Постанова № 37414955, 07.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 року 810/90/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області до Дочірнього підприємства «Мотортехніка-Васильків» Товариства з додатковою відповідальністю «ЕЛЕКТРОБУТПРИЛАД» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області (УПФУ) із позовом до Дочірнього підприємства «Мотортехніка-Васильків» Товариства з додатковою відповідальністю «ЕЛЕКТРОБУТПРИЛАД» (ДП «Мотортехніка-Васильків», підприємство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Зазначили, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період із вересня 2013 року по листопад 2013 року у сумі 10692 (десять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 37 коп.

Посилаючись на порушення підприємством положень Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, просили стягнути з нього суму вказаної заборгованості.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, у зв'язку із чим суд, на підставі положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.

ДП «Мотортехніка - Васильків» є юридичною особою (а.с.25-27,31-32) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області як платник страхових внесків.

Відповідно до розрахунків, поданих УПФУ (а.с.9,10,11), за відповідачем утворилась заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за вересень, жовтень, листопад 2013 року стосовно наступних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які працювали на підприємстві «Мотортехніка-Васильків» та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України.

Загальна сума витрат, які підлягають відшкодуванню за вказаний період, становить 10692,37 грн.

На підтвердження правомірності виставлення розрахунків позивачем надано витяг із картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 1 вересня по 2 грудня 2013 року, з 1 жовтня 2013 року по 29 листопада 2013 року (а.с.12,13), протоколи про призначення пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.43,45,47,49,51), довідки про перебування перерахованих осіб на обліку у позивача та отримання ними пенсій на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.44,46,48,50,52).

Пенсійним фондом на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, але зазначена у них сума сплачена добровільно не була.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

За правилами статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування закріплені Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

За визначенням статті 1 цього Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; а згідно частини третьої статті 18 вони є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 визначено, зокрема, пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-ХІІ).

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (Інструкція №21-1), за нормами пункту 6.4 якої Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Як передбачає абзац п'ятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV вищезгаданих Прикінцевих положень виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

За змістом статей 1, 2 Закону України № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб, а у випадку, що розглядається таких пенсіонерів немає.

Таким чином, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Вищевказане узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду України у справах №21-33а12 від 24 квітня 2012 року, № 21-68а12 від 29 травня 2012 року, № 21-167а12 від 5 червня 2012 року, № 21-107а12 від 12 червня 2012 року, №№ 21-251а12, 21-294а12, 21-293а12 від 25 вересня 2012 року, №21-12а13 від 16 квітня 2013 року.

За приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Беручи до уваги, що саме Пенсійний фонд та його органи є уповноваженими здійснювати контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством (Положення Про Пенсійний Фонд України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011), то він уповноважений виставляти відповідні розрахунки та пред'являти позови про стягнення несплачених коштів на виплату пенсій.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем. Докази, які б позбавляли відповідача виконувати свій обов'язок по відшкодуванню згаданих витрат - відсутні.

Як передбачає частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

За нормами частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Мотортехніка - Васильків» Товариства з додатковою відповідальністю «ЕЛЕКТРОБУТПРИЛАД» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Василькові та Васильківському районі Київської області заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 у сумі 10692 (десять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 37 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.