ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Хуторна І.Ю.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
УХВАЛА
іменем України
"18" лютого 2014 р. Справа № 274/6898/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Котік Т.С.
Франовської К.С.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю
представника відповідача Крилова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області, ОСОБА_4 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "27" грудня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком, зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року. Позов мотивовано тим, що до жовтня 1994р. позивач проживав у м. Бердичеві та отримував пенсiю за віком. Надалі виїхав за кордон до Ізраїлю на постійне місце перебування. 16.09.2013 року він звернувся до Управлiння Пенсiйного фонду України в Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi iз заявою про поновлення виплати ранiше призначеної йому пенсії за віком з 07.10.2009 року, проте, листом №146/В-8 вiд 30.09.2013р. УПФУ вказало, що йому необхідно особисто подати заяву та надати документи, якi свiдчать про фактичне проживання на території м. Бердичева або Бердичівського району Житомирської областi. Вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому у поновленні виплати пенсії з тих підстав, що відповідно до ч.2 ст.49 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" УПФУ в Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi зобов'язане поновити йому виплату пенсії у десятиденний строк після ухвалення рішення Конституційним Судом України від 07.10.2009 року про визнання неконституційною норму п.2 ч.1 ст.49 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо припинення виплати пенсії у разі виїзду громадянина України за кордон.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі №146/в-8 від 30.09.2013 року у поновленні виплати ОСОБА_4 раніше призначеної пенсії за віком до виїзду на постійне місце проживання за кордон на підставі його заяви від 16.09.2013 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі поновити виплату ОСОБА_4 раніше призначеної пенсії за віком на підставі його заяви, починаючи з 16 вересня 2013 року.
У задоволенні решти позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить змінити судове рішення, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_4 та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії за віком позивачу з 16 вересня 2010 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що поновлення раніше призначеної пенсії відбувається лише за особистою заявою пенсіонера, а не за заявою його представника.
Розглянувши справу відповідно до ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України (а.с.9).
За заявою ОСОБА_4 від 27.09.1994 року відповідно до ст.92 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" йому було виплачено пенсію за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. З того часу виплату пенсії припинено (а.с. 3).
ОСОБА_4 16 вересня 2013 року звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії на території України відповідно до рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 р.
Листом від 30.09.2013 року позивачу було відмовлено в поновленні виплати пенсії з тих підстав, що він не подав особисто заяви до відповідача та не підтвердив фактичне місце проживання в м. Бердичеві чи Бердичівському районі. Окрім того, роз'яснено право оскаржити рішення в органі Пенсійного фонду України вищого рівня, або в суді (а.с.3).
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції прийшов до висновків, що відмова Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі в поновленні виплати позивачу раніше призначеної пенсії за віком є протиправною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст.ст.1,3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою цінністю. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов'язком держави.
Право на соціальний захист віднесене до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (частина третя статті 25 Конституції України).
Згідно ст.ст.49,51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого дана Верховною Радою України. У разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за 6 місяців наперед перед виїздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009р. №25-пр/2009 визнані, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.2 ч.1 ст.49, друге речення ст.51 Закону №1058, якими передбачено, що під час перебування за кордоном пенсія виплачується у тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого дано Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Таким чином, з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 позивач набув права на поновлення пенсії.
Пенсійний орган, відмовляючи в поновленні виплати пенсії, зобов'язав ОСОБА_4 особисто подати заяву до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі та надати докази його постійного проживання на території м. Бердичева та Бердичівського р-ну, відповідно до п.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, 25 листопада 2005 року за № 22-1 ( далі Порядок).
Проте, ані суду першої інстанції, ані в ході апеляційного перегляду справи, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів того, що позивач подав до органу Пенсійного забезпечення заяву про поновлення виплати йому пенсії не встановленого зразка чи відсутні інші умови для поновлення виплати пенсії.
Порядком передбачено, що заява про призначення (поновлення) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший (п.5 Порядку).
Поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії (п.15 Порядку).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії (п.39 Порядку).
При цьому частиною другою п.3 Порядку передбачено, що заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, - через кожний рік дії такої довіреності тощо, подається пенсіонером (опікуном, піклувальником) особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації).
Враховуючи те, що ОСОБА_4 проживає в державі Ізраїль, а тому він не може представити довідку про постійне місце проживання у м.Бердичеві чи Бердичівському районі, як це передбачено п.3 Порядку, зважаючи на його вік, на наявність в матеріалах справи нотаріально посвідченої довіреності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо протиправності відмови Управлiння Пенсiйного фонду України в Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi у поновленні виплати ОСОБА_4 пенсії за віком з тих підстав, що ним не особисто подано заяву та не надано доказів його постійного місця проживання в м. Бердичеві чи на території Бердичівського району.
Посилання відповідача на необхідність подачі лише особистої заяви позивача до пенсійного органу для вирішення питання поновлення пенсійних виплат спростовується пріоритетністю застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як нормативно-правового акта вищої юридичної сили у порівнянні з постановами Правління Пенсійного фонду України. Нормами вказаного Закону не встановлено обмеження щодо можливості подачі заяви про поновлення пенсійних виплат за довіреністю.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії з 07.10.2009 року, слід зазначити, що нормативно - правовими актами не передбачено обов'язку або права Пенсійного фонду України автоматично здійснювати відновлення пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера, тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії до дати звернення позивача, а відтак поновлення виплати пенсії має бути здійснено саме з моменту звернення позивача до відповідача.
Отже, вимога апеляційної скарги позивача щодо зміни судового рішення в частині зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії за віком, починаючи з 16 вересня 2010 року не ґрунтується на приписах чинного законодавства та спростовується вищевикладеним.
Враховуючи вищенаведене, постанова Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 грудня 2013 року винесена з дотримання норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "27" грудня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова
судді: (підпис) Т.С. Котік
(підпис) К.С. Франовська
З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "20" лютого 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - представнику позивача: ОСОБА_6, 51931, АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області вул.Л.Карастоянової,29,м.Бердичів,Житомирська область,13312
Судове рішення № 37404908, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 274/6898/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: