Ухвала суду № 37406023, 25.02.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/823/14 Головуючий у 1 інстанції: Ретинська Ю.І.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2014 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначав, що згідно свідоцтва про право власності на житло № 5140 від 19.03.2003 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.09.2012 року, він є власником 1/2 частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1. Власниками 1/4 частин квартири кожний є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У зв'язку з різким погіршенням відносин з власниками інших часток у праві спільної власності на майно, а саме: з братом ОСОБА_4 та матір'ю ОСОБА_5, він позбавлений можливості користуватися належним йому майном та вимушений постійно проживати за місцем реєстрації дружини.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, виділити в натурі частку з майна, що є у спільній власності та визнати за ним право власності на кімнату, площею 17,3 кв. м. у спірній квартирі та стягнути компенсацію в розмірі 21990,30 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Заявляючи позов, позивач фактично поставив питання про розподіл в натурі спільної власності шляхом виділення йому окремої кімнати в квартирі зі сплатою за рахунок інших співвласників на його користь компенсації за перевищення виділеної їм площі квартири розміру належної їм частки квартири.

Натомість як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав жодного експертного висновку та інших переконливих доказів щодо наявності технічної можливості розподілу квартири в натурі, не вирішив долю приміщень загального користування тощо.

Позов про визначення порядку користування квартирою позивачем не заявлявся.

Суд першої інстанції правильно послався на положення ст. 183, 367 ЦК та відповідні роз'яснення Пленумів Верховного суду України від 4 жовтня 1991 року «Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право власності на житловий будинок а також від 22 грудня 1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності». Зокрема з положень зазначених актів випливає, що розподіл будівлі можливий лише шляхом переобладнання її в ізольовані квартири, а квартира, яка є спільною власністю може бути поділена між співвласниками лише за умови, що можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, або які можна переобладнати в такі квартири.

Враховуючи, що таких доказів позивачем не надано, та він не забажав ставити питання про переобладнання або реконструкцію квартири, суд першої інстанції правильно виходив з неможливості розподілу спільної власності у спосіб, визначений позивачем та відмовив у задоволенні позову.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: