Ухвала суду № 37405016, 25.02.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"25" лютого 2014 р. Справа № 806/7285/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" січня 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство "Біо мед скло" (далі - ПАТ "Біо мед скло") звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0005811501 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 742971,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 371486,00 грн.

В обґрунтування позову ПАТ "Біо мед скло" посилалося на те, що висновки податкового органу про порушення п.200.1, п.200.4 , ст.200 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки товариством не було завищено заявлену суму до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 742971,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року позов задоволено. Cкасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0005811501 від 28.10.2013 р. Стягнуто на користь публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 2294,00 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі Житомирська ОДПІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу у межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.10.2013 року Житомирською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Біо мед скло" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень, липень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за липень 2013 року, про що складено акт від 03.10.2013 року № 976/15-01/04763746.

Згідно висновків податкового органу товариством на порушення п.200.1. та п.200.4 ст.200 ПК України завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за липень 2013 року в розмірі 742971,00 грн.

На підставі акту перевірки Житомирської ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0005811501 від 28.10.2013 року (а.с.8) про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 742971,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 371486,00 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації за липень 2013 р. в розмірі 742971 грн. розрахована ПАТ "Біо мед скло" з урахуванням вимог чинного податкового законодавства України, а тому податкове повідомлення - рішення, яке прийнято з порушенням вимог закону, підлягає до скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, товариство, здійснюючи господарські операції з контрагентами ПАТ "Кримський содовий завод", ПАТ "Житомиргаз" та ПАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія, сформував податковий кредит. На підставі чого було в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування суму 742971,00 грн.

Реальність господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, а саме: виписками по особовому рахунку, актами звіряння розрахунків, договорами, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, товаротранспортними накладними, накладними на передачу вантажу, актами прийому- передачі, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно доводів податкового органу за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів неможливо підтвердити факт оплати платником товарів/послуг. В результаті чого було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Проте, відповідно до пп.14.1.18. п.14.1. ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Приписами п. 200.1. статті 200 ПК України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до приписів п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1. ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п.201.7. ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до приписів з пп. "а" п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарі/послуг або до Державного бюджету України.

Отже, від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Відповідно до підпунктів 200.6-200.11 статті 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з поданою ПАТ "Біо мед скло" до ДПІ у м.Житомирі податковою декларацією №9050953337 від 16.08.2013 р. за липень 2013 р. та додатками сума бюджетного відшкодування ПДВ на розрахуноквий рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації складає 742971 грн., яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: червень 2013 р. складає 742971 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є експорт товару власного виробництва за межі митної території України та операції з продажу продукції медичного призначення, які звільненні від оподаткування ПДВ. У червні 2013 р. - загальна сума податкового кредиту 1149310 грн. (р.17), від'ємне значення складає 742971 грн. (р.19), у липні 2013 р. - загальна сума податкового кредиту 320733 грн. (р.17), позитивне значення складає 150372 грн. (р.18). (а.с.35-42).

Як встановлено судом, на виконання вимог п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 позивачем вказувалася в платіжних дорученнях, згідно яких здійснювалося списання коштів на користь постачальників товарів (послуг), визначені валютним та податковим законодавством, повна інформація про платіж та документи на підставі яких здійснювалося перерахування коштів отримувачу (постачальнику товарів (послуг)), а саме: за що здійснюється оплата коштів (газ, електроенергія, сировина та ін.), документ, на підставі якого здійснюється оплата (договір, рахунок на оплату та ін.), а також суму податку на додану вартість, яка в подальшому підлягала включенню до податкового кредиту ПАТ "Біо мед скло" у податковій декларації за відповідний період.

Вказаним спростовуються доводи податкового органу про те, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів неможливо підтвердити факт оплати платником товарів/послуг.

Розділом І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291, із змінами і доповненнями, передбачено, зокрема рахунки 6 класу, які призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів. На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.

Отже, рахунок 64 з його відповідними субрахунками не призначений для узагальнення інформації про розрахунки позивача за усіма видами платежів до постачальників товарів (послуг), як зазначає контролюючий орган.

Отже, є помилковими доводи податкового органу про те, що ПАТ "Біо мед скло" у порушення вимог діючого законодавства не вело аналітичних рахунків податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення з посиланням на інструкцію про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Крім того, судом встановлено, що протягом червня-липня 2013 р. (за мінусом заборгованостей, які існували на початок перевіряємого періоду та з урахуванням частки використання товарів (послуг) та (або) необоротних активів в оподатковуваних операціях товариством сплачено, зокрема по трьом постачальникам товарів (послуг) - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", публічне акціонерне товариство "Українська іноваційно-фінансова компанія" та публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод") суми податку на додану вартість, якої за додаванням податку на додану вартість сплаченого митним органам вистачає для покриття суми заявленої до бюджетного відшкодування в розмірі 742971 грн.

Протягом червня-липня 2013 р. товариством сплачено постачальникам товарі (послуг) суми ПДВ в розмірі 1166452,88 грн. та 1496131,55 грн. відповідно, що в повному обсязі підтверджує право ПАТ "Біо мед скло" на бюджетне відшкодування".

Отже, встановленими судом обставинами справи спростовуються доводи податкового органу про те, що під час перевірки неможливо було визначити та підтвердити фактичну суму сплаченого ПДВ постачальникам, яка могла була бути включена в рахунок бюджетного відшкодування за липень 2013 року

З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, оскільки ПАТ "Біо мед скло" обґрунтовано заявлено до бюджетного відшкодування суму 742971 грн.

Відтак, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" січня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) А.В. Жизневська

(підпис) Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Біо мед скло" вул.Промислова, 26,м.Житомир,10025

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014