Рішення № 37413242, 24.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.14р. Справа № 904/10015/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс",

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення шкоди завданою недостачею у розмірі 1 044,00 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 1 044 грн., що складють суму шкоди, завдану нестачею вантажу, відвантаженного згідно з досилочною залізничною накладною №52047412 в межах основної відправки №52019080.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на невірне визначення позивачем відповідальної недостачі вантажу, з огляду на його перевантаження в межах основної відправки.

20.02.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2013 р. на адресу позивача за досилочною залізничною накладною №52047412 в межах основної відправки №52019080 прибув напіввагон з вугіллям № 53549515.

Відповідно до зазначених вище накладних, вантажовідправником вугілля є СП ЦЗФ „Дуванська", а власником - ПАТ „Краснодонвугілля".

Під час приймання вказаної вище партії вугілля, було встановлено вагову недостачу у вагоні № 53549515, яка склала 1 850 кг, що підтверджено комерційним актом РА № 000280/958 від 08.09.13р. (а.с. 21)

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами.

Із зазначеного вище комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію Дебальцеве-Сортирувальне, на якій було здійснено його перевантаження на справних електронних вагонних вагах вантажоотримувача № 085. Вантаж із вагона № 53549515 відвантажений у вагон № 60816030. В досилочній залізничній накладній вказано, що маса вугілля становить 69 000 кг. При переважуванні було встановлено, що фактично вага вантажу становить 67 150 кг, що менше ніж у документі на 1 850 кг.

В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люк закритий, протікання вантажу не має.

В комерційному відношенні навантаження нижче бортів 10-20 см, вантаж не маркований, розрівняний, над 3, 6 люками мається виїмка довжиною 450 см., шириною 120 см., глибиною 40 см.

Вказані в комерційному акті обставини, свідчить про не схоронність вантажу при перевезенні.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 114 Статуту залізниць передбачено, що залізниця відшкодовує збитки, що виникли з її вини під час перевезення, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до ст 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у виявленій нестачі вантажу, останнім, на момент розгляду спору, суду надано не було.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення шкоди, завданої нестачею вантажу у сумі 1 044 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовані матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 113, 114, 129 Статуту залізниць, ст.ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 2600830130306 в Дніпропетровському центральному відділенні Промінвестбанку, МФО 305437, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства „Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, р/р 26003962491641 в ПАТ „ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00191224) 1 044 (одна тисяча сорок чотири гривні) основного боргу, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено: 25.02.14 р.