Постанова № 37406482, 03.03.2014, Сніжнянський міський суд Донецької області

Справа № 244/372/14-а

Провадження 2-а/244/42/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2014 р. Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корекян Н.Р.

при секретарі Рябченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати пільги на придбання побутового палива, -

ВСТАНОВИВ:

До Сніжнянського міського суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати пільги на придбання побутового палива звернулась ОСОБА_1 Свої вимоги обґрунтовує наступним. ЇЇ чоловік ОСОБА_2 працював на шахті "Схід", він був звільнений з підприємства у зв'язку з виробничою травмою. Він отримував паливо на побутові потреби з державного підприємства "Схід". ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. Позивачка звернулась до відповідача з заявою про оформленням пільг на придбання побутового палива. Повідомленням № 6 від 24.01.2014 року відповідач відмовив їй у забезпеченні твердим побутовим паливом. у зв'язку з тим, що її чоловік був звільнений з підприємства як інвалід та не мав статусу пенсіонера. Позивачка посилається на те, її чоловік був інвалідом праці, а тому мав право на забезпечення вугіллям на побутові потреби. Просить визнати дії відповідача в частині відмови в наданні їй пільг по придбанню палива на побутові потреби незаконними.

В судове засідання представник позивача підтримав вимоги.

Представник відповідача позов не визнав.В письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що згідно документів позивача вона вдова інваліда праці вугледобувного підприємства "Схід" ОСОБА_2, з трудової книжки якого вбачається, що він був звільнений 23.04.1976 року з шахти "Схід" як інвалід праці. Загальний стаж роботи на вугледобувних підприємствах, а саме на шахті "Схід" складає 14 років 7 місяців 22 дні. Право на безоплатне отримання вугілля мають вдови померлих пенсіонерів, які за життя користувались цим правом, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника у відповідності до ст.. 48 Гірничого Закону України. Позивач не має права на пільги для придбання твердого палива за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 є пенсіонером, яка отримує пенсію у разі втрати годувальника, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть .

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_2 звільнений з шахти "Схід" 30.01.1974 року року за ч.4 ст. 40 КЗпП.

Як вбачається з повідомлення № 6 від 24.01.2014 року відповідач відмовив їй у забезпеченні твердим побутовим паливом у зв'язку з тим, що її чоловік був звільнений з підприємства як інвалід праці та мав категорію інваліда праці від трудового каліцтва. Забезпечення твердим побутовим паливом членів сімейвдів померлих інвалідів праці чинним законодавством не передбачено.

Позивачка посилається на те, що її чоловік був інвалідом праці, а тому згідно ст. 48 Гірничого Закону мав право на забезпечення вугіллям на побутові потреби

Згідно постанови КМУ №77 від 31.01.2007 р. "Про затвердження порядку надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом" передбачено, що визначення права на пільги на тверде побутове паливо відповідно до Гірничого закону України покладено на управління праці та соціального захисту населення на підставі відомостей із трудової книжки та пенсійного посвідчення.

Згідно п. 4 цієї постанови для призначення пільг з придбання твердого палива і скрапленого газу особи звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення з відповідною заявою, до якої додають довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

Статтею 48 ч.5 Гірничого Закону передбачена категорія осіб, яка після ліквідації чи консервації гірничого підприємства забезпечуються вугіллям на побутові потреби, в межах галузевої угоди, а саме члені сім'ї працівників, які померли на підприємствах з добутку вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право. Безоплатне забезпечення вугіллям розповсюджується на пенсіонерів, які мешкають в Україні, незалежно від того з якого підприємства вугільної промисловості вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі:

- на підземних роботах чоловіки не менше ніж 10 років, жінки - 7,5 років: на роботах в технологічній мережі та на поверхні шахт, що діють чи будуються чоловіки - 20 років, жінки - 15 років.

Чоловік позивачки працював у вугільній галузі, перебував на посадах пов'язаних з підземними умовами більше 10 років, що підтверджується трудовою книжкою.

ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з професійного захворювання.

Статтею 2 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року передбачені види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислуги років.

Як вбачається з наданих документів, а саме: трудової книжки, ОСОБА_2 був звільнений 23.04.1976 року з шахти "Схід" як інвалід праці.

Як інвалід праці він мав право на таку соціальну пільгу як забезпечення вугіллям на побутові потреби лише.

Діючим законодавством, в тому числі і ч.5 ст. 48 Гірничого Закону, не обмежений круг померлих пенсіонерів, які за життя мали право на забезпечення вугіллям на побутові потреби лише пенсіонерами за віком. Тому таке трактування Закону відповідачем, яким пенсіонери праці з інвалідності не віднесені до категорії осіб передбачених ч.5 ст. 48 Гірничого Закону, є неправильним.

Отже, висновок відповідача про те, що померлий ОСОБА_2 не мав статусу пенсіонера є помилковим та є грубим порушенням права позивачки на соціальне забезпечення.

З урахуванням того, що шахта»Схід» ліквідовано, надання пільг на придбання твердого пічного палива здійснюється відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456 якою передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг на придбання твердого пічного палива надаються пільги, особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України, - з розрахунку вартості 3,1 тони вугілля на побутові потреби на домогосподарство на рік.

Суд вважає за необхідне захистити право позивача на соціальне забезпечення саме визнавши її право на компенсацію для придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом м. Сніжне Донецької області з розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство за 2014 рік та шляхом зобов'язання відповідача виплатити таку компенсацію.

Керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати пільги на придбання побутового палива - задовольнити .

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжне Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в наданні компенсації для придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом м. Сніжне Донецької області з розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство за 2014 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжне Донецької області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію для придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом м. Сніжне Донецької області з розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство за 2014 рік.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н. Р. Корекян