Рішення № 37415648, 18.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25584/13 18.02.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна»Простягнення 7 409, 87 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Різунов Р.С. - по дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» 7 409, 87грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 30.12.2013 р. про порушення провадження у справі не подав.

Водночас, ухвала суду від 30.12.2013р. про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача - Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62.

Вказана ухвала суду була вручена уповноваженому «Цегельник».

Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з зазначеннями: «вручено за довіреністю «Цегельник» є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2011 року між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/046137/1005/11, відповідно до умов якого Позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Інфініті», д.н. НОМЕР_1.

16.12.2012р. у м. Києві відбулось ДТП за участю застрахованого автомобіля та автобіля «Хюндай», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

По факту ДТП на водія ОСОБА_3 були складені адміністративні матеріали і скеровані до Шевченківського районного суду м. Києва для подальшого прийняття рішення.

16 січня 2013 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 є винною особою у спричиненні пошкоджень автомобілю «Інфініті», д.н. НОМЕР_1

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 8 388, 84 грн., що підтверджується Звітом №00316/КВ про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу від 31.01.2013 р.

На виконання умов Договору страхування Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 7 409, 87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0017196 від 27.03.2013р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП, була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/0907557, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

У зв'язку із вищевикладеним відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Інфініті» д.н.р. НОМЕР_1 внаслідок загаданої ДТП, виник обов'язок відшкодувати ОСОБА_2 витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу.

Оскільки вищезазначені кошти були оплачені позивачем ОСОБА_2, у відповідача у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Інфініті» д.н.р. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу у розмірі 7 409, 87 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якого до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічне положення міститься і у ст. 993 Цивільного Кодексу України.

За твердженням Позивача, після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (Позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України 2004 р. та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 до Позивача перейшло право зворотної вимоги, яке ОСОБА_2 має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2013р., ДТП сталася внаслідок здійснення водієм ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП., гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АЕ/0907557 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно п. 37.4. ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України „Про страхування").

Згідно постанови пленуму Верховного суду України №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Суд звертає увагу, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами п.12.1 ст. 12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно страхового Полісу №АЕ/0907557 ліміт відповідальності страховика становить за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 50 000, а розмір франшизи 1000,00грн.

При здійсненні перевірки розрахунку позовної суми, судом встановлено, що Позивач не врахував розмір франшизи за Полісом №АЕ/0907557 і не зменшив суму страхового відшкодування.

Оскільки за полісом № АЕ0907557) франшиза рівна 1000,00 грн., сума страхового відшкодування розраховується за вирахуванням франшизи (7 409,87 грн. - 1000,00 грн. = 6 409,87грн.).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 6 409,87 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62; код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (01032, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25) матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 6 409, 87 грн. та судовий збір в розмірі 1488, 32 грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення франшизи в розмірі 1 000, 00 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:28.02.2014р.

Суддя І.І.Борисенко