Постанова № 37408076, 17.02.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року Справа № 803/278/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Турія" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області (УПФУ в Камінь-Каширському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Турія" (СВК "Турія") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 55 175 грн. 06 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, заборгованість СВК "Турія" з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року становить 32 444 грн. 53 коп., різниця згідно з перерахунком за 2012 рік - 49 грн. 59 коп., за період з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року - 1 595 грн. 75 коп., всього - 55 175 грн.06 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте позивач подав до суду письмове клопотання від 14 лютого 2014 року № 547/09-17 про розгляд справи за відсутності його представника (а. с. 75).

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 76). Від відповідача заперечень проти позову або заяви про визнання позову не надійшло, про причини неприбуття представника до суду відповідач не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому, представником позивача було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що СВК "Турія" зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою Волинського обласного управління статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 885 (а. с. 65), взятий на облік в УПФУ в Камінь-Каширському районі як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

УПФУ в Камінь-Каширському районі проведено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за 2011-2014 роки (а. с. 11-14 ).

Пільгову пенсію було призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - особам, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відповідними протоколами про призначення пенсії від 20 жовтня 2008 року № 1332, від 14 листопада 2007 року № 203, від 21 червня 2006 року № 212, від 19 жовтня 2004 року № 192541 (а.с. 15, 16, 17, 18), довідками виданими СВК "Турія" (а.с. 19, 20, 21), витягами із трудових книжок працівників (а.с. 36-41, 44-45).

Пільгову пенсію цим особам було призначено на підставі подань про призначення пенсії від 10 жовтня 2008 року № 3, від 18 травня 2006 року № 1, від 19 листопада 2007 року № 2, від 07 жовтня 2004 року № 7 (а.с. 22-31), протоколу від 07 жовтня 2004 року (а.с. 32-33), розпоряджень від 28 січня 2014 року № 198171, від 30 січня 2014 року № 196313, від 30 січня 2014 року № 192541, від 28 січня 2014 року № 197423 (а.с. 54-61).

Як слідує із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та довідок УПФУ в Камінь-каширському районі від 28 січня 2014 року № 371, № 372, № 373, № 370, № 368, № 367, № 365, № 369 позивачем понесені витрати на виплату і доставку пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 пільгових пенсій в сумі 55 175 грн. 06 коп., відповідач зобов'язаний був відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку вказаних пільгових пенсій, проте таке відшкодування не провів, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно з розрахунком та карткою особового рахунку за СВК "Турія" рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 55 175 грн. 06 коп. (а. с. 7-8).

Згідно із пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, оскільки відповідач, який зобов'язаний як платник страхових внесків відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в зв'язку з чим виникла заборгованість, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Турія" (44523 Волинська область, Камінь-Каширський район, село Бузаки, ідентифікаційний код 03736670) на користь Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області (44500, Волинська область, м. Камінь-каширськ, вул. 1 Травня, 1-а, ідентифікаційний код 20128713) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 55 175 гривень 06 копійок (п'ятдесят п'ять тисяч сто сімдесят п'ять гривень шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова