Ухвала суду № 37405436, 25.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року справа №805/16720/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

секретар Копиця С.В.,

за участі представника позивача Псарева О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 805/16720/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроісточник» про стягнення податкової заборгованості в сумі 90494,34 грн,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 90494,34грн. з рахунків платника податку у банках.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач на момент звернення до суду, має податковий борг, який утворився у зв'язку із несплатою відповідачем самостійно визначеного платником податків зобов'язання в податковій декларації з плати за землю від 16.02.2012р. за №1675 в розмірі 49437,09грн. (з квітня 2012року по січень 2013року) та в податковій декларації з плати за землю від 30.01.2013р. за №545 в розмірі 39624,72грн. (з березня 2013року по вересень 2013року). Крім того, позивачем за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з земельного податку, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня на загальну суму 1432,53грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року в задоволені позову відмовлено. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом на вимогу суду не надано доказів надіслання відповідачу першої податкової вимоги (докази отримання особисто посадовою особою відповідача першої податкової вимоги або поштове повідомлення про вручення/не вручення відповідачу першої податкової вимоги).

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позову зазначив, що податкова вимога була надіслана відповідачу, останнім не оскаржена є діючою, а тому підстави для її невиконання відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи 05.06.2002 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради та включено до ЄДРПОУ за кодом 32036352. Підприємство перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 10.06.2002року.

Відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю 16.02.2012р. за № 1675 за 2012рік, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання за період з квітня 2012 року по січень 2013року в розмірі 49437,09грн.

Відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю 30.01.2013р. за № 545 за 2013рік, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання за період з березня 2013 року по вересень 2013 року в розмірі 39624,72 грн.

Крім того, позивачем за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з земельного податку, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня на загальну суму 1432,53грн.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума заборгованості з земельного податку у розмірі 90494,34грн. у добровільному порядку не сплачені, що підтверджується зворотнім боком картки особового рахунку відповідача із зазначеного податку (збору).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу за №1/333 від 06.05.2010 року, яку надіслано відповідачу поштою.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року за № 2181-III (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Відповідно до п.п.6.2.5 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Згідно п.п.6.3.1 п.п.6.3 ст.6 ст.6 Закону № 2181 податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не надано доказів надіслання відповідачу першої податкової вимоги (докази отримання особисто посадовою особою відповідача першої податкової вимоги або поштове повідомлення про вручення/не вручення відповідачу першої податкової вимоги).

Таким чином, податковим органом не додержано вимоги п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 щодо передачі податкової вимоги посадовій особі юридичної особи під розписку або надіслання листом з повідомленням про вручення, оскільки такі дані відсутні.

Невручення податкової вимоги під особисту розписку та не надіслання її листом з повідомленням про вручення унеможливлюють подальше стягнення податкового боргу.

Разом з тим колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на не направлення позивачем відповідачу другої податкової вимоги, оскільки за вимогами Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, надіслання податковим органом платнику податків, за яким рахується податковий борг, другої податкової вимоги не передбачено.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 27 лютого 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 805/16720/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В. Ястребова