Постанова № 37409004, 27.02.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2014 р. Справа № 5015/2466/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Малех І.Б

Юрченка Я.О.

за участю представників:

від позивача: Павлічко О.О.- представник

від Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та відповідачів: не з'явились;

Розглянувши апеляційну скаргу від 27.12.13 за № У Н 4666Р Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна"

на ухвалу Господарського Львівської області від 24.12.13

про відмову в задоволенні скарги у справі № 5015/2466/12

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна", м. Львів

на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів

про визнання дій органу державної виконавчої служби незаконними; визнання незаконною та скасування постанови про зняття арешту з майна від 22.11.13 ВП №38813118; зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна", м. Львів,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоль", м. Дніпропетровськ,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бетоль",

м. Львів,

до відповідача 3: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Львів,

до відповідача 4: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Моршин Львівської області,

про стягнення заборгованості за прострочення по лізингових платежах, пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму 5 762 305,95 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» справу № 5015/2466/12 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.14 у склад колегії для розгляду справи №5015/2466/12 Господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.14 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 30.01.14.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.14 розгляд справи відкладено на 04.02.14.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.14 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 13.02.14.

Розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.14 до складу судової колегії внесено зміни - замість суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С. введено суддів Малех І.Б. та Юрченка Я.О. з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.14 розгляд справи відкладено на 27.02.14.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.12.13 у справі № 5015/2466/12 (головуючий суддя Яворський Б.І., судді Крупник Р.В., Синчук М.М.) у задоволенні скарги ТзОВ "Лізингова компанія "Універсальна" на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.12.13 у даній справі та винести нову, якою задоволити скаргу ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» та визнати дії органу ДВС незаконними та скасувати постанову про зняття арешту від 22.11.13.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

29 січня 2014 до Львівського апеляційного господарського суду Галицький відділ державної виконавчої служби подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про законність прийнятої ухвали і просить залишити її без змін.

3 лютого 2014 року представником позивача подано заперечення на відзив Галицького відділу ДВС, в якому він зазначає про те, що, на його думку, доводи які містяться у поданому відзиві, не спростовують доводів, наведених в апеляційній скарзі.

Перед початком судового засідання 27.02.14 до Львівського апеляційного господарського суду надійшли клопотання від Галицького відділу ДВС та від відповідачів 3 та 4 про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання.

З врахуванням того, що ухвалою суду від 13.02.14 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась та зважаючи на скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, встановлений ст.102 ГПК України, а також на те, що розгляд справи вже відкладався, колегія суддів відхиляє подані клопотання про відкладення розгляду справи.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін судового процесу у виборі та в кількості представників, які можуть представляти інтереси сторони в суді.

У судовому засіданні присутній представник позивача навів свої доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 27.02.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.13 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.13 у справі №5015/2466/12, які набрали законної сили 13.06.13, 03.07.13 видано наказ про примусове виконання рішення та стягнення солідарно з СПД ФО ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна" 1 500 000,00 грн. прострочених лізингових платежів, 3 831,78 грн. судового збору за позовом та 15 641,21 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги (а.с.5).

15 липня 2013 року головним державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 03.07.13 у справі №5015/2466/12 (а.с.6).

15 липня 2013 року головним державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ на клопотання стягувача винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 (а.с.7).

У зв'язку із надходженням до Галицького відділу ДВС заяви представника стягувача про накладення арешту на конкретні види майна, 05.09.13 головним державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме на автомобілі Ford (1984 р.в.), BAЗ 2108 (1988 р.в.), Mitshubishi Pajero (1995 р.в.), Toyota Rav 4 (2003 р.в.), Toyota Rav 4 (2006 р.в.), Peugeot 405 SR, що належать ОСОБА_3 (а.с.8).

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.11.13 у справі №450/2798/13-ц (а.с. 49-52) поділено майно, набуте за час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та виділено у власність ОСОБА_6 транспортний засіб Nissan Murano (2008 р.в.), транспортний засіб Toyota Rav 4 (2006 р.в.), земельну ділянку площею 0,1032 га, що знаходиться на території Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, житловий будинок по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,2010 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2, припинивши право спільної сумісної власності на вказане майно, залишивши ОСОБА_3 частку в статутному капіталі ТзОВ "Бетоль", знак для товарів та послуг "Бетоль" згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг, деклараційний патент на корисну модель "Ніздрювальний бетон", патент на корисну модель "Спосіб виробництва виробів із ніздрювального бетону". Рішення суду набрало законної сили 19.11.13.

Представник боржника звернувся із заявою від 22.11.13 до начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ, у якій просив долучити до матеріалів виконавчого провадження рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.11.13, яке набрало законної сили, та зняти арешт з транспортного засобу Toyota Rav 4 (2006 р.в.) і земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.48).

22 листопада 2013 року начальником Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову від про зняття арешту з майна, якою знято арешт з майна боржника ОСОБА_3, яке відповідно до рішення суду виділено у власність ОСОБА_6, зокрема, з транспортного засобу Toyota Rav 4 (2006 р.в.) та земельної ділянки площею 0,2010 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2.

Не погодившись із вказаною постановою про зняття арешту з майна, позивач подав до Господарського суду Львівської області скаргу на дії державного виконавця.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом ухвалою від 24.12.13 відмовлено в задоволенні скарги. Дана ухвала оскаржена позивачем в апеляційному порядку.

Розглянувши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, львівський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Відповідно до норм частини першої ст..60 ЗУ « Про виконавче провадження» зняття арешту з майна може бути здійснено в таких випадках: за рішенням суду про визнання права власності на арештоване майно і про зняття з нього арешту; за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого законом.

Як зазначено вище, постановою від 05.07.13 №ВП 38813118 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження головним державним виконавцем Галицького відділу ДВС Львівського міського правління юстиції відповідно до заяви ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» було накладено арешт на все майно ОСОБА_3 в межах суми стягнення 1 519 472, 99 грн. та заборонено боржнику здійснювати відчуження зазначеного майна.

Разом з цим, акт опису і арешту майна не складався та не проводилась оцінка майна боржника, що передбачено п.п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій. Відповідно до наведеного підпункту цієї інструкції арешт застосовується у чітко регламентованих випадках, а саме: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду пр. накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи інших осіб.

Проте, у вищезазначеній постанові від 05.07.13 не було вказано мету накладення арешту на майно боржника, а відсутність акту опису та арешту і оцінки майна призвели до невизначеності об'єкту арешту та не забезпечили недопущення порушення прав власності інших осіб.

Також, Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського МУЮ на підставі заяви стягувача було винесено постанову від 05.09.3, якою накладено арешт в межах суми боргу на певний перелік автотранспортних засобів. І зазначено, що вони належать боржнику (а.с.8). При цьому, дані технічних паспортів, які б визначили власника цих транспортних засобів, у держаного виконавця відсутні, запит ним до органів реєстрації автотранспортних засобів не надавався.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення грошових сум за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземні валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. І лише при наявності даних про відсутність грошових коштів державний виконавець може проводити у встановленому порядку стягнення на інше майно, що належить боржнику, наклавши при наявності правових підстав, про які зазначено вище, арешт на майно, що належить боржнику, та оголошення заборони на його відчуження.

Державна виконавча служба не подала доказів відсутності грошових коштів у боржника.

Відповідно до вищенаведеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що державною виконавчою службою не були дотримані вищенаведені вимоги законодавчих актів, а тому вжиті заходи про накладення арешту на майно боржника підлягало скасуванню шляхом зняття арешту начальником відділу державної виконавчої служби в порядку вищенаведеної норми ст..60 Закону України « Про виконавче провадження».

Оскаржуваною постановою від 22.11.13 (а.с.9) начальник Галицького відділу ДВС зняв арешт із транспортного засобу марки Toyota Rav 4 (2006 р.в.) та земельної ділянки площею 0,2010 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2, зіславшись лише на рішення від 07.11.13 у справі №450/2798/13-ц Пустомитівсього районного суду Львівської області, яке набрало законної сили і яким припинено право спільної сумісної власності на зазначене вище та інше майно ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і виділено у власність останньої.

При цьому, про наявність порушень при накладенні арешт у даній постанові зазначено не було, що не означає їх відсутність та необхідність, внаслідок цього, знати арешт з майна на виконання вимог ст..60 Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи з цього, у начальника Галицького відділу ДВС були наявні підстави для заняття арешту з арештованого майна в порядку вимог ст..60 Заокну України «Про виконавче провадження», оскільки такий накладено з порушенням встановлено порядку, без врахування права іншого з подружжя на спільне сумісне майно, набуте за час шлюбу, що гарантується нормами Сімейного кодексу України, та що в подальшому було підтверджено рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що постанова від 22.11.13 начальника Галицького відділу ДВС та ухвала від 24.12.13 Господарського суду Львівської області у даній справі, якою відмовлено позивачу (стягувачу) у задоволенні його заяви про визнання незаконною та скасування цієї постанови, а також про зобов'язання накласти арешт на майно є таким, що не суперечать обставинам справи та нормам чинного законодавства. При цьому, ненадання місцевим господарським судом належної правової оцінки правильності накладення арешту, що мало бути викладено в мотивувальній частині ухвали, не може бути підставою для її скасуванні в апеляційному порядку при правильній резолютивній частині судового рішення (п.12 постави Пленуму ВГС України від 17.05.11 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями)).

Оцінивши все вищенаведене, судова колегія зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.12.13 у справі 5015/2466/12 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.03.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Юрченко Я.О.