Постанова № 37415838, 25.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа№ 910/11369/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від прокурора - Яговдік С.М.

від позивача - Ковальчук І.В.

від відповідача - Демченко О.В., Сєлюков О.В.

розглянувши матеріали апеляційної Генеральної прокуратури України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування»

про витребування майна,-

Постанова прийнята 25.02.2014 року у зв`язку з оголошенням перерви у судових засіданнях 23.01.2014 року, 13.02.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до ДП «НЦТМ» про витребування майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Генеральна прокуратура України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому просить, апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду

Через відділ документального забезпечення до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є правомірними та законним, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Крім того, до суду надійшли письмові пояснення від представника позивача, в яких зазначено, що вони повністю підтримую позицію прокуратури в даному питанні, та просять апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники сторін в судове засідання з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

31.10.2000 року між Міністерством оборони України (Військова частина А-0117 МО України) та відповідачем був укладений державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи.

Відповідно до п. 1 договору, головний виконавець зобов'язується виконати та здати замовнику, а останній зобов'язується прийняти і оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі «Модернізація автоматичного стрілецького озброєння (автомату) шифр «ВЕПР». Повний обсяг роботи, окремі її етапи (підетапи) та терміни виконання вказані у відомості виконання.

За умовами договору між сторонами погоджено відомість виконання за договором та протокол узгодження попередньої ціни.

Строк дії договору сторонами погоджено розділом 10 (з врахуванням узгоджувального протоколу № 1 від 26.03.01 року. та № 2 від 26.04.02 року, № 5 від січня 2003 року, № 6 від серпня 2003 року, № 7 від березня 2004 року, № 8 від серпня 2005 року) з 01.11.2000 року до 30.06.2008 року.

Крім того, між сторонами було підписано акт від 28.08.2001 року приймання 1-го етапу дослідно-конструкторської роботи, узгоджувальний протокол № 3 від 20.08.2002 року, протокол узгодження твердої фіксованої ціни 1 етапу, погоджувальний протокол № 4 від 04.09.2002 року, акт приймання 2-го етапу дослідно-конструкторської роботи, протокол узгодження твердої фіксованої ціни 2 етапу, узгоджувальний протокол № 9 від січня 2006 року, акт від 18.02.2006 року.

Як вбачається з пояснень сторін, для виконання ДКР «Вепр» відповідач отримав в тимчасове користування від позивача військове майно (зброю та набої до неї) на загальну суму 100402,91 грн., а саме:

- макети 7,62 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 196601 (уч), 983800, 978025 - 3 шт. та штик-ножі до 7,62 автомату АКМ №№ 601, 800, 025- 3 шт.;

- макети 5,54 мм. Автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 328371 (уч), 6153582 - 2 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 371, 582- 2 шт.;

- стволи 7,62 мм. до ПК №№ К2373, А1695, Г1904 - 3 шт.;

- магазини до 7,62 автомату АКМ б.н. - 9 шт.

- магазини до 5,45 мм до автомату АКМ б.н. - 57 шт.

- перехідники до 5,45 мм. автомату АКМ б.н. - 13 шт.

- планка до 5,45 мм. Автомату АКМ б.н. - 52 шт.

- приціли НСПУ №№ 908803, 909024 - 2 к-та.

- 5,45 мм. набої з кулею ПС, 1975 р. в. у кількості 85810 шт.

- 5,45 мм. набої з кулею Т, 1981 р. в. у кількості 4475 шт.

- 5,45 мм. набої з кулею УС, 1988 р. в. у кількості 210 шт.

- 5,45 мм. набої з кулею ПП, 1993 р. в. у кількості 4992 шт.

- 5,45 мм. набої холості, 2002 р. в. у кількості 243 шт.

- 40 мм. постріли до ГП-25, інд. ВОГ-25, 1987 р.в. у кількості 239 шт.

- 40 мм. гранатомети ГП-25 «ЗЦ» №№ 701813, 701990, 701855, 701756, 701726, 701764, 701750,701763,701484- 9 комп.;

- 5,45 мм. автомати в комплекті з ЗІПами №№ 2089874, 2090889, 2036142, 2096155, 2117803, 2065190, 2118849, 2091817, 2092495, 2109068, 2061093, 2114003, 2086916- 13 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 874, 889, 142, 155, 803, 190, 849, 817, 495, 068, 093, 003, 916- 13 шт.

- 40 мм. гранатомет ГП-25 (уч.) № АС 0045, ГПМ-25 № 701511-2 к-та.

- комплект документації етапу технічного проекту, комплект робочої конструкторської документації для виготовлення дослідних зразків та комплект робочої конструкторської документації спецобладнання відповідно переліку документів, зазначених у додатку від 14.12.2012 року № 1 до Акту інвентаризації науково-технічної продукції та матеріальних цінностей вартістю 492337,0 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 892 ЦК України, договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Статтею 894 ЦК України встановлено, що виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Згідно із п. 12 контракту, всі створені та оплачені позивачем науково-технічні чи матеріальні цінності та результати інтелектуальної діяльності переходять у власність держави. Виключне право використання та розпорядження ними належить позивачу.

Під час виконання ДКР «Вепр» виконавцем були розроблені, а замовником оплачені комплект документації етапу технічного проекту та комплект робочої конструкторської документації для виготовлення дослідних зразків та комплект робочої конструкторської документації спецобладнання за етапами 1 і 2 від 14.12.2012 року.

Роботи етапів 1 та 2 були виконані та прийняті замовником. За вказані роботи замовник повністю розрахувався із виконавцем на загальну суму 492337 грн.

Дане не оспорюється та не заперечується відповідачем по справі.

Міністерство оборони зверталося із листами до відповідача про повернення майна, оскільки зброя, зазначена у позові передавалась підприємству виключно для виконання дослідно-конструкторської роботи і на час звернення з позовом до суду строк дії контракту вже закінчився.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до розділу 10 контракту № 117611, термін дії договору встановлюється з 01.11.2000 року та з урахуваннями узгоджувальних протоколів, підписаних до контракту, до 30.06.2008 року.

Умовами договору не передбачено пролонгація договору і як вбачається з пояснень сторін термін договору після 30.06.2008 року вони не подовжували.

Тобто на час звернення прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до ДП «НЦТМ» про витребування майна договірні відносини між сторонами контракту були припинені.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що оскільки позивач не виконав свого обов`язку зі сплати фактично здійснених витрат понесених відповідачем при виконанні 3 етапу робіт, останній має усі правові підстави для при тримання майна у якості забезпечення виконання позивачем свого обов`язку.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким твердженням відповідача, вважає його необґрунтованим, оскільки не сплата стороною договору коштів за виконану роботу дає підстави для звернення із відповідним позовом до суду для захисту порушених прав, але не надає право утримувати без законних підстав майно, що відповідно до умов договору має бути повернено стороні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач звертався до Господарського суду міста Києва із позовом до позивача про стягнення коштів за 3 -тій етап виконання робіт. Проте рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року. Дані вимоги були залишені без задоволення, та було встановлено, що позивачем не доведено факт виконання 3-го етапу робіт по договору.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, у відповідача відсутні будь-які законні та обґрунтовані підстави для притримання у себе майна, що є державною власністю та має бути повернено Міністерству оборони України.

Господарський суд міста Києва, відмовляючи у задоволенні позову, зазначає, що прокурор звернувся до суду з вимогою про повернення майна на підставі ст. 1212 ЦК України, проте доводи викладені в позові не підтверджуються матеріалами справи та відсутні підстави для витребування у відповідача майна та документації на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставне збагачення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду необґрунтованим та безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як зазначалось вище, відповідач набув у користування майно позивача на підставі умов контракту № 11716 від 31.10.2000 року виключно для виконання дослідно-конструкторської роботи. Виконавець не здав замовнику роботи за етапом 3.1. Строк дії договору закінчився 30.06.2008 року.

На теперішній час жодних договірних відносин між сторонами не існує, а тому майно, що надавалося відповідачу у тимчасове користування знаходиться на даний час у останнього безпідставно і має бути повернуто позивачу.

Позивач ставив вимогу про повернення майна, зокрема:

- 5,45 мм. набої з кулею ПС, 1975 р. в. у кількості 85810 шт.

- 5,45 мм. набої з кулею Т, 1981 р. в. у кількості 4475 шт.

- 5,45 мм. набої з кулею УС, 1988 р. в. у кількості 210 шт.

- 5,45 мм. набої з кулею ПП, 1993 р. в. у кількості 4992 шт.

- 5,45 мм. набої холості, 2002 р. в. у кількості 243 шт.

- 40 мм. постріли до ГП-25, інд. ВОГ-25, 1987 р.в. у кількості 239 шт.

Проте, як вбачається з пояснень представника відповідача та не заперечується представником прокуратури та позивача, вказане майно було повернуто відповідачем міністерству.

Дане підтверджується копією наряду № 342/2/Н/13-191 від 22.10.2013 року, що міститься в матеріалах справи, в якому зазначено, що вказані вище набої та постріли були передані військовій частині А2192.

Зважаючи на те, що вказане вище майно було передано стороні в процесі розгляду даного позову, суд першої інстанції, керуючись нормами чинного законодавства України, повинна була припинити провадження в частині позовних вимог про витребування вказаних набоїв та пострілів.

Проте така процесуальна дія судом вчинена не була.

Згідно ч.1 п. 1-1 ст. 80 Господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки на момент винесення рішення Господарським судом міста Києва від 21.11.2013 року предмет спору був відсутній, то, відповідно до норм чинного законодавства України, провадження по справі в частині повернення 5,45 мм. патрони з кулею ПС, 1975 р. в. у кількості 85810 шт., 5,45 мм. патрони з кулею Т, 1981 р. в. у кількості 4475 шт., 5,45 мм. патрони з кулею УС, 1988 р. в. у кількості 210 шт., 5,45 мм. патрони з кулею ПП, 1993 р. в. у кількості 4992 шт., 5,45 мм. патрони холості, 2002 р. в. у кількості 243 шт.,40 мм. постріли до ГП-25, інд. ВОГ-25, 1987 р.в. у кількості 239 шт. підлягає припиненню.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має права скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, як зазначалось вище, що договірні відносини між сторонами за контрактом від 30.10.2000 року закінчились, а інших законних та обґрунтованих підстав у відповідача відсутні для утримання на своєму підприємстві майна, що належить позивачу, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги Генерального прокурора України, заявлені в інтересах держави в особі Міністерства оборони України щодо повернення - макетів 7,62 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 196601 (уч), 983800, 978025 - 3 шт. та штик-ножі до 7,62 автомату АКМ №№ 601, 800, 025- 3 шт.; макетів 5,54 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 328371 (уч), 6153582 - 2 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 371, 582- 2 шт.; стволів 7,62 мм. до ПК №№ К2373, А1695, Г1904 - 3 шт.; магазинів до 7,62 автомату АКМ б.н. - 9 шт, магазинів до 5,45 мм до автомату АКМ б.н. - 57 шт., перехідників до 5,45 мм. автомату АКМ б.н. - 13 шт., планки до 5,45 мм. Автомату АКМ б.н. - 52 шт., прицілів НСПУ №№ 908803, 909024 - 2 к-та., 40 мм. гранатомети ГП-25 «ЗЦ» №№ 701813, 701990, 701855, 701756, 701726, 701764, 701750,701763,701484- 9 комп.; 5,45 мм. автомати в комплекті з ЗІПами №№ 2089874, 2090889, 2036142, 2096155, 2117803, 2065190, 2118849, 2091817, 2092495, 2109068, 2061093, 2114003, 2086916- 13 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 874, 889, 142, 155, 803, 190, 849, 817, 495, 068, 093, 003, 916- 13 шт., 40 мм. гранатомет ГП-25 (уч.) № АС 0045, ГПМ-25 № 701511-2 к-та. підлягають задоволенню.

Крім того, в свою чергу, представником відповідача не було доведено суду апеляційної інстанції, що їх дії щодо неповернення майна, яке було їм надано у тимчасове користування на підставі контракту № 117611, є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами. та жодним чином не порушують законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Генеральної прокуратури України підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року по справі № 910/11369/13 - скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України судовий збір від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року по справі № 910/11369/13 - скасувати. Постановити нове рішення.

Позов задовольнити.

Провадження по справі в частині позовних вимог Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» про повернення 5,45 мм. патрони з кулею ПС, 1975 р. в. у кількості 85810 шт., 5,45 мм. патрони з кулею Т, 1981 р. в. у кількості 4475 шт., 5,45 мм. патрони з кулею УС, 1988 р. в. у кількості 210 шт., 5,45 мм. патрони з кулею ПП, 1993 р. в. у кількості 4992 шт., 5,45 мм. патрони холості, 2002 р. в. у кількості 243 шт.,40 мм. постріли до ГП-25, інд. ВОГ-25, 1987 р.в. у кількості 239 шт. - припинити.

Зобов`язати Державне підприємство «Науковий центр точного машинобудування» (м. Київ, вул. Бориспільска, 9 код 25746864) повернути Міністерству оборони України ( м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6 код 00034022) військове майно, а саме:

- макети 7,62 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 196601 (уч), 983800, 978025 - 3 шт. та штик-ножі до 7,62 автомату АКМ №№ 601, 800, 025- 3 шт.;

- макети 5,54 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 328371 (уч), 6153582 - 2 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 371, 582- 2 шт.;

- стволи 7,62 мм. до ПК №№ К2373, А1695, Г1904 - 3 шт.;

- магазини до 7,62 автомату АКМ б.н. - 9 шт.

- магазини до 5,45 мм до автомату АКМ б.н. - 57 шт.

- перехідники до 5,45 мм. автомату АКМ б.н. - 13 шт.

- планка до 5,45 мм. Автомату АКМ б.н. - 52 шт.

- приціли НСПУ №№ 908803, 909024 - 2 к-та.

- 40 мм. гранатомети ГП-25 "ЗЦ" №№ 701813, 701990, 701855, 701756, 701726, 701764, 701750,701763,701484- 9 комп.;

- 5,45 мм. автомати в комплекті з ЗІПами №№ 2089874, 2090889, 2036142, 2096155, 2117803, 2065190, 2118849, 2091817, 2092495, 2109068, 2061093, 2114003, 2086916- 13 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 874, 889, 142, 155, 803, 190, 849, 817, 495, 068, 093, 003, 916- 13 шт.

- 40 мм. гранатомет ГП-25 (уч.) № АС 0045, ГПМ-25 № 701511-2 к-та.

- комплект документації етапу технічного проекту, комплект робочої конструкторської документації для виготовлення дослідних зразків та комплект робочої конструкторської документації спецобладнання відповідно переліку документів, зазначених у додатку від 14.12.12 № 1 до Акту інвентаризації науково-технічної продукції та матеріальних цінностей вартістю 492337,0 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» (м. Київ, вул. Бориспільска, 9 код 25746864) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1218 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 304,50 грн.

Видати судові накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва

Матеріали справи № 910/11369/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов