Вирок № 37416453, 27.02.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

27.02.2014

642/1587/14к

1-кп/642/256/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

секретаря Смородській М.С.

сторін кримінального провадження: прокурора - Зуб І.Г. потерпілого ОСОБА_1 захисника потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220510001907 про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вірменина, громадянина України, уродженця с. Федорці Харківського району Харківської області, освіта середня, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч. 1 КК України, суд -

в с т а н о в и в:

11.07.2013 близько 18 годин 30 хвилин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21063 р.н. НОМЕР_1, рухався по вул. Піскунівська в м. Харкові, зі сторони вул. Клочківської в напрямку вул. Енгельса, зі швидкістю близько 45-47 км/год.

В ході руху по вказаній вулиці, ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.1.5, 2.3 б), п. 10.1 та п.10.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;

п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. І0.І - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.10.4 - «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот...», та здійснюючи маневр повороту ліворуч, не впевнився в безпеці такого маневру, не поступився дорогою мотоциклу «Ноndа», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, якого міг завчасно та об'єктивно бачити, що рухався в попутному напрямку та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи №2045-ая/13 від 01.08.2013 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому голівки лівої малоберцової кістки без зміщення уламків.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений просив затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, укладену в м. Харкові 26 лютого 2014 року в приміщенні СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області за адресою м. Харків, вул.. М. Малиновського , 1 між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 з додержанням наступних умов.

Із змісту угоди вбачається, що слідчим СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 27 грудня 2013 року висунута підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин інкримінованого діяння. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 2400 грн., без позбавлення права керувати транспортним засобом. Стягнути з ОСОБА_3 витрати на проведення авто-технічної експертизи в сумі 586 грн. 08 коп., та транспортно-трасологічної експертизи в сумі 22005 грн. 05 коп.

Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_3 згоден. Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені сторонами.

ОСОБА_3 пояснив, що права надані йому законом у зв'язку з укладенням Угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов'язання він в змозі реально, остільки свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження ст. 286 ч.1 КК України визнав повністю.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено. Суд переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження, вказує на кваліфікацію діяння за ст. 286 ч.1 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

Злочин, вчинений ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої, суд враховує, що ОСОБА_3 є раніше не судимий, фізично здоровий, не має на утриманні неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра за місцем проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_3 може сприяти покарання, не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, і призначає йому покарання, узгоджене сторонами угоди.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про затвердження угоди між потерпілим та обвинуваченим.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати за проведення авто-технічної, та транспортно-трасологічної експертизи стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити Угоду про примирення, укладену 26 лютого 2014 року в приміщенні СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області за адресою м. Харків, вул.. М. Малиновського , 1 між обвинуваченим ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_3, винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 3400 грн., без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави, витрати на проведення авто-технічної експертизи в сумі 586 грн. 80 коп., та транспортно-трасологічної експертизи в сумі 2200 грн. 50 коп.( код 24060300 р/р 31419544700005, код 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Роз'яснити ОСОБА_3, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду на підставі угоди між потерпілим та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; не виконання судом умов, встановлених ч.6-7 ст.474 УПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в чому згідно з частиною 3 ст.469 УПК України угода не може бути укладена. Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілому та прокурору.

Суддя А.М. Гримайло