Ухвала суду № 37404924, 18.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4317/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області форми Р №0000072200 від 11 листопада 2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання СТОВ «Авангард» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 1057585,00 грн. за основним платежем та 1235619,00 за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що під час перевірки встановлено, що позивачем занижена питома вага поставлених несільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх поставлених товарів/послуг за рахунок віднесення до складу обсягу поставки сільськогосподарських товарів протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно товарів/послуг, що не відносяться до таких (сільськогосподарських) відповідно до ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 08 жовтня 2013 року по 21 жовтня 2013 року Бахмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі наказів від 07 жовтня 2013 року №146, від 09 жовтня 2013 року №148, від 14 жовтня 2013 року №154 проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Авангард» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 серпня 2010 року по 31 липня 2013 року, за результатами якої складено акт від 28 жовтня 2013 року №4/22-03795916, в якому встановлено порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.1, 4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.81.1, п.81.6 п.81.7, п.п.81.15.2 п.81.15 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.199.1 ст.199, п.209.1, п.209.6, п.209.7, п.209.11, п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, ст.ст.15, 18 Закону України «Про оренду землі», в результаті чого занижено податок на додану вартість бюджетної декларації на загальну суму 1138781,00 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2010 рік: серпень - 3819,00 грн., вересень - 5136,00 грн., жовтень - 2965,00 грн., листопад - 7109,00 грн., грудень - 13845,00 грн.; 2011 рік: січень -758,00 грн., лютий - 38490,00 грн., березень - 138805,00 грн., квітень - 19356,00 грн., травень - 7580,00 грн., червень - 979,00 грн., липень - 4934,00 грн., серпень - 400,00 грн., вересень - 2460,00 грн., жовтень - 125683,00 грн., листопад - 270124,00 грн., грудень - 36686,00 грн., 2012 рік: січень - 5751,00 грн., лютий - 38040,00 грн., березень - 30069,00 грн., квітень - 74453,00 грн., травень - 62080,00 грн., червень - 53414,00 грн., липень - 217810,00 грн., серпень - 105066,00 грн., вересень - 103904,00 грн., жовтень - 160372,00 грн., листопад - 178645,00 грн., грудень - 233581,00 грн.; 2013 рік: січень - 1504,00 грн., лютий - 59541,00 грн., березень - 2964,00 грн., квітень - 575064,00 грн., травень - 76315,00 грн., червень - 367632,00 грн., липень - 23153,00 грн.

Також у вищезгаданому акті встановлено порушення п.7.3.5 п.7.3 ст.5. п 81.l. п.81.6, пп.81.15.2 п.81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.209.1, 209.6, 209.7, 209.11, 209.15.1 ст.209 Податкового кодексу України, ст.ст.15, 18 Закону України «Про оренду землі», в результаті чого завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість скороченої декларації на 2866033,00 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2010 рік: серпень - 1893,00 грн., вересень - 2226,00 грн. жовтень - 989,00 грн. листопад - 5521,00 грн. грудень - 10006,00 грн.; 2011 рік: січень - 55,00 грн. лютий - 38575,00 грн. березень - 138111,00 грн., квітень - 156086,00 грн., травень - 11266,00 грн., червень - 1239,00 грн., липень - 7927,00 грн., серпень - 2288,00 грн., вересень - 4424,00 грн., жовтень - 2057,00 грн., листопад - 1602,00 грн., грудень - 53771,00 грн., 2012 рік: січень - 673,00 грн., лютий - 33966,00 грн., березень - 32154,00 грн., квітень - 77230,00 грн., травень - 92080,00 грн., червень - 63698,00 грн., липень - 270344,00 грн., серпень - 135402,00 грн., вересень - 128919,00 грн., жовтень - 298193,00 грн., листопад - 1888,00 грн., грудень - 6041,00 грн. 2013 рік: січень - 1742,00 грн., лютий - 30882,00 грн., березень - 53549,00 грн., квітень - 618166,00 грн., травень - 118334,00 грн., червень - 460415,00 грн., липень - 1651,00 грн.

Крім того, під час перевірки виявлено порушення позивачем пп.7.4.3 п.7.4 ст.7. п.81.15. ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199. пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, а саме встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість скороченої декларації на 1810677,00 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2011 рік: квітень - 177649,00 грн., травень - 5781,00 грн., червень - 4485,00 грн., липень - 5423,00 грн., серпень - 5149,00 грн., вересень - 4827,00 грн., жовтень - 130553,00 грн., листопад - 276587,00 грн., грудень - 18653,00 грн.; 2012 рік: січень - 7563,00 грн., лютий - 72825,00 грн., березень - 3347,00 грн., квітень - 5248,00 грн., травень - 33538,00 грн., червень - 13603,00 грн., липень - 55471,00 грн., серпень - 33322,00 грн., вересень - 27804,00 грн., жовтень - 140751,00 грн., листопад - 183687,00 грн., грудень - 241423,00 грн.; 2013 рік: січень - 2400,00 грн., лютий - 92586,00 грн., березень - 52971,00 грн., квітень - 46009,00 грн., травень - 44613,00 грн., червень - 96063,00 грн., липень - 28346,00 грн.; використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги по податку на додану вартість всупереч умовам її надання згідно п.209.6. п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України на загальну суму 992544,00 грн. в тому числі: березень 2011 - 38275,00 грн., квітень 2011 - 138111,00 грн., червень 2011 - 5485,00 грн., серпень 2011 - 2504,00 грн., січень 2012 - 35118,00 грн., вересень 2012 - 74229,00 грн., жовтень 2012 - 10115,00 грн., листопад 2012 - 157442,00 грн. травень 2013 - 93192,00 грн., червень 2013 - 73721,00 грн. липень 2013 - 364352,00 грн.

На підставі акту перевірки №4/22-03795916 від 28 жовтня 2013 року Бахмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2013 року №0000072200, згідно якого за порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.1, 4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.81.1, п.81.6 п.81.7, п.п.81.15.2 п.81.15 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість", п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.199.1 ст.199, п.209.1, п.209.6, п.209.7, п.209.11, п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, ст.ст.15,18 Закону України «Про оренду землі» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 2374697,00 грн., у тому числі 1138781,00 грн. за основним платежем та 1235916,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, в свою чергу, позивачем надано усі необхідні докази для визнання його протиправним та скасування в частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, серед іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.8-1.1-8-1.2 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною до 01 січня 2011 року) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування, згідно з яким сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.8-1.6 ст.8-1 вищенаведеного Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Згідно п.8-1.10 ст.8-1 вищенаведеного Закону для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

При цьому, п.8-1.11 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною до 01 січня 2011 року) встановлено, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Пунктом 209.1 ст.209 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, також передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п.209.10 ст.209 Податкового кодексу України для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному органі державної податкової служби з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

В силу п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною до 01 січня 2011 року) та ст.209 Податкового кодексу України (в редакції, що набрала чинності з 01 січня 2011 року) з 01 січня 2009 року позивач застосовував спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200079569 (дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування - 01 січня 2009 року, дата початку дії свідоцтва - 01 листопада 2012 року), в якому зазначені види діяльності позивача за КВЕД: 01.11 вирощування зернових та технічних культур, 01.11 овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, 01.41 розведення великої рогатої худоби, 01.43 розведення овець, кіз, коней, 01.46 розведення свиней.

Вищезазначене свідоцтво видавалося на підставі заяви позивача із зазначенням вартості товарів (послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів, з доданим до неї витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням видів діяльності.

Відповідно до Статуту позивача предметом діяльності підприємства є, серед іншого, вирощування, переробка, виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, оптова торгівля зерном та кормами для тварин. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.43 розведення коней та інших тварин родини конячих, 01.46 розведення свиней.

Як вбачається з акту перевірки від 28 жовтня 2013 року №4/22-03795916, протягом 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, що передують квітню 2011 року, несільськогосподарські товари/послуги перевищують 25% вартості всіх поставлених товарів/послуг і складали 30,6%, у зв'язку з чим, за твердженням відповідача, з квітня 2011 року на позивача не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений ст.209 Податкового кодексу України.

В ході перевірки також встановлено, що СТОВ «Авангард» здійснювало операції з використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарської продукції на території Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області. Документальні підтвердження щодо права користування (чи володіння) земельними ділянками (окрім договорів оренди з власниками земельних часток (паїв)) та з Борзнянською районною державною адміністрацією, а саме будь-яких підтверджуючих документів на право користування (володіння) землею, в ході перевірки не надані.

На підставі вищевикладеного, відповідач дійшов висновку, що СТОВ «Авангард» використовувало як сільськогосподарський товаровиробник незареєстровані у встановленому порядку землі, у зв'язку з чим сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому порядку, не може вважатися власновирощеною з метою застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, визначеного ст.209 Податкового кодексу України, та/або з метою справляння фіксованого сільськогосподарського податку, визначеного цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту перевірки для ведення господарської діяльності у періоді 2010-2013 років СТОВ «Авангард» використовувало земельні ділянки на території Борзнянської міської ради Чернігівської області загальною площею 1302 га (рілля) у 2010 році, 1384,7 га (рілля) у 2011 році, 1384,7 га (рілля) у 2012 році, 1396 га (рілля) у 2013 році.

Використання земельних ділянок підтверджується: договором оренди від 01 червня 2013 року; довідками відділу Держкомзему у Борзнянському районі №04-02/86 від 21 січня 2009 року, від 04 січня 2010 року №04-02/69, від 20 січня 2011 року №04-02/284, від 26 січня 2012 року №04-02/92 про грошову оцінку земель за СТОВ «Авангард», та довідками від 17 січня 2013 року №04-02/55, від 18 липня 2013 року №04-02/1501 про наявність та розподіл земель між власниками, землекористувачами, угіддями, які перебувають у користуванні позивача на території Борзнянської міської ради; розпорядчими документами: розпорядженнями Борзнянської районної державної адміністрації від 16 липня 2009 року №358 «Про надання дозволу СТОВ «Авангард» на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельних ділянок під невитребуваними земельними частками (паями) та проектними дорогами на території Борзнянської міської ради», від 17 лютого 2012 року №71 «Про надання дозволу СТОВ «Авангард» на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельних ділянок під невитребуваними земельними частками і (паями) та проектними дорогами на території Борзнянської міської ради»; від 09 квітня 2013 року №85 «Про затвердження СТОВ «Авангард» технічної документації із землеустрою та надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) і проектних доріг для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Борзнянської міської ради»; витягами з журналу відомостей на видачу зерна в пай; договором суборенди від 04 лютого 2009 року, актом приймання-передачі земельної ділянки, що надається в суборенду, угодою про врегулювання земельних відносин між СТОВ «Авангард» та ДП «Агроінвест» від 04 лютого 2009 року.

СТОВ «Авангард» використовував земельну ділянку, надану КСП «Авангард» в користування на підставі державного акту на право колективної власності на землю (3918 га) серії ЧН №000018, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №29.

Крім того, згідно довідки управління агропромислового розвитку Борзнянської районної державної адміністрації від 05 лютого 2013 року №12 СТОВ «Авангард» з метою недопущення забур'янення невитребуваних та неоформлених земельних паїв у зв'язку з відсутністю законодавчих актів та неодноразовою реорганізацією Державного земельного кадастру тримав під паром, беручи на себе затрати за власний рахунок, у 2010 році - 227 га, у 2011 році - 103 га, у 2012 році - 30 га землі.

Відповідно до довідки Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області від 25 листопада 2013 року №308 СТОВ «Авангард» заключив та зареєстрував 469 договорів на загальну площу 2391,9 га.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, тобто для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.

Водночас, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника. Продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач неправомірно визначив питому вагу вартості поставлених підприємством несільськогосподарських товарів послуг в розмірі 30,6%, оскільки, якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому, недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках, зокрема, в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо протиправності та необхідності скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2013 року №0000072200 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1057585,00 грн. за основним платежем та 1235619,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки всупереч ч.2 ст.71 КАС України податковим органом не доведено наявність підстав для застосування будь-яких негативних наслідків до СТОВ «Авангард», який застосовує спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимоги податкового законодавства.

В ході проведеної перевірки позивача Бахмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області було встановлено, що згідно умов колективного договору СТОВ «Авангард» у періоді, що перевірявся, забезпечувало колектив безкоштовним харчуванням, з цією метою на підприємстві діяла столова. Витрати по столовій в бухгалтерському обліку підприємства обліковуються на балансовому рахунку 236 «Столова». Помісячні витрати та з наростаючим підсумком з початку року відображалися в сальдовій відомості по балансовому рахунку 236 «Столова» постатейно та в розрізі років.

Відповідно до п.8-1.7 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною до 01 січня 2011 року) сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що операції з надання обідів своїм працівникам сільськогосподарське підприємство має право відобразити в скороченій декларації з податку на додану вартість за умови, що обіди виготовлено з власної сільськогосподарської продукції, продукти харчування, з яких виготовлено обіди, належать до груп 1-24, товарних позицій 4101, 4102, 4103, 4301 УКТ ЗЕД, та якщо у свідоцтві про реєстрацію підприємства суб'єктом спеціального режиму оподаткування зазначено вид діяльності, який відповідає постачанню таких продуктів харчування, а оскільки в свідоцтві суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200079569 СТОВ «Авангард» не зазначено вид діяльності, який відповідає постачанню продуктів харчування, тому вартість наданих обідів (страв) підприємство мало відобразити у загальній (повній) декларації.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суми податку на додану вартість, віднесені СТОВ «Авангард» до податкового кредиту по витратам на харчування працівників підприємства в столовій, не включаються до скороченої декларації, оскільки не включені до свідоцтва суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість згідно п.8-1.7 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2013 року №0000072200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 81196,00 грн. є правомірним та обгрунтованим, та в цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24 лютого 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.