Вирок № 37407224, 28.01.2014, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 413/263/14-к

Провадження № 1-кп/413/61/14

В И Р О К

Іменем України

28 січня 2014 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шелюти В. М.,

при секретарі Ксоврелі Н.Я.

за участю прокурора Руденко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Степове Антрацитівського району Луганської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого

- 16.01.1989р. Краснолуцьким міським судом Луганської області за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України (1960р.) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України (1960р.) з випробуванням 1 рік;

- 14.02.1990р. Краснолуцьким міським судом Луганської області за ст.ст. 140 ч.2, 215-3 ч.1, 215-3 ч.2, 42, 43 КК України (1960р.) до 4 років позбавлення волі;

- 18.08.1992р. Старобельським районним судом Луганської області за ст. 215-3 ч.2, 43 КК України (1960р.) до 3 років позбавлення волі;

- 27.08.1996р. Краснолуцьким міським судом Луганської області за ст. 206 ч.2 КК України (1960р.) до 1 року позбавлення волі;

- 07.09.2000 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ст. 105, 206 ч.2, 42 КК України (1960р.) до 3 років позбавлення волі;

- 22.12.2008р. Краснолуцьким міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2, 69 КК України до штрафу 600 грн. (штраф не сплачено),

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2013 року, приблизно о 09.00 години, біля міського парку, розташованого в районі вулиці Рябцева у м. Петровське, ОСОБА_2 зустрів свою знайому ОСОБА_3 та раніше йому незнайомого ОСОБА_1, яким запропонував вжити разом з ним алкогольні напої. Після чого ОСОБА_2 придбав пляшку горілки та разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони пішли по вулиці Почтова у м. Петровське, де стали вживати алкогольний напій за будинком хлібозаводу ПП ОСОБА_5. Під час вживання спиртних напоїв, приблизно о 09.30 годині, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт, із-за якого ОСОБА_1 наніс біля трьох ударів ОСОБА_2 в обличчя, спричинивши фізичний біль, від яких той впав на землю на спину.

Після цього, ОСОБА_1 нахилився над ОСОБА_2 та почав оглядати його кармани. Побачивши у кармані брюк мобільний телефон «Nokia», ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 бачить його протиправні дії, відкрито заволодів мобільним телефоном «Nokia», модель 2720а-2, вартістю 80 грн., та с місця скоєння кримінального правопорушення, не зважаючи на вимоги ОСОБА_2 повернути телефон, зник, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на зазначену суму.

Крім того 24.10.2013 року, приблизно в 11-00 години ОСОБА_1, проходячи біля будинку АДРЕСА_2 побачив, що вхідні двері закриті на навісний замок та будинок має нежилий вигляд. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, зайшов на подвір'я цього будинку, рукою розбив скло у вікні кухні та проник до приміщення будинку, де з пічки для обігріву твердим паливом таємно викрав чавунну плиту, вартістю 320 гривень, яку через вікно викинув на землю біля будинку, щоб в подальшому її продати.

В цей час до подвір'я зайшла власниця будинку ОСОБА_4, яка, побачивши ОСОБА_1 та плиту, яку він зняв з пічки і намагається викрасти, стала вимагати від останнього покинути її будинок. ОСОБА_1, розуміючи, що довести свій злочинний намір до кінця не зможе з причин не залежних від його волі, покинув будинок ОСОБА_4 та з місця скоєння кримінального правопорушення втік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні кримінальних правопорушень за двома епізодами визнав в повному обсязі та пояснив, що за першим епізодом він дійсно 23.10.2013р., приблизно о 09.30 години, біля міського парку, розташованого в районі вулиці Рябцева у м. Петровське, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 бачить його протиправні дії, відкрито заволодів мобільним телефоном «Nokia», який належав останньому, після чого, з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

При ознайомлені з матеріалами кримінального провадження він дізнався, що мобільний телефон був повернутий потерпілому.

За другим епізодом він 24.10.2013 року, приблизно в 11-00 години, проходячи біля будинку АДРЕСА_2 він вирішив скоїти крадіжку і розбивши скло у вікні він проник до приміщення будинку, де з пічки для обігріву твердим паливом таємно викрав чавунну плиту, яку через вікно викинув на землю біля будинку. В цей час до будинку зайшла власниця ОСОБА_4, яка, побачила його та стала вимагати покинути її будинок. ОСОБА_1, розуміючи, що довести свій злочинний намір до кінця не зможе з причин не залежних від його волі, покинув будинок ОСОБА_4 та з місця скоєння кримінального правопорушення втік.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані:

- за першим епізодом за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, скоєне повторно;

- за другим епізодом за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, але не доведене до кінця з причин, які не залежали від його волі.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується задовільно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо лише в ізоляції його від суспільства, що повною мірою відповідатиме скоєному, є достатнім для його виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 скоїв цей злочин до відбуття покарання за вироком Краснолуцького міського суду Луганської області від 22.12.2008р., яким він був засуджений за ст. ст. 185 ч.2, 69 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 600 гривень, і штраф не сплатив.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні покарань за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Потерпілими по кримінальному провадженню цивільний позов не заявлений.

Судові витрати за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України у Луганській області судової товарознавчої експертизи в сумі 489,44 грн. суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави

Речові докази: мобільний телефон «Nokia», який знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_2; чавунну плиту, яка знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, суд вважає за можливе, вважати повернутими власникам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання

- за ст. 186 ч. 2 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1, ст. 72 ч. 3 КК України, вирок Краснолуцького міського суду від

22.12.2008р., яким ОСОБА_1 був засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 69 КК України до штрафу в сумі 600 гривень, виконувати самостійно.

Строк відбування рахувати з 27.12.2013 року.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України у Луганській області судової товарознавчої експертизи в сумі 489 гривень 44 копійки, на рахунок № 31117115700039, одержувач УДКСУ у м.Красному Лучі/м.Красний Луч/24060300, іден. код одержувача: 37983618, Банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia», який знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_2; чавунну плиту, яка знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, вважати повернутими власникам.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Краснолуцький міський суд, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий суддя: В.М. Шелюта