Ухвала суду № 37417806, 12.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7539/13-а

12.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

при секретарі судового засідання Щербініні О.О.

за участю сторін:

позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим - Грязнова Галина Михайлівна, довіреність № 70/10 від 28.01.14

розглянувши матеріали справи № 801/7539/13-а за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 17.10.13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в який ставиться питання про його скасування, та прийняття нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на помилковість висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 22069,32 грн. у зв'язку з тим, що при проведенні перевірки сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, мала була врахована відповідачем без ПДВ.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а.с. 6).

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (р.н.о.к. НОМЕР_1) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 01.03.2013 року №1372/17.2/НОМЕР_1 (далі - Акт) (а.с. 7-30).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- ст. 13 ДКМУ від 26.12.92р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", пп. "а" п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV "Про податків з доходів фізичних осіб" (зі змінами та доповненнями) та п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 8052,70 грн., у тому числі по періодах: 2010 р. - 5716,11 грн., 2011 р. - 2336,59 грн.;

- п.п. "в" п. 19.1 ст. 19 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.03 р. зі змінами і доповненнями та пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 ЗУ №2181-III від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" із змінами і доповненнями, фізичною особою-підприємцем не надані декларації про доходи за півріччя 2010р. (по строку 09.08.10р.), за 9 міс. 2010р. (по строку 09.11.10р.);

- п. 188.1 ст. 188, пп.187.1 ст. 187, п. 183.10 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 22069,32 грн., у тому числі по періодах: серпень 2012р. - 3365,97 грн., вересень 2012р. - 4686,50 грн., жовтень 2012р. - 4513,62 грн., листопад 2012р. - 4675,90 грн., грудень 2012р. - 4827,33 грн.;

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 51.1 ст. 51, п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, підприємцем до ДПІ у м. Сімферополі не надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (ф. №1-ДФ) за 4 кв. 2011р.;

- пп. "е" 6.3.3. п. 6.3., ст. 6 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.03 р. зі змінами і доповненнями, податкова соціальна пільга застосовувалась до доходу фізичної особи у вигляді заробітної плати неправомірно. Донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі - 195,93 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001641702 від 27.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27586,66 грн. ( у тому числі 22069,32 грн. за основним платежем та 5517,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 32).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового Кодексу України.

Пунктом 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України встановлено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу

Згідно п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з наданими звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за період з серпня 2011 року по липень 2012 року (останні 12 календарних місяця) загальна сума розрахунків становить 305039,62 грн., цей факт позивачем не заперечується.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За результатами перевірки встановлено, що позивач у липні 2012 року перевищив гранічний обсяг виручки (300000 грн.), який дозволяє не реєструватися платником податку на додану вартість на 5039,62 грн.

Отже позивач був зобов'язаний зареєструватися як платник ПДВ з 11.08.2012 року, але, у порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України, фактично не зареєструвався, що зумовило донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям (за серпень-грудень 2012 року) на загальну суму 22069,32 грн., у тому числі:

- за серпень 2012 року (з 11.08.2012 року по 31.08.2012 року) на суму 3365,97 грн. (16829,85 грн. х 20%);

- за вересень 2012 року на суму 4686,50 грн. (23432,50 грн. х 20%);

- за жовтень 2012 року на суму 4513,62 грн. (22568,10 грн. х 20%);

- за листопад 2012 року на суму 4675,90 грн. (23379,50 грн. х 20%);

- за грудень 2012 року на суму 4827,33 грн. (24136,65 грн. х 20%).

У період з серпня 2010 року по липень 2012 року, позивач не був зареєстрований в якості платника податків, а відтак, при здійсненні операцій, не враховував та не сплачував податок на додану вартість. У липні 2012 року загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню перевищила 300000 грн. без урахування ПДВ.

Сума ПДВ від здійснення операцій з постачання товарів/послуг і не могла бути врахована відповідачем, оскільки позивач ще не був платником податків. Відповідач лише врахував базу оподаткування, яка, згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Сума податку на додану вартість була нарахована позивачу лише з 11.08.2012 року, коли позивач повинен був зареєструватись як платник податку.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податкове повідомлення-рішення №0001641702 від 27.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27586,66 грн. ( у тому числі 22069,32 грн. за основним платежем та 5517,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) було прийнято Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим правомірно з урахуванням діючого податкового законодавства, на межах повноважень, наданих податковому органу, у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.13 у справі № 801/7539/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко