Ухвала суду № 37411231, 27.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17313/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Ганечко О.М.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Бенефіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 0005822207 від 24 жовтня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу № 880 від 02 жовтня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Торговий дім «Бенефіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Т.Д.Р. Трейд Нова» за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 1195/2207/35467307 від 10 жовтня 2013 року, яким встановлено порушення п. п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 34 932, 00 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму 34 932, 00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на основі акта № 153/22-90/38464513 від 21 червня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова» за період з 01 листопада 2012 року по 21 червня 2013 року, згідно якого у ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова» відсутня будь-яка інформація про наявність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

На підставі висновків акта перевірки проведеної ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005822207 від 24 жовтня 2013 року, яким за порушення п. п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України ПП «Торговий дім «Бенефіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 43 665, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - 34 932, 00 грн., за штрафними санкціями - 8 733, 00 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ПП «Торговий дім «Бенефіс» та ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова» був укладений договір № 30 від 20 лютого 2013 року, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар згідно накладної, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у встановлений Договором строк.

Виконання умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною № 36 від 27 лютого 2013 року та бланком замовлення від 27 лютого 2013 року, якими встановлено, що позивачем замовлено товар, а саме: естромаль А023 3907911090 у кількості 8 800 кг. та меток 3815909090 у кількості 100 кг.

Крім того, ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова» виписано на адресу ПП «Торговий дім «Бенефіс» податкову накладну № 21 від 27 лютого 2013 року на загальну суму 209 592, 00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 34 932, 00 грн.

На підтвердження отримання замовленого товару згідно договору № 30 від 20 лютого 2013 року позивачем надано копію товарно-транспортної накладної № 36 від 27 лютого 2013 року та акту прийому передач від 27 лютого 2013 року, позивачем також надано копію акту здачі-прийняття робіт № 270213, товарного чеку від 27 лютого 2013.

Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку.

Відповідно до п п. 14.1. 156, 14.1. 181 п. 14. 1 ст. 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198. 3, ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198. 6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201. 1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201. 2 ст. 201 ПК України - форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частина 2 ст. 9 зазначеного Закону закріплює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ПП «Торговий дім «Бенефіс» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеним контрагентом - ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова».

Судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача - ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова» був зареєстрований як юридична особа та був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Крім того, позивачем підтверджене подальше використання у власній господарській діяльності придбаної сировини у ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова» та продаж готової продукції виробленої з купленої сировини. В матеріалах справи містять копії видаткових накладних та довіреностей за період з 02 квітня 2013 року по 17 травня 2013 року на постачання сувенірної продукції (сувенірів, садових фігур, кашпо) позивачем до ТОВ «Епіцентр К» та ТОВ «Шапаш», які свідчать про подальшу реалізацію готової продукції виробленої ПП «Торговий дім «Бенефіс» із сировини придбаної у ТОВ «Д.Т.Р. Трейд Нова».

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 28 лютого 2014 року.

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.