Постанова № 37417935, 11.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 765/5668/13-а

11.02.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Семенуха Т.Б. ) від 01.10.13 у справі № 765/5668/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19,Севастополь,99001)

про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, просить суд визнати рішення Управління пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про застосування до позивача при призначенні з 09.07.2013р. пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007р. в розмірі 1197,91 грн. протиправним. Зобов'язати відповідача нарахувати позивачу з 09.07.2013р. пенсію за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують її зверненню за пенсією 09.07.2013р.

Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 01.10.2013 у задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 01.10.2013, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання 11.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, якщо подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судовою колегією встановлено, що 01.07.2006 на підставі заяви ОСОБА_2, відповідно з розділом XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, їй була призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти.

Оскільки 21.08.2006 позивач влаштувалась працювати на посаду, яка надає право на призначення пенсії за вислугу років, з 21.08.2006 виплата пенсії, за вислугу років позивачу була припинена.

Після того, як 06.07.2013 позивачу виповнилося 56 років, вона набула право на отримання пенсії за віком, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно набула право вибору державної пенсії.

09.07.2013 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівника по Україні за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії.

Відповідач нарахував пенсію позивачу, використавши первинні показники, які визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік, посилаючись на ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відповідач фактично провів перерахунок пенсії, вважаючи позивача таким, що є переведеним з одного виду пенсії на інший.

Суд першої інстанції погодився з запереченнями Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, та відмовив у задоволені позову, виходячи з того, що фактично мав місце перевід з одного виду пенсії на іншій.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з листа відповідача від 06.08.2013 № 77-Б, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, згідно ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІУ від 09.07.2003 (далі- Закону), передбачено право вибору пенсійних виплат і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по вислуги років, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна із цих видів пенсії за її вибором.

Проте, судова колегія зазначає, що висновок суду першої інстанції та відповідача, що позивачка звернулась з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, та у відповідача виник обов'язок застосувати при цьому показник за 2007 рік, є помилковий.

Судова колегія зазначає, що з 21.08.2006 виплата пенсії, за вислугу років позивачу була припинена.

Потім позивач зверталася із заявою до відповідача, саме про призначення пенсії, а не переводу.

Виходячи з аналізу статті 45 Закону встановлено, що перед переведенням пенсіонера з одно виду пенсії на іншій, пенсіонер повинен отримувати один із видів пенсії, проте позивачу виплата пенсії була припинена ще у 2006 році, а рішення територіального органу пенсійного фонду протягом 10 днів, після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати, яке передбачене ч. 2 ст. 49 Закону відсутнє, що унеможливлює застосування статті 45 зазначеного Закону, та погодитись з висновком суду першої інстанції.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 2 статті 40 зазначеного Закону за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

06.07.2013 позивач просила відповідача саме призначити їй пенсію, а не перевести її на іншу.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про застосування до позивача при призначенні з 09.07.2013 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. є протиправним.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

При цьому, відповідно до ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 01.10.13 по справі № 765/5668/13-а - задовольнити.

2. Постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 01.10.13 по справі № 765/5668/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову по справі, якою позовні вимоги задовольнити.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про застосування до позивача при призначені з 09.07.2013 пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

5. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя нарахувати позивачу з 09.07.2013 пенсію за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують її зверненню за пенсією 09.07.2013.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта