Постанова № 37415127, 04.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/6382/13-а

04.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АР Крим, від 11.04.08,

представник відповідача, Міністерства оборони України- Мазур Любов Борисівна, довіреність № 220/77/д від 25.01.14

представник відповідача, Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України- Рибкін Олексій Юрійович, службове посвідчення №016948, від 21.05.13, довіреність № 25/2871 від 26.11.13

третя особа, Військового прокурора Сімферопольського гарнізону- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Військової частини А2320- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

третя особа, - Заступник Міністра оборони України - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

третя особа, Військового прокурора Військово-морських сил України- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Військової частина А1346- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Генеральної прокуратури України- Рибкін Олексій Юрійович, службове посвідчення №016948, від 21.05.13,

представник відповідача, Прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері- Рибкін Олексій Юрійович, службове посвідчення №016948, від 21.05.13, довіреність № 016948 від 25.01.12

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 21.08.13 у справі № 801/6382/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,м. Київ 168,03168)

Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Казанська, буд.27,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Леніна, буд.41,Севастополь,99011)

Генеральної прокуратури України (вул. Різницька, 13/15,Київ11,Центральна Частина Києва, Київ,01011)

треті особи: Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, 27,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

Військова частина А2320 (вул. К. Маркса, 62,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

Заступник Міністра оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,м. Київ 168,03168)

Військовий прокурор Військово-морських сил України (вул. Леніна, 41,Севастополь,99011)

Військова частина А1346 (вул. Калініна, 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення т відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2008 ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідачів, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом заступника МОУ від 30.08.2007 №167 його було незаконно звільнено у запас на підставі положень п.п. «г» п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗСУ, у зв'язку зі скороченням штатів. На підставі цього наказу у подальшому наказом військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 та наказом військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 його було звільнено з посади військового прокурора Сімферопольського гарнізону, з визначенням підстав - в зв'язку зі скороченням штатів та реформуванням у ЗС України.

Вважає, що скорочення штатів у військовій прокуратурі Сімферопольського гарнізону та у підпорядкованих прокуратурах ВМС України не було, оскільки п. 2 оскарженого наказу військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 на посаду помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону, з якого його звільнили, було одночасно призначено випускника Національної юридичної академії України.

Вказує, що положенням діючого законодавства України не встановлено, що у разі проведення реформування Збройних Сил України за таких підстав у запас звільняються працівники військової прокуратури, хоча вони і є військовослужбовцями.

Вважає, що скорочення штатів у військовій прокуратурі Сімферопольського гарнізону та у підпорядкованих прокуратурах ВМС України не було, оскільки п. 2 наказу військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007 року на посаду помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону, з якого його звільнили, було призначено випускника Національної юридичної академії України.

Жодним положенням діючого законодавства України не встановлено, що у разі проведення реформування Збройних Сил України за таких підстав у запас звільняються працівники військової прокуратури, хоча вони є військовослужбовцями.

Остаточно, уточнивши 21.08.2013 свої вимоги, просить:

- визнати наказ заступника МОУ від 30.08.2007 №167, наказ військового прокурора ВМС України №16 від 03.10.2007, наказ військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 в частині його звільнення незаконними та скасувати їх;

- визнати за ним збереження всіх прав, передбачених законодавством України про проходження військової служби в органах прокуратури України до набрання чинності рішенням суду по дані справі;

- зобов'язати Міністерство оборони України поновити його на військовій службі з поновленням відповідного грошового забезпечення з моменту звільнення до набрання чинності рішенням суду;

- визнати його поновленим на військовій службі та на посаді помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України;

- зобов'язати Генеральну прокуратуру України включити його до резерву Генеральної прокуратури України до вирішення питання пор його звільнення з військової служби, з поновленням грошового забезпечення відповідного посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України з моменту звільнення до набрання чинності рішенням суду;

- визнати його звільненим з військової служби та з посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України в порядку, передбаченому п/п "г" п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом президента України №1053/2001 від 07.11.2001, в зв'язку з скороченням штатів з моменту набрання чинності судовим рішенням;

- зобов'язати відповідачів, у солідарному порядку, відшкодувати йому розмір грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення (з 04.10.2007) по день набрання чинності рішенням суду по даній справі із розрахунку 111,2065 грн./день, при нарахуванні якої відняти суму щомісячної матеріальної допомоги з безробіття, отриманої у період з листопада 2007 року по листопад 2008 року;

- зобов'язати відповідачів негайно провести виплату середньомісячного розміру грошового забезпечення в сумі 3336 грн. 20 коп.;

- визнати заподіяння йому моральної шкоди незаконними рішеннями суб'єктів владних повноважень, що належить відшкодуванню в передбачуваному розмірі 50000,00 грн. та стягнути встановлену суму моральної шкоди з відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2013 частина позовних вимог за заявою позивача, була залишена без розгляду (т. 2 а.с. 156).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.07.2013 проведено заміну раніше залучених до участі у справі відповідачів по справі, та залучено до участі у справі в якості відповідача Генеральну прокуратуру України

В судових засіданнях, у суді першої інстанції, позивач підтримав позовні вимоги з підстав, які викладено у позові.

У своїх запереченнях та поясненнях представники відповідачів не погодились з позовними вимогами позивача, посилаючись на обґрунтованість виданих наказів та наявність підстав для звільнення позивача. Просили відмовити у задоволенні позову.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2013 у задоволенні позову було відмовлено, з підстав необґрунтованості вимог позивача та наявності обставин, вважати дії відповідачів щодо звільнення позивача правомірними та обґрунтованими.

В свою чергу, не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у який, з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам його звільнення, відсутності ознак скорочення у відповідачів, наявності та доведеності обов'язку поновлення на попередньому місті служби, просив суд апеляційної інстанції постанову суду скасувати, та задовольнити вимоги позову.

Позивач у судовому засіданні 04.02.2014 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представники відповідачів у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи та представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Питання про строк звернення позивача до суду, вже розглядалось Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 05.06.2013.

Вислухавши пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, постанова суду підлягає скасуванню, в свою чергу, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

До цього висновку колегія суддів приходить, виходячи з наступного.

Правом прийняття та звільнення військовослужбовців з військової служби наділений виключно Міністр Оборони України.

Позивач, наказом Міністра Оборони України від 31.12.2001 за №030 позивача було звільнено з посади у ЗС України з відрядженням, з залишенням на військовій служби, до Генеральної прокуратури України.

Наказом військового прокурора ВМС України від 13.03.2002 за №14 позивача призначено на посаду слідчого військової прокуратури Севастопольського гарнізону ВМС України.

Наказом військового прокурора ВМС України від 13.11.2002 за №33 позивача призначено на посаду старшого слідчого військової прокуратури Сімферопольського гарнізону ВМС України.

В березні 2004 року наказом №8 військового прокурора ВМС України позивача призначено на посаду помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України.

Наказом заступника Міністра оборони України від 30.08.2007 за №167 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом 63, підпункт «г» (у зв'язку з скороченням штатів). Звільнено у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

03.10.2007 наказом за №16 військового прокурора ВМС України позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас за пунктом 63, підпункт «г» (у зв'язку з скороченням штатів). Звільнення відбулось у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

04.10.2007 військовий прокурор Сімферопольського гарнізону видав наказ №163, яким позивача, звільненого наказом заступника Міністра оборони України від 30.08.2007 №167 у запас за пунктом 63, підпункт «г» (у зв'язку з скороченням штатів), у зв'язку з реформуванням ЗС України, вважати таким, що 04.10.2007 здав справи та посаду помічника військового прокурора військової прокуратури Сімферопольського гарнізону та цією датою знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що під час звільнення позивача не було допущено будь яких порушень законодавства.

Згідно з матеріалів справи, 12.03.2004 з позивачем був укладений контракт про проходження військової служби у військовій прокуратурі, що діяв до часу звільнення (т. 1 а.с. 133).

Як свідчать матеріали справи, та неодноразові пояснення представників відповідачів, позивач під час проходження військової служби на відповідних посадах в органах прокуратури зарекомендував себе негативно про що свідчать рапорти безпосередніх керівників та матеріали засідання атестаційної комісії 25.05.2007 за результатами проведення якої порушене питання перед Генеральним прокурором України про погодження з Міністром оборони України питання про направлення ОСОБА_2 у розпорядження МОУ, які були направлені 05.06.2007.

11.07.2007 Головне управління особового складу Генерального штабу ЗСУ вивчено питання щодо подальшого службового використання ОСОБА_2, відрядженого у розпорядження Генерального прокурора України, у зв'язку з проведенням організаційних заходів, пов'язаних зі скороченням офіцерських посад та проблемами розміщення випускників військових навчальних закладів 2007 року, розмістити даного офіцера неможливо. Враховуючи, що позивач за своїми морально-психологічними та професійними якостями характеризується негативно, вважалося за доцільне порушити клопотання про звільнення офіцера з військової служби у запас.

12.07.07 Генерального прокурора України Міністром оборони України інформовано про відсутність вакантних посад, що відповідають отриманому позивачем фаху, у ЗСУ і розмістити на іншій посаді останнього немає можливості.

У серпні 2007 року військовим прокурором ВМС України підготовлено та складене подання щодо звільнення з подання про звільнення ОСОБА_2 у запас зі скороченням штатів, у зв'язку з реформуванням ЗСУ.

01.08.07 військовий прокурор Сімферопольського гарнізону особисто повідомив позивача про неможливість розміщення у ЗСУ і про звільнення з військової служби із проведенням організаційно-штатних заходів.

Згодом, вищезазначеними наказами позивач і був звільнений з військової служби та посади за п.63 п.п. «г» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗС України, у зв'язку з скороченням штатів.

Стаття 26 п.7 п.п. «г» Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.

Так, відповідно до п.63 п.п. «г» Указу Президента України «Про Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» від 7.11.2001 за №1053/2001 (який діяв на час спірних правовідносин), контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

Досліджуючи підстави звільнення позивача, слід зазначити, що виключною підставою для звільнення позивача стало зазначення в усіх спірних наказах на скорочення штатів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач проходив військову службу в органах прокуратури України. У 2007 році керівництво прокуратури ВМС України не погодилося з подальшим проходженням позивача на посаді помічника прокурора і порушило питання про його направлення у розпорядження МОУ.

Міністерство оборони України повідомило про неможливість розміщення позивача на посадах в ЗС України у зв'язку з відсутністю вакантних посад, що відповідають отриманому офіцером фаху.

Але на неодноразові питання та вимоги суду про надання доказів реформування та скорочення штатів у ЗСУ, представниками Міністерства оборони України та представниками військових частин не надано.

Саме по собі лише посилання у запереченнях на позов щодо змін у штаті та організаційній структурі відповідачів, на думку колегії суддів, не свідчить про доведеність та дійсне скорочення штатів, яке повинно було відбуватися в дійсності.

Також встановлено, що згідно з інформації Генеральної прокуратури України від 04.03.2009 у продовж 2007 році зміни до штатної чисельності військової прокуратури Сімферопольського гарнізону ВМС України наказами Генерального прокурора України не вносилися.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи норми наведеного вище законодавства та підстави звільнення позивача, викладені в спірних наказах, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі, видаючи накази про звільнення позивача протягом 2007 року, діяли у супереч п.п. «г» п. 63 «Положення», так як скорочення штатів або проведення організаційних заходів в органах ЗС України та прокуратури України не відбувалося, що вказує на безпідставність доводів відповідачів про правомірність виданих наказів та неправомірність звільнення позивача з посади.

Суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про можливість погодитись з запереченнями відповідачів, обмежившись аналізом лише одного поняття - неможливість використання позивача на службі за обставин і умов, передбачених п. 63, 71 Положення, яке є похідним від основної умови звільнення за п.п. «г» п. 63 Положення, а саме - у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Та не надав належну оцінку цій обставині.

Посилання представників відповідачів на те, що позивач не відповідав займаній посаді, у зв'язку з чим були відсутня можливість залишити його на службі, мала сенс та заслуговували на увагу суду, лише у випадку звільнення позивача саме за цих обставин (п.п. «е» п. 63 Положення).

Таким чином, колегія суддів вважає доведеними, що спірний наказ заступника Міністра оборони України від 30.08.2007 за №167, яким позивача звільнено з військової служби у запас за п.п. «г» п. 63 (у зв'язку з скороченням штатів) Положення, прийнятий в супереч самого Положення, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, накази військового прокурора ВМС України за №16 03.10.2007 та військового прокурора Сімферопольського гарнізону №163 від 04.10.2007 про звільнення позивача з займаної посади, які ґрунтуються та посилаються на наказ заступника Міністра оборони України від 30.08.2007 за №167, підлягають визнанню незаконними та скасуванню, враховуючи визнання незаконним наказу, який став підставою для їх прийняття, та відсутність підстав для залишення цих наказів у силі.

Тому, вимоги позивача щодо визнання спірних наказів відповідачів незаконними та їх скасування, колегія суддів вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають скасуванню.

Що стосується вимог позивача, про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає їх такими, що підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з Міністерства Оборони України, як органу, що прийняв незаконний наказ про звільнення позивача, на користь позивача 40590 грн. 37 копійок.

Вказана сума, розрахована виходячи з робочих днів у кількості 365, обчисленнях згідно з Листами Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.2006 № 6540/0/14-06/13, від 18.09.2007 № 6884/0/14-07/13 та від 30.09.2008 № 10338/0/14-08/13, за період з дати звільнення позивача - 04.10.2007 до дати закінчення дії контракту позивача - 16.03.2009 (враховуючи те, що остання дата дії контракту 15.03.2009 (т.1, а.с. 133), припадає на вихідний), та середньоденної заробітної плати 111, 2065 грн., у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

У частині вимог позивача про поновлення його на посаді, з поновленням відповідного грошового утримання, вимоги вважати його поновленим на посаді помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України, зобов'язання Генеральну прокуратуру України зарахувати його до резерву на час вирішення питання про його звільнення з військової служби, та поновленням грошового утримання, відповідного посаді помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України з часу звільнення по час набуття рішенням законної чинності, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що з огляду на сплив строку дії контракту позивача на сьогоднішній час, категоричну незгоду представників відповідачів органів Міністерства оборони України та прокуратури України, щодо подальшого перебування позивача на будь якій посаді в цих органах, У колегії суддів відсутні підстави вважати, що після спливу строку дії контракту 15.03.2009, його дію було би продовжено сторонами на новий строк, та позивача було залишено в цих органах на службі. Тому вимоги позивача у цій частині є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача вважати його звільненим, у порядку, передбаченому пп. «г» п. 63 Положення у зв'язку з скороченням штатів, з посади помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ВМС України, саме з дати набуття рішенням законної чинності, то колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за відсутності доказів такого скорочення, відсутності підстав вважати, що дію контракту з позивачем було продовжено після 15.03.2009, та його було залишено на займаній посаді, у суду відсутні підстави вважати ці вимоги позивача обґрунтованими, та підлягаючими задоволенню.

В свою чергу, враховуючи обставини справи, доведеність незаконного звільнення позивача з посади у жовтні 2007 року, наявності підстав для поновлення його на службі, на весь час дії контракту, у випадку постановлення рішення суду до 15.03.2009, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, беручи до уваги позовні вимоги, положення пунктів 63 та 11 Положення, зміст ч. 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, та прийняти рішення про зміну запису про підставу та час звільнення ОСОБА_2, вважаючи його звільненим з військової служби на підставі п.п. «а» п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗСУ (після закінчення строку контракту), з 16.03.2009.

Вимога позивача щодо зобов'язання відповідачів негайно провести сплату середньомісячного розміру грошового утримання на суму 3336 грн. 20 коп. не підлягає задоволенню, виходячи з того, що суд відмовив позивачу у поновленні на роботі, та з Міністерства оборони України стягнута сума 40590 грн. 37 коп. грошового забезпечення за весь період вимушеного прогулу.

Що стосується вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, колегія суддів, проаналізувавши пояснення позивача з цього приводу, заперечення відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що за вказаних дій відповідачів позивач дійсно зазнав моральних страждань, пов'язаних з переживаннями та хвилюваннями щодо свого звільнення, необхідність додаткових зусиль відновлення свого міста у суспільстві.

Виключність моральних страждань та хвилювань позивача не знайшла свого підтвердження під час судового засідання, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає можливим знизити суму моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача - Міністерства оборони України, до 1500 грн., як органу, який видав незаконний наказ.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову або ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи або недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду невідповідні обставинам справи, порушенні судом норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.13 у справі № 801/6382/13-а задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.13 у справі № 801/6382/13-а скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

5. Визнати наказ заступника Міністра оборони України від 30 серпня 2007 року № 167, наказ військового прокурора Військово-морських сил України № 16 від 03 жовтня 2007 року, наказ військового прокурора Сімферопольського гарнізону № 163 від 04 жовтня 2007 року в частині звільнення ОСОБА_2 незаконними та скасувати їх.

6. Змінити запис про підставу та час звільнення ОСОБА_2, вважаючи його звільненим з військової служби на підставі п.п. «а» п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України (після закінчення строку контракту), з 16 березня 2009 року.

7. Стягнути з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_2 суму грошового забезпечення у розмірі 40590 (сорок тисяч п'ятсот дев'яноста) гривень 37 копійок за період з 4 жовтня 2007 року по 16 березня 2009 року за час вимушеного прогулу.

8. Стягнути з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_2 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень моральної шкоди.

9. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта