Рішення № 37410981, 03.03.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/119/13ц

Провадження № 2/521/103/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 лютого 2014 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Погрібній Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення -

в с т а н о в и в :

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення їх із житлового приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 посилаючись на таке.

Збройні Сили України відповідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 2, 10 Закону України «Про оборону України» - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» є центральним органом виконавчої влади і військового управління. Відповідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює управління військовим майном.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Будівлі військового містечка № 16, зокрема і гуртожиток АДРЕСА_2 є військовим майном, яке обліковувалось у Військовому інституті ОНПУ, а у вересні 2009 р. згідно вимог чинного законодавства України за актом прийому-передачі передано на баланс КЕВ м. Одеси. КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ від 21.04.2011р. № 215 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» та Положенням про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст. 29, 30 ЖК України.

Під час проведення обстеження житлової площі в гуртожитку військового містечка №16 за адресою: АДРЕСА_2 комісією КЕВ м. Одеси було встановлено, що в кімнаті НОМЕР_1 даного гуртожитку проживають відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не мають відношення до Міністерства оборони України (не є військовослужбовцями або працівниками Збройних Сил України), а відповідно не мають право на проживання в спірній кімнаті.

Згідно даних КЕВ м. Одеси в спірне житлове приміщення - кімнату НОМЕР_1 гуртожитку відповідачі були заселені у складі сім'ї військовослужбовця ОСОБА_3, який отримав за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України на склад родини (4-х осіб) 3-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Списком розподілу житлової площі по Одеському інституту Сухопутних військ та Витягом із протоколу №12 засідання житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 09.09.2003 р.

Згідно акту обстеження житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_2 встановлено, що даним житловим приміщенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не користуються та не перебувають за вказаною адресою на протязі 1 року. Крім того, відповідачами в порушення ст. ст. 66, 61 ЖК України плата за користування житлом та надані комунальні послуги не здійснювалась внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст. 127 ЖК України гуртожитки використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Згідно Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МОУ № 737 від 30.11.11 р., зокрема розділу V, що регламентує організацію надання жилої площі в гуртожитках військових частин, установ, організацій ЗСУ та МОУ гуртожитки призначені для тимчасового проживання курсантів (слухачів) і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах МО України або проходження ними військової служби, за умови відсутності в них місця проживання за місцем служби.

Військовослужбовець або особа, звільнена з військової служби, та члени його сім'ї зобов'язані у двотижневий строк звільнити займане ними жиле приміщення в гуртожитку в разі надання службового житла, отримання житла для постійного проживання, придбання в межах гарнізону житла для постійного проживання або вибуття для виконання службових обов'язків за кордон разом із членами сім'ї.

Підлягають виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення особи, які самоправно зайняли жилу площу, і колишні члени сім'ї військовослужбовця чи працівника, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу, а також особи, які підпадають під підстави, передбачені статтею 116 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно ст. 13 ЦПК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб. Невиконання відповідачами обов'язку про звільнення житлового приміщення у гуртожитку призводить до порушення права на житло інших громадян, які проходять військову службу у збройних силах України та не мають житла за місцем проходження служби.

Державна програма повернення службових квартир та житлових приміщень в гуртожитках до житлового фонду гарнізонів особами, які їх безпідставно утримують здійснюється на підставі окремого доручення Міністра оборони України, доведеного розпорядженням начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління.

Таким чином, відсутні будь-які правові підстави для подальшого утримання відповідачами спірного житлового приміщення в гуртожитку з фонду Міністерства оборони України - кімнати АДРЕСА_2

Відповідачі у судове засідання не з'явилися повторно, про дату, час і місце повідомлялися належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представили. Суд у зв'язку з їх неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, представника третьої особа Військової академії, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, який не з'явилися, у порядку проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін та представлених письмових доказів.

Збройні Сили України відповідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 2, 10 Закону України «Про оборону України» - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України «Про збройні Сили України» є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Відповідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» майно з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Будівлі військового містечка № 16, зокрема і гуртожиток АДРЕСА_2 є військовим майном, яке обліковувалось у Військовому інституті ОНПУ, а у вересні 2009 р. згідно вимог чинного законодавства України за актом прийому-передачі передано на баланс КЕВ м. Одеси. КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ від 21.04.2011р. № 215 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» та Положенням про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст. 29, 30 ЖК України.

Під час проведення обстеження житлової площі в гуртожитку військового містечка №16 за адресою: АДРЕСА_2 комісією КЕВ м. Одеси було встановлено, що в кімнаті НОМЕР_1 даного гуртожитку проживають відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не мають відношення до Міністерства оборони України (не є

військовослужбовцями або працівниками Збройних Сил України), а відповідно не мають право на проживання в спірній кімнаті.

Згідно даних КЕВ м. Одеси в спірне житлове приміщення - кімнату НОМЕР_1 гуртожитку відповідачі були заселені у складі сім'ї військовослужбовця ОСОБА_3, який отримав за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України на склад родини (4-х осіб) 3-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Списком розподілу житлової площі по Одеському інституту Сухопутних військ та Витягом із протоколу №12 засідання житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 09.09.2003 р.

Згідно акту обстеження житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_2 встановлено, що даним житловим приміщенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не користуються та не перебувають за вказаною адресою на протязі 1 року. Крім того, відповідачами в порушення ст. ст. 66, 61 ЖК України плата за користування житлом та надані комунальні послуги не здійснювалась внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст. 127 ЖК України гуртожитки використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Згідно Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МОУ № 737 від 30.11.11 р., зокрема розділу V, що регламентує організацію надання жилої площі в гуртожитках військових частин, установ, організацій ЗСУ та МОУ гуртожитки призначені для тимчасового проживання курсантів (слухачів) і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах МО України або проходження ними військової служби, за умови відсутності в них місця проживання за місцем служби.

Військовослужбовець або особа, звільнена з військової служби, та члени його сім'ї зобов'язані у двотижневий строк звільнити займане ними жиле приміщення в гуртожитку в разі надання службового житла, отримання житла для постійного проживання, придбання в межах гарнізону житла для постійного проживання або вибуття для виконання службових обов'язків за кордон разом із членами сім'ї.

Підлягають виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення особи, які самоправно зайняли жилу площу, і колишні члени сім'ї військовослужбовця чи працівника, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу, а також особи, які підпадають під підстави, передбачені статтею 116 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно ст. 13 ЦПК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб. Невиконання відповідачами обов'язку про звільнення житлового приміщення у гуртожитку призводить до порушення права на житло інших громадян, які проходять військову службу у збройних силах України та не мають житла за місцем проходження служби.

Державна програма повернення службових квартир та житлових приміщень в гуртожитках до житлового фонду гарнізонів особами, які їх безпідставно утримують здійснюється на підставі окремого доручення Міністра оборони України, доведеного розпорядженням начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління.

Таким чином, відсутні будь-які правові підстави для подальшого проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні в гуртожитку з фонду Міністерства оборони України - кімнати АДРЕСА_2

Главою 4 (користування гуртожитками) ЖК Української РСР не врегульовані житлові відносини стосовно виселення особи із жилого приміщення у разі самоуправного зайняття нею жилого приміщення, а також щодо визнання права на жиле приміщення у гуртожитку, зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення та визнання ордеру недійсним. Тому, виходячи із загальних положень про аналогію закону, суд застосовує норми ЖК Української РСР, що регулюють подібні за змістом житлові відносини.

Згідно ч. 3 ст. 116 Житлового Кодекс Української РСР визначено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Особливості заселення у гуртожитки військовослужбовців передбачені Інструкцією щодо надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України №113 від 24.03.2008 року.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 без будь-яких правових підстав перешкоджають здійснювати свої права володіння та користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси та унеможливлюють здійснення Міністерством оборони України свого права щодо розпорядження зазначеним майном.

Згідно ст. 24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права та свободи та рівні перед законом. Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Таким чином, невиконання відповідачами обов'язку про звільнення житлового приміщення у гуртожитку призводить до порушення права на житло інших громадян-військовослужбовців, які дійсно проходять військову службу у ЗС України та не мають житла за місцем проходження служби. Відповідно до положень Цивільного кодексу України, а саме п. 2 ст. 13 при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Однак, незважаючи на попередження Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про виселення, відповідачами до теперішнього часу не виконані вимоги та не звільнено зайняте житлове приміщення у гуртожитку. Крім того, на підставі доручення Міністра оборони України, доведеного розпорядженням начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління від 28.07.10 року № 303/4/15/1358 на теперішній час здійснюється державна програма повернення службових квартир та житлових приміщень в гуртожитках до житлового фонду гарнізонів особами, які їх безпідставно утримують.

За викладених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом виселення відповідачів зі спірної кімнати без надання іншого житлового приміщення.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Керуючись ст. ст. 16, 316, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 66, 67, 116, 127, 128, 129, 130 ЖК України ст. 3 ст. ст. 8, 10, 11, 57, 60, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про виселення з житлового приміщення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, із житлового приміщення в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ В.К. Гуревський