Постанова № 37417455, 26.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/375/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Стройній О.О.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, у сумі 30928,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, у сумі 30928,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач проходила публічну службу в органах внутрішніх справ України з 05.08.2008 по 31.12.2013. Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 27.07.2008 № 398 о/с відповідач з 05.08.2008 прийнята на службу в органи внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням по ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, їй було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

25.05.2012 наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка № 62 о/с відповідач, як випускник, відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України у Луганській області з 28.05.2012.

31.12.2013 наказом ГУМВС України у Луганській області від 20.12.2013 № 449 о/с відповідач звільнена з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

22.09.2008 на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України в Луганській області був укладений тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Відповідно до п.2.3.6 договору в разі відрахування з навчального закладу з підстав, зазначених у п.3 договору відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Згідно з розрахунком, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 30 928,53 грн.

Згідно зі ст.18 Закону України від 20.12.1990 № 565 «Про міліцію» та п.6 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначені витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.25).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.63-64, 67-68).

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.26).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до такого.

Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка № 398 від 29.07.2008 відповідач з 05.08.2008 зарахована курсантом першого курсу денної форми навчання за напрямком (бакалавр) за напрямком підготовки «Право» за спеціальністю «Правознавство» та прийнята на службу до органів внутрішніх справ, з постановкою на всі види утримання (а.с.6).

25.05.2012 наказом ЛДУВС № 62 о/с відповідач, як випускник, відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України у Луганській області з 28.05.2012 (а.с.7).

20.12.2013 наказом ГУМВС України у Луганській області № 449 о/с відповідач відрахований з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 «ж» (за власним бажанням) (а.с.8).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно із ст.9 Закону України «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

За змістом п.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Згідно із п.1.3 статуту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка (а.с.29-47) позивач є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 10.01.2002 № 2925 «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Відповідно до п.15 ст.3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За змістом ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно із ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Позивач підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, тому за наявності підстав для покладення на курсанта академії обов`язку по відшкодуванню витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п.2 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року, таке відшкодування здійснюється курсантом на користь Міністерства внутрішніх справ України, яке є центральним органом виконавчої влади.

Згідно із ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.

Приймаючи до уваги наявність спору з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, яке є суб`єктом владних повноважень, суд пришов до висновку про підсудність зазначеної справи Луганському окружному адміністративному суду.

Згідно з п.2 ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Судом встановлено, що 22.09.2008 на виконання вимог ст.18 Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка та УМВС України в Луганській області укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - договір) (а.с.9-11).

На час розгляду справи договір є чинним.

Згідно з п.2.3.6 договору замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п.2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання: грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п.2.1.1.2, п.2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат); вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п.2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат); витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п.2.1.4.2, п.2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п.2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п.2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п.2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п.2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно із п.2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Відповідно до п.5.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.

У відповідності до п.3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 повинна відшкодувати витрати на грошове забезпечення: 1 курс навчання - 2884,71 грн., 2 курс навчання - 2953,19 грн., 3 курс навчання - 3615,69 грн., 4 курс навчання - 3634,39 грн., всього: 13087,98 (а.с.49).

Відповідно до п.2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002.

Додаток 6-й ПКМУ № 426 встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.

З урахуванням викладеного та наданої позивачем довідки - розрахунку витрати на продовольче забезпечення відповідача, які підлягають відшкодуванню, складають 13228,43 грн. (а.с.50).

Згідно із п.2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

З урахуванням викладеного та довідки позивача, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період з 05.08.2008 по 27.05.2012 склали 3368,62 грн. (а.с.51).

Згідно із п.2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.

З урахуванням викладеного та документів наданих позивачем, витрати позивача, пов'язані із речовим забезпеченням склали 1243,50 грн. (а.с.48).

Загальна сума витрат позивача за період навчання відповідача складає 30928,53 грн., що підтверджено розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка в період із 05.08.2008 по 27.05.2013 (а.с.12).

Оскільки відповідача відраховано з числа курсантів університету, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за п.64 «ж» (за власним бажанням), що підпадає під пп.3.1 п.3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

В розумінні вимог п.12 ст.2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.88-94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Згідно зі ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленою частини вимоги.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, у сумі 30 928,53 грн. Платіжним дорученням № 13 від 15.01.2014 сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн. Залишок несплаченого судового збору за подання до суду адміністративного позову майнового характеру становить 1644,30 грн.

Зважаючи, що позивача - суб'єкта владних повноважень, не звільнено від сплати судового збору, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 26 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 березня 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, у сумі 30 928,53 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: 91493, м. Луганськ, смт. Ювілейне, кв. Запорожченка, 13/52, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (місцезнаходження: 91493, м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4, на рахунок ГУДКСУ в Луганській області № 31251201103202, МФО 804013, ідентифікаційний код 08682387) витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_2 у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, у сумі 30 928,53 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень п'ятдесят три копійки).

Стягнути з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (місцезнаходження: 91493, м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4, ідентифікаційний код 08682387) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова