Постанова № 37417468, 18.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 р. Житомир справа № 806/7218/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В.,

за участі секретаря - Бортнік О.Г.,

за участі представника позивача Івашкевич О.Г.,

за участі представника відповідача Благодарської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"

до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 р. №0000442200,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.07.2013 року №0000442200, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1342033 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 335508,00 грн. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України, крім того, стверджує що працівникам ОДПІ під час перевірки були надані первинні документи (договори, рахунки, реєстри, накладні, акти звірки), які підтверджують, що ТОВ "Малин Енергоінвест" не здійснює постачання товарів/послуг, а лише є учасником спільної діяльності з комунальними підприємствами "Малинміськводоканал", "Паперовик", "Малинтеплоенерго" з надання останніми послуг з водопостачання, водовідведенням, теплопостачання. За результатами даної діяльності, врегульованої укладеними між сторонами договорами про співробітництво, про спільне користування майном та транспортними засобами, про відшкодуванням витрат, про відступлення права вимоги. Вказані комінальні підприємства, здійснюючи надання комунальних послуг , декларували та здійснювали оплату ПДВ, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних та розшифровками податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 2011-2012 роки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких зазначив про правомірність дій податкового органу під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що Малинською ОДПІ проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.03.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складений акт №63 22-10 37555721.

В ході проведення перевірки встановлено заниження податкових зобов'язань за період з 01.11.2011 по 30.04.2012 на загальну суму 1 342 033 грн., у зв'язку із перевищення у листопаді 2011 року підприємством загальної суми доходу 300 000 грн., та не реєстрацією товариства в органах державної податкової служби платником податку на додану вартість відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За наслідками порушень встановлених актом перевірки Малинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2013 року №0000442200, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1342033 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 335508,00 грн.

Перевіряючи обгрунтованість прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено.

Так, відповідно до пп.2 п. 180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України особа (крім особи, яка є платником єдиного податку), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) підпадає під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість.

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, відповідно до п. 183.1, п. 183.2 ст.183 Податкового кодексу України подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій понад 300 тис. грн.

Разом з тим, відповідно до п. 183.10 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.

Допитаний в ході розгляду справи свідок ОСОБА_3 підтвердила факт неодноразового звернення позивача до податкового органу з вимогою видати свідоцтво платника ПДВ.

Однак доовди позивача про відсутність підстав для нарахування грошового зобов'язання з ПДВ у зв'язку із поданням раніше реєстраційних заяв спростовуються наступним.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість встановлений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394 (далі - Положення №1394).

Відповідно до п. 3.5 розділу 3 Положення №1394 будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1).

У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку (пп. 3.5.1 п. 3.5 розділу 3 Положення №1394).

Згідно пп. 3.5.3 п. 3.5 розділу 3 Положення №1394 реєстраційна заява обов'язково має бути підписана заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

З метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПК України, така особа відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК України подає до податкового органу документа, що підтверджують такі відомості.

Відповідно до п. 3.9 розділу 3 Положення №1394 якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним ст.. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПК України (п. 1.5 розділу I, п.п. 3.3, 3.4, пп. 3.5.1 п. 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПК України (п. 3.10 розділу З Положення №1394).

Судом встановлено, що вперше реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ TOB "Малин Енергоінвест" подано до Малинської МДПІ 10.01.2012.

З відповіді податкового органу вбачається, що подана заява не відповідала вимогам п.3.9 розділу 3 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.201 Іза № 1394, зокрема, в ній було вказано не всі рахунки відкриті в установах банків (п.10 заяви), не зазначено перелік наявних приміщень (п.11 заяви), не вказано загальну суму від здійснення операцій (п.18 заяви) та не зазначено дату її подання. 18.01.2012 органом державної податкової служби товариству повідомлено про недоліки та запропоновано подати нову заяву.

Крім того, нові заяви за формою № 1-ПДВ платник подавав 01 та 29.02.2012 року. В обох випадках в реєстрації платником податку на додану вартість TOB "Малин Енергоінвест" органом податкової служби відмовлено у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 181 ПК України (листи від 15.02.2012р., 13.03.2012р.).

Судом встановлено, що податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал, 2 квартал, 2-3 квартали та 2-4 квартали 2011 свідчать про відсутність здійснення операцій з постачання товарів (послуг).

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь- яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товару за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

На підставі наданих сторонами пояснень та документальних доказів не вбачався факт здійснення підприємством постачання товарів (послуг).

Під час розгляду справи встановлено, що дії посадових осіб Малинської МДПІ TOB "Малин Енергоінвест" по факту відмови в реєстрації підприємства платником податку на додану вартість на день винесення даного рішення, в судовому порядку не оскаржувались.

Факт не оскарження позивачем дій податкового органу щодо зволікання у видачі свідоцтва платника ПДВ свідчить про погодження з тами діями Малинської ОДПІ.

Щодо визнання TOB «Малин Енергоінвест» відповіді Малинської ОДПІ податковою консультацією необхідно зазначити, що відповідно до пп. 14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правого акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

В свою чергу, подання реєстраційної заяви платника податку на додану вартість не є зверненням до контролюючого органу про надання роз'яснення з питань практичного використання певної норми податкового законодавства, а лише свідченням бажання зареєструватися платником податку на додану вартість.

Посилання позивача на те, що ТОВ "Малин Енергоінвест" є лише учасником спільної діяльності з рядом комунальних підприємств, які здійснюють постачання послуг та сплачують податок на додану вартість самостійно не узгоджуються з наступними нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у підпункті 153.13.10 пункту 153.13 статті 153 або у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов'язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або угоди або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.

Судом встановлено, а сторонами не заперечувалось, що жодного договору про спільну діяльність «Малин Енергоінвест» з комунальними підприємствами «Малинміськводоканал», «Паперовик», «Малинтеплоенерго» на обліку в контролюючих органах не перебуває. Наявність договору про спільну діяльність є головною вимогою щодо оподаткування спільної діяльності.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться в межах вимог підпунктів 181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 р. №0000442200, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 24 лютого 2044 р.