з внутрішньою кровотечею, закритого перелому 5-го ребра зліва, струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови зліва.

Порушення ОСОБА_2 вимог п.10.1 ПДР України, де вказано: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» знаходиться в причинному зв'язку з наслідками ДТП.

Прокурор у кримінальному провадженні Калитко В.В. в апеляційній скарзі вказала, що судом при призначенні покарання не враховано, що ОСОБА_2 вину не визнав, не розкаявся, через що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 мотивовано тим, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що справу розслідувано необ'єктивно, неповно, однобоко, з грубими порушеннями вимог процесуального законодавства України, тому що жодних доказів вини ОСОБА_2 не здобуто.

Зокрема, ухвалюючи вирок, суд фактично перерахував покази учасників судового слідства без надання належної оцінки, прийняв, як належне, порушення норм КПК України допущені слідством під час досудового слідства і визнав доказами по справі документи, які ставлять під сумнів неупередженість органів досудового розслідування щодо ОСОБА_2, Зазначив, що саме таким доказом було проведення слідчого експерименту, на основі якого проводилась упереджена, як він вважає, автотехнічна експертиза.

Щодо транспортно-трасологічної експертизи, то допитані у судовому засіданні експерти вказували, що висновки ними робилися виключно зі слів водіїв, і як покази ОСОБА_4 так і покази ОСОБА_2 з технічної точки зору могли бути достовірними, а судом не було надано належної оцінки цьому. Вважає, що, поскільки в судово-автотехнічній експертизі не враховано покази ОСОБА_2, щодо ДТП, які він не змінював і які співпадають з обставинами ДТП, зафіксованою в протоколі огляду і схемі до нього від 28.01.13 року, то неможливо зробити висновки щодо того, хто саме винен у ДТП і хто є постраждалим.

Захисник зауважив на тому, що неодноразово під час слідства зверталась увага на всі порушення і невідповідність висновків слідства та експертів, подавались клопотання про усунення зазначених порушень та ряд скарг, однак і цей факт в суді першої інстанції не був належним чином оцінений, в задоволенні ряду клопотань щодо усунення зазначених порушень було відмовлено, відповідно, унеможливило вирішення питання щодо встановлення істини по справі .

На думку захисту, суд першої інстанції, при прийнятті рішення відносно ОСОБА_2 допустив неповноту судового розгляду і не дослідив обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого і рішення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Калитко В.В., заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, доводи захисника ОСОБА_3, який просив задоволити його апеляційну скаргу, зазначив, що вважає вину ОСОБА_2 недоведеною, просив закрити кримінальне провадження, потерпілої ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_2, які просили задоволити апеляційну скаргу захисника, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, цивільного позивача ОСОБА_4, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 та залишити попереднє рішення суду, представника цивільного позивача ОСОБА_5, який підтримав думку прокурора щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, щодо апеляційної скарги прокурора покладався на розсуд суду, просив залишити рішення суду першої інстанції в силі, поскільки вважає його законним, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження судом першої інстанції ухвалено рішення щодо наявності вини в діях ОСОБА_2 за ст.286 ч.2 КК України на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Так, судом першої інстанції всебічно, повно, неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження.

При цьому прийнято до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_2, який у судовому засіданні пояснював, що він 28.01.2013р. близько о 13.00 год., рухаючись по вул. Зодчих в напрямку вул. Пирогова в м. Вінниці, шукаючи місце для виконання маневру розвороту в районі будинку №28, рухався зі швидкістю приблизно 30 км/год., будучи на відстані близько 50 метрів до місця розвороту він увімкнув сигнал лівого повороту та помітив, що позаду нього рухався автомобіль «Сітроен Джампер», після того, будучи на відстані 5 метрів від місця розриву суцільної смуги він прийняв вправо приблизно на 1 метр, однак залишався в межах своєї смуги руху та почав маневр розвороту. Коли його автомобіль знаходився поперек проїзної частини, а передній бампер перетнув лінію роздільної смуги, він відчув удар в ліву частину свого автомобіля, який від удару викинуло на узбіччя, де він вдарив припаркований автомобіль марки «ВАЗ»; покази потерпілої ОСОБА_6, свідка ОСОБА_9, які пояснювали, що вони 28.01.2013 року близько 13.00 години їхали по вул. Зодчих в напрямку вул. Пирогова в м. Вінниці в автомобілі «Део Сенс» під керуванням ОСОБА_2, який шукав місце для розвороту, швидкість автомобіля була невеликою. ОСОБА_9, яка сиділа поруч з водієм почула перед здійсненням маневру як працював покажчик сигналу повороту. Після того, як розпочався маневр розвороту вона чула, як ОСОБА_2 щось крикнув та одразу відчула удар в ліву частину автомобіля.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснював, що 28.01.2013р. близько 13.00 год. він зупинив свій автомобіль на узбіччі вулиці Зодчих, біля буд. № 28 в м. Вінниці, так як очікував свого друга. В дзеркало заднього виду він помітив, що водій автомобіля «Део Сенс» почав виконувати розворот, а тому вирішив не виходити з машини. За мить він відчув удар у лівий бік автомобіля. Коли він вийшов з автомобіля, то побачив, що «Део Сенс» вдарив його автомобіль заднім бампером внаслідок зіткнення із автомобілем «Сітроен Джампер».

Судом також, з метою повного та всебічного дослідження доказів, зокрема протоколу огляду місця ДТП, згідно якого зафіксовані відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 28.01.2014 року, допитано свідка ОСОБА_10, який працює слідчим 1-го ВМВ УМВС України у Вінницькій області, у судовому засіданні пояснював, що ним складався протокол огляду місця ДТП, схема та фототаблиця до протоколу огляду місця події ДТП від 28.01.2013 року з дотриманням всіх вимог з відображенням реальної картини ДТП.

З метою перевірки дотримання вимог ст.240 КПК України судом першої інстанції допитано свідка ОСОБА_11 слідчого BP ДТП СВ ВМВ УМ України у Вінницькій області, який пояснював, що ним з дотриманням вимог законодавства складався протокол проведення слідчого експерименту та схеми до нього від 11.04.2013р., де викладено умови і результати слідчого експерименту.

Під час досудового розслідування було проведено судову транспортно-трасологічну експертизу № 64-а від 15.03.2013 року, згідно висновку якої зіткнення автомобіля Citroen-Jumper державний номер НОМЕР_2 та автомобіля Daewoo-Sens державний номер НОМЕР_1 сталося на лівій смузі руху вул. Зодчих м.Вінниці в напрямку вул. Пирогова; в момент первинного контакту кут між подовжніми вісями автомобіля Citroen-Jumper державний номер НОМЕР_2 та автомобіля Daewoo-Sens державний номер НОМЕР_1 становив біля 45°, при цьому автомобілі могли розташовуватись як на лівій смузі руху вул. Зодчих м. Вінниці в напрямку вул. Пирогова, так і займати частково ліві смуги протилежних напрямків вул. Зодчих; до моменту зіткнення автомобіль Citroen-Jumper державний номер НОМЕР_2 рухався в лівій смузі руху вул.Зодчих в напрямку вул. Пирогова, а автомобіль Daewoo-Sens державний номер НОМЕР_1 виконував маневр звороту знаходячись праворуч від смуги руху автомобіля Citroen-Jumper, займаючи при цьому дві смуги руху попутних напрямків (по показах водія ОСОБА_4) або ж до моменту зіткнення автомобіль Citroen-Jumper державний номер НОМЕР_2 рухався в лівій смузі руху вул. Зодчих в напрямку вул. Пирогова та частково займав зустрічну смугу руху, а автомобіль Daewoo-Sens державний номер НОМЕР_1 виконував маневр розвороту знаходячись праворуч від смуги руху автомобіля Сitroen-Jumper, займаючи при цьому ліву руху вул. Зодчих на відстані більшій від лівого габариту автомобіля до лінії горизонтальної дорожньої розмітки, розділяє транспортні потоки протилежних напрямив (по показах водія ОСОБА_2); з технічної точки зору покази водія ОСОБА_4, в частині того, що автомобіль Daewoo-Sens виконував маневр розвороту знаходячись правіше ближче до снігового валу, можуть бути технічно достовірні; з технічної точки зору покази водія ОСОБА_2 в частині того, що керований ним автомобіль в момент початку виконання маневру розвороту ліворуч знаходився в межах лівої смуги руху вул. Зодчих, можуть бути технічно достовірні ( т.1 а.с.62-87); судову автотехнічну експертизу № 127а від 25.04.2013 року, згідно висновку якої в даній дорожній обстановці водію автомобіля «Сітроен Джампер» д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_4 необхідно було діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Деу Сенс» д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України; в умовах даної пригоди в діях водія автомобіля «ВАЗ 217030» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається; в ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «Сітроен Джампер» д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_4 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Деу Сенс» терміновим гальмуванням до смуги руху автомобіля «Деу Сенс», в діях водія автомобіля «Деу Сенс» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, яка знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с. 136-138).

Висновки експертиз у судовому засіданні були належним чином досліджені, в повному обсязі були підтверджені експертами ОСОБА_13, ОСОБА_14, які викликалися для роз'яснення висновків, дали вичерпні відповіді на питання, поставлені перед ними.

Зазначене свідчить про те, що судом першої інстанції оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника є надуманими, такими, що не відповідають обставинам та доказам, отриманим у порядку встановленому кодексом, перевіреним та належним чином дослідженим судом першої інстанції.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 518 від 25.03.2013 року у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження: закрита травма живота, грудної клітки і голови - тра вматичний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею, закритий перелом 5-го ребра зліва, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови зліва. 28.01.13р. проведена операція - видалення ушкодженої.селезінки. Вказані ушкодження у ОСОБА_6 виникли від дії тупого твердого предме ту (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку ДТП, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 28.01.2013р., належать до тяжких тілесних ушкоджень (у відповідності до п. 2.1.3 «л», «о» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.), оскільки травматичний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею являвся небезпеч ним для життя в момент спричинення (т.1 а.с.109-110).

Оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстави закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 відсутні.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в дотримання вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме вчинення відповідно вимог ст.12 КК України тяжкого злочину з необережності, вину в скоєнні якого ОСОБА_2 не визнав, особу винного, який позитивно характеризується за місцем роботи, раніше несудимий, має на утриманні малолітню дитину, матір, яка постраждала під час ДТП та потребує постійного догляду, відсутність обставин, які відповідно ст.66 КК України пом'якшують покарання, відповідно вимог ст.67 КК України обтяжують покарання та, виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації покарання, визначив покарання достатнє та необхідне для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, яке на думку апеляційного суду відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст.405, 407, 419 КПК України,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Калитко В.В., захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: