Вирок № 37407417, 26.02.2014, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/49/14-к

Провадження № 1-кп/419/28/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року смт. Новоайдар

Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

судді Мальченко І.В.,

при секретарі Свистула О.М.,

за участю прокурора Загоровського Т.І., представника потерпілого - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Новоайдар матеріали кримінального провадження за обвинуваченням,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Райгородка, громадянина України, не одруженого, з середньо-технічною освітою, працюючого кочегаром у Дитячому садку «Топольок», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

за ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.09.2013 приблизно о 13.30 годин на автошляху О-130902 сполученням "Новоайадр - Щастя", 0 км. + 670 м. сталось зіткнення між автомобілем BA3-21063, д/н НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_2, та мопедом марки "Viper", д/н НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якого останньому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми, закритої черепно- мозкової травми, струсу головного мозку, закритого осколкового перелому середньої третини лівої стегнової кістки, відкритого осколкового перелому обох кісток лівої гомілки, розриву лонного зчленування, закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 466 від 24.10.2013 року встановлені у громадянина ОСОБА_3 ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому лівої стегнової кістки і правої променевої кістки, відкритого перелому обох кісток лівої гомілки, розриву лонного зчленування утворилися від дії тупих твердих предметів або ж від взаємодії з такими, що можливо в строк і за вищевикладених обставин. Пошкодження, встановлені у громадянина ОСОБА_3 у вигляді струсу головного мозку кваліфіковані, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, закритий перелом лівої стегнової кістки і правої променевої кістки, розрив лонного зчленування кваліфіковано як ушкодження середнього ступеня тяжкості так як викликали тривалий розлад здоров'я, а відкритий перелом обох кісток лівої гомілки кваліфіковано як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 1932/19 від 12.12.2013 року в даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних, водій мопеда «VIPER» д/н НОМЕР_7 ОСОБА_3 в момент виникнення небезпеки для руху (в момент зміни напрямку руху автомобіля BA3-21063 на смугу руху мопеда «VIPER») повинен був прийнять заходи до зниження швидкості аж до зупинки мопеда, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України.

В цій дорожньо-транспортній обстановці і при заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ - 21063 д/н НОМЕР_8 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти пригоді шляхом виконання вимоги п. 10.1. або п. 12.1. Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього відсутні перешкоди технічного характеру.

В даній дорожній обстановці і при зданих вихідних даних, водій мопеда «VIPER» д/н НОМЕР_7 ОСОБА_3 не мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України.

Водій мопеда «VIPER» д/н НОМЕР_7 ОСОБА_3 не мав технічну можливість запобігти події, та в даній дорожньо-транспортній ситуації і при заданих вихідних даних, в його діях невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається, і його дії, з технічної точки зору у причинному зв'язку з настанням події цієї дорожньо-транспортної пригоди не знаходилися.

Водій автомобіля ВАЗ - 21063 д/н НОМЕР_8 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти події, та в даній дорожньо-транспортній ситуації і при заданих вихідних даних, його дії не відповідали вимогам п. 10.1. або п. 12.1. Правил дорожнього руху України, та п технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з настанням цієї дорожньо - транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_9, 06 вересня 2013 року о 13 годині 30 хвилин по автошляху О-130902 сполученням «Новоайдар - Щастя», та спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_3, за обставин, викладених у фабулі вироку, визнав повністю. Зазначив про часткове відшкодування потерпілому коштів на загальну суму 10500 грн.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_1 суду показав, що потерпілий ОСОБА_3 знаходиться в критичному стані, через дану дорожньо - транспортну пригоду потребує постійного стороннього догляду, перебуває в апараті Єлізарова, зазнав значних моральних страждань. Просив суд задовольнити цивільний позов.

З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 16.10.2013 року, чиї показання досліджені судом в судовому засіданні, видно, що 06.09.2013 року близько 13-30 год. він рухався до автошляху з пгт. Новоайдар в сторону с. Михайлівна на мопеді марки «VIPER» д/н НОМЕР_7, проїжджав мимо елеватора зі швидкістю 30 км. на годину. Назустріч йому рухався автомобіль «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_9, який різко змінив напрямок та почав рухатися по його полосі руху та скоїв на нього наїзд. Повідомив також про те, що проходив лікування в Новоайдарський РТМО, Луганській міській лікарні № 15, Луганській обласній клінічній лікарні та тяжкий стан здоров'я ОСОБА_3 (т.1 а.с. 54-55).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що внаслідок протиправних дії обвинуваченого ОСОБА_2 його батько ОСОБА_3 тривалий час знаходився на лікуванні в різних медичних установах, що потребувало і потребує значних коштів. Пояснив, що реабілітаційний період ускладнюється внаслідок похилого віку його батька.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 06.09.2013 року о 13-30 спільно з ОСОБА_2 рухався на автомобілі «ВАЗ-21063», по автошляху Щастя - Новоайдар, знаходився на задньому пасажирському сидінні, за водієм. Вказав, що даний маневр ОСОБА_2 зробив через об'їзд ям на дорозі, про швидкість не вказав, зазначив про відсутність розділової смуги на дорозі, також вказав що ОСОБА_2 здійснювалися заходи по уникненню ДТП, шляхом гальмування та зміни напрямку руху ліворуч.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 14.10.2013 року з фото таблицями до нього, за участю понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, видно, що ОСОБА_2 детально розповів та показав обставини дорожньо - транспортної пригоди (т.1 а.с. 62-71).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 21.10.2013 року з фото таблицями до нього, за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, свідка ОСОБА_5 видно, що ОСОБА_2 пояснив обставини дорожньо - транспортної пригоди (т.1 а.с. 72-81).

Крім вищезазначеного, винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

З протоколу огляду місця події від 06.09.2013 року вбачається про те, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є автодорога «Новоайдар - Щастя», 0 км. + 670 м. (а.с. 9-19).

З протоколу огляду транспортного засобу від 06.09.2013 року видно, що встановлено пошкодження переднього бамперу, капоту, даху автомобіля «ВАЗ-21069», д/н НОМЕР_6. Огляд був здійснений в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 20-23).

З протоколу огляду транспортного засобу від 06.09.2013 року видно, що зовнішніх пошкоджень транспортного засобу мопеду «Viper», 2008 року випуску не встановлено. Огляд був здійснений в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т.1 а.с. 24-27).

За висновком судово-медичної експертизи № 466 від 24.10.2013 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Новоайдарського РТМО з 06.09.2013 року по 07.09.2013 року з діагнозом: ДТП, політравма, ЗЧМТ, струсу головного мозку, забита рана потиличної області, рана грудної клітини, закритий осколковий перелом лівого стегна зі зміщенням, в травматологічному відділенні ЛОКБ з 07.09.213 року по 25.10.2013 року з діагнозом: поєднана травма, ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий осколковий перелом середньої третини лівої стегнової кістки, вторинний осколковий перелом обох кісток лівої гомілки, розрив лонного зчленування, закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці, післяопераційний стан. Дані пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, кваліфікуються, як середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 87-89).

Висновком № 209/19 від 14.10.2013 року експертизи технічного стану транспортного засобу встановлено, що на момент огляду, технічних несправностей «Viper», д/н НОМЕР_7, 2008 року випуску, які могли здійснити вплив на механізм дорожньо-транспортної пригоди експертним оглядом не встановлено (т.1 а.с. 94-97).

Висновком № 208/19 від 14.10.2013 року експертизи технічного стану транспортного засобу встановлено, що несправностей автомобіля НОМЕР_1, в тому числі несправностей, які могли здійснити вплив на механізм досліджуваного дорожньо - транспортної пригоди, експертним оглядом не встановлено (т.1 а.с. 102-104).

Висновком № 1673/20 від 06.12.2013 року встановлено, що в умовах даної події мале місце перехресне (по напрямку руху), зустрічне (за характером взаємного зближення), косе (поздовжні осі складали кут близько 165-+10), блокуюче за характером взаємодії при ударі), зіткнення передньої частини автомобіля ВАЗ - 21063, д/н НОМЕР_2 (т.1 а.с. 110-118).

Висновком № 1932/19 від 12.12.2013 року судової авто технічної експертизи встановлено, що за версією водія ОСОБА_2 виконати аналіз і оцінку дій водіїв щодо встановлення наявності (відсутності) у них технічної можливості запобігти зіткненню і щодо встановлення наявності (відсутності) причинного зв'язку між їх діями і настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди, в рамках даної версії не представилося можливим, за версією свідка ОСОБА_5 виконати аналіз і оцінку дій водіїв щодо встановлення наявності (відсутності) у них технічної можливості запобігти зіткненню і щодо встановлення наявності (відсутності) причинного зв'язку між їх діями і настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди, в рамках даної версії не представилося можливим, за версією водія ОСОБА_3: у випадку, якщо автомобіль НОМЕР_3 виїхав на смугу зустрічного руху в результаті усвідомлених дій водія ОСОБА_2, то в даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних, водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_2 перед зміною напрямку руху і виїздом на смугу руху мопеда «Viper», д/н НОМЕР_7 повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху , тобто він повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. У випадку, якщо автомобіль НОМЕР_4, виїхав на смугу зустрічного руху з причини того що водій ОСОБА_2 не впорався з керуванням, то в даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних, водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_2 мав вибирати таку швидкість свого руху, щоб при впливі на органи управління транспортного засобу (гальмівна система, рульове управління) він мав можливість безпечно керувати автомобілем і постійно контролювати напрям і траєкторію його руху в межах обраної смуги руху , тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 . Правил дорожнього руху України. 2. У даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних, водій мопеда «Viper», д/н НОМЕР_7, ОСОБА_3 в момент виникнення небезпеки для руху (у момент зміни напрямку руху автомобіля ВАЗ- 21063 на смугу руху мопеда «Viper», повинен був вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки мопеда, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. 3. У даній дорожньо-транспортної обстановці і при заданих вихідних даних, водій автомобіля НОМЕР_5, ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти пригода шляхом виконання вимог п.10.1 або п.12.1 Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру. 4. В даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних водій мопеда «Viper», державний номерний знак НОМЕР_7, ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти пригоди шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти пригоді, то в даній дорожньо-транспортної ситуації і при заданих вихідних даних його дії , що не відповідали вимогам п. 10.1" . або п.12.1 . Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. (т.1 л.д. 125-133).

Суд приймає так само зазначені вище висновки експертиз, в частині не суперечить висновку експертизи № 1932/19 від 12.12.2013 року і засновує вирок також на цих висновках експертиз.

Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_2 не одружений, дітей не має, працює кочегаром у Дитячому садку «Топольок» (т.1 а.с. 161), за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно (т.1 а.с. 161, 162), раніше не судимий (т.1 а.с. 167), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.1 а.с. 164-165).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.66 КК України, суд встановив щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, а також те, що відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має мети спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд на підставі викладеного, вважає, що призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням правил ст.75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_2 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких позбавлення права керування транспортними засобами відсутній.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У справі потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов (т.2 а.с. 34-114) про стягнення з ПАТ СК «Провідна» матеріальної шкоди в сумі 51 447,06 грн., моральної шкоди - 2477, 35 грн. та стягнення з ОСОБА_2 1000 грн. матеріальної шкоди та 47522,65 грн. моральної шкоди. Даний позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов підтвердження, з врахуванням відшкодованих ОСОБА_2 сум: 2533 грн. (матеріальна шкода) та 8000 грн. (моральна шкода).

Моральна шкода, завдана потерпілому ОСОБА_3, полягає в перенесених потерпілим стражданнях, фізичному болі, лікуванні, незручностях, викликаних заподіянням ушкоджень, в послідуючому за цим тривалому лікуванні і пов'язаних з ним фізичних незручностях, емоційних та психологічних переживаннях, в істотному погіршенні здоров'я, в змінах звичайного побуту та життєвого укладу, яка в порядку ст.1167 ЦК України підлягає відшкодуванню з обвинуваченого.

Враховуючи відшкодування обвинуваченим ОСОБА_2, в ході судового розгляду, моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 в сумі 8 000 грн. за розпискою від 20.02.2014 року та 2 533 грн. за фіскальним чеком від 13.02.2014 року № 7518 (т.2 а.с. 119,128), суд вважає за необхідне, враховуючи думку представника потерпілого, дану суму відшкодування залікувати в суму, що визначена судом на відшкодування моральної шкоди, вважаючи за необхідне стягнути з обвинуваченого грн. на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В даному випадку підтверджується факт настання страхового випадку за страховим полісом № АС/4022066 від 27.06.2013 року, що не заперечується і представником страхової компанії.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні позови не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорі в про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 року № 4, страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я....... в дорожньо-транспортній пригоді, здійснюються в порядку, визначеному Законом.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1 липня 2004 року N 1961-IV в редакції, чинній на момент укладання договору страхування.

Дослідивши надані цивільним позивачем докази, суд приходить до висновку. що позовні вимоги в частині матеріальної та моральної шкоди з відповідача - ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування моральної шкоди з відповідача ПАТ СК «Провідна» зазначаю, що відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції за станом на момент ДТП, моральна шкода відшкодовується страховиком потерпілому внаслідок ушкодження здоров'я, що доведено в судовому засіданні, в зв'язку з чим дані вимоги підлягають задоволенню.

Цивільні позови прокурора Новоайдарського району Луганської області про стягнення з ОСОБА_2: 39 грн. 89 коп. на користь Новоайдарського РТМО, 4231 грн. 15 коп. на користь Луганської обласної клінічної лікарні; 11897 грн. 80 коп. - на користь Луганської міської багато профільної лікарні № 15 - задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд , -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчій інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу в вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Новоайдарського районного територіального медичного об'єднання (р/р 35414001003646 в банку УДК у Луганській області, МФО 804013, код 01983588) - 39 (тридцять дев'ять) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганської обласної клінічної лікарні (р/р 31415544700001 в банку УДК у Луганській області, МФО 804013, код 37991503) - 4231 (чотири тисячі двісті тридцять одна) грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні № 15 (р/р 31413544700003 в банку УДК у Луганській області, МФО 804013, код 37991503) - 11897 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 80 коп.

Цивільний позов ОСОБА_3, в частині позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП - задовольнити в повному обсязі в сумі 51447 грн. 06 коп. - матеріальної шкоди, 2477 грн. 35 коп. - моральної шкоди; в частині позовних вимог до ОСОБА_2 - в сумі 39522 грн. 65 коп. моральної шкоди.

Речові докази по справі:?

- автомобіль BA3-21063 (д/н НОМЕР_6) та мопед марки "Viper" (д/н НОМЕР_7), які перебувають на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Новоайдарського РВ ГУМВС України у Луганській області - повернути законним володільцям.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 процесуальні витрати :

- 1472 грн. 00 коп. за проведення експертизи від 06.12.2013 року № 1673/20;

- 1101 грн. 60 коп. за проведення експертизи від 12.12.2013 року № 1932/19.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.

Головуючий І.В.Мальченко