Постанова № 37417481, 04.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 лютого 2014 р. Справа № 820/13391/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Архіпова С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слободська січ" про припинення юридичної особи ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить припинити юридичну особу відповідача.

Згідно зі ст.183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

При цьому, суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Слободська січ" код ЄДРПОУ 22640906, пройшло процедуру державної реєстрації, отримало свідоцтво про державну реєстрацію, видане Зміївською районною державною адміністрацією, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання. Також позивач зазначає , що платник податків відсутній за місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.12.2013 р., відповідач перебуває на податковому обліку з 30.06.1993 р. за №9691.

Судом встановлено, що платником податків до контролюючого органу подано податкові декларації платника єдиного податку - юридичної особи з відсутністю господарської діяльності 11 послідовних квартальних періодів починаючи з 1 кварталу 2011 року по 3 квартал 2013 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру місцезнаходження підприємства: 63404, Харківська область, Зміївський район, місто Зміїв, площа Радянська, будинок 6.

Підпункт 16.1.11 пункту 16.1 статі 16 Податкового кодексу України зобов’язує повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця.

Відповідно до приписів ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, а тому даний законодавчий акт зобов’язує суб’єкта підприємницької діяльності у встановленому порядку надавати до державного реєстратора відомості щодо зміни місцезнаходження з метою внесення цих змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

У тому числі, наведений законодавчий акт в обов’язковому порядку зобов’язує суб’єкта підприємницької діяльності у встановленому порядку надавати до державного реєстратора відомості щодо зміни місцезнаходження з метою внесення цих змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Станом на дату розгляду даної справи податковою інспекцією не надано суду доказів того, що в Єдиному державному реєстрі міститься запис про відсутність відповідача за своєю адресою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій не внесено інформацію про відсутність відповідача за своїм місцезнаходженням, а саме за адресою: 63404, Харківська область, Зміївський район, місто Зміїв, площа Радянська, будинок 6.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області станом 16.10.2013 року, відповідач не має податкової заборгованості.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, установлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Згідно до приписів ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" встановлено чіткий перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Функції органів державної податкової служби визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Поняття податкового контролю визначене пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми, податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З наведеного визначення випливає, що метою податкового контролю є забезпечення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання норм законодавства, що контролюється органами державної податкової служби.

При цьому, суд звертає особливу увагу на те, що статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено можливості впливу органів державної податкової служби на формування даних Єдиного державного реєстру в разі відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Так, відповідно до частини 12 статті 19 названого Закону, у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов’язаний надіслати поштовим відправленням протягом п’яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У свою чергу, згідно з частиною 14 статті 19 цього ж Закону, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

У свою чергу, відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, наявність у Єдиному державному реєстрі запису про відсутність особи за її місцезнаходженням є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, податковий орган у відповідних випадках має передбачені законом повноваження реагувати на недотримання платником податків вимог щодо підтвердження свого місцезнаходження і застосовувати відповідні негативні наслідки до правопорушника.

З правового аналізу викладеного вбачається, що позов органу державної податкової служби про припинення юридичної особи, може бути задоволено лише у тому разі, коли податковий орган доведе, що відсутність за місцезнаходженням юридичної особи призводить до порушення чинного податкового законодавства.

Водночас, наявність окремих порушень законодавства, що регулює порядок внесення змін до Єдиного державного реєстру (як-от порушення вимог щодо заповнення реєстраційних карток, подання неналежних документів, у тому числі договорів оренди та інших, що підтверджують місцезнаходження особи тощо) не можуть бути самостійною підставою для задоволення позовних вимог податкового органу, якщо при цьому не буде доведено спрямованості дій платника податків на ухилення від виконання податкових обов’язків.

Правова позиція щодо неможливості розширеного тлумачення предмету позову у разі звернення до суду суб’єкта владних повноважень відображена постанові Верховного Суду України від 09.10.2012 р. у справі № 21-177а12 за позовом державної податкової інспекції у м. Чернівцях до відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Західенерго ЛТД», державний реєстратор Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області, про визнання протиправним запису про місцезнаходження вказаного товариства та зобов’язання вчинити дії.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-11, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слободська січ" про припинення юридичної особи - відмовити повністю.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подачі апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя С.В. Архіпова