Ухвала суду № 37404832, 25.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"25" лютого 2014 р. Справа № 911/598/14

Суддя Кошик А.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м.Київ

до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Автопостач», м.Бориспіль

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена», м.Бориспіль

про стягнення 37691864,67 грн.

встановив:

Позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог відповідно до п. 5 ст. 63 ГПК України.

Стаття 58 ГПК України передбачає, що в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька позовних вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, в вимогу про стягнення вищезазначеної заборгованості фактично включені вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами №71/07 від 26.12.2007 року і №295/10 від 28.04.2010 року, які були укладені між позивачем та третьою особою.

А саме, з позовної заяви вбачається, що 26.12.2007 року між позивачем – ПАТ «Універсал Банк» та третьою особою - ТОВ «ВКФ «Лігена» укладено Кредитний договір №71/07.

26.12.2007 року між позивачем ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ПП «ВКФ «Автопостач» укладено договір поруки №SU-1/71/07. Згідно зазначено Договору поруки поручитель (ПП «ВКФ «Автопостач») за порушення позичальником (ТОВ «ВКФ «Лігена») зобов’язань за кредитним договором несе солідарну відповідальність поручителя та відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник.

28.10.2010 року між позивачем – ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ВКФ «Лігена» укладено Кредитний договір №295/10.

28.04.2010 року між позивачем ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ПП «ВКФ «Автопостач» укладено договір поруки №SU-02/295/10. Згідно зазначено Договору поруки поручитель (ПП «ВКФ «Автопостач») за порушення позичальником (ТОВ «ВКФ «Лігена») зобов’язань за кредитним договором несе солідарну відповідальність поручителя та відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник.

Позов обґрунтований невиконанням зобов’язань за кредитними договорами №71/07 від 26.12.2007 року та №295/10 від 28.04.2010 року. Як вбачається з позовної заяви, за кожним кредитним договором окремо сторонами укладалися додаткові угоди, видавались меморіальні ордери, та відповідно окремо здійснювались часткові проплати, надсилалися вимоги про сплату боргу та розрахунки заборгованості.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами одночасно не пов’язані підставами виникнення та поданими доказами. Таким чином, позивачем порушено правила об’єднання вимог.

Згідно пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року за №18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Підставами позову в господарському судочинстві є обставини, тобто юридичні факти, на яких ґрунтується вимога позивача. Підстава позову складається з таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних правовідносин, належність сторін до цієї справи та привід до позову. Дані матеріально-правові вимоги (предмет позову) виникають при порушенні прав та невиконанні обов'язків, які випливають з домовленості між сторонами, тобто з договору. Таким чином, договір є опосередкованою підставою виникнення юридичного факту - дії (бездіяльності), що порушує умови даного правочину, та вимоги, яка виникає після порушення прав та невиконання обов'язків стороною по договору.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із позовної заяви, підставами виникнення вимог заявника за даним позовом є факти порушення умов правочинів іншою стороною по договору, які випливають зі змісту наступних договорів: кредитному договору №71/07 від 26.12.2007 року та кредитному договору №295/10 від 28.04.2010 року доданих до позовної заяви та зазначених у її змісті.

Оскільки кожен окремий договір, а також факт порушення його умов, є окремими підставами позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, що порушує вимоги ч. 1 ст. 58 ГПК України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони зв'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені вимоги щодо стягнення боргу не пов’язані підставою їх виникнення, так як виникли з різних договорів. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов визначених у договорі та щодо допущених порушень вимог закону кожного договору окремо.

Також, позивачу необхідно враховувати, що кількість окремих договорів, які мають різну правову природу суттєво ускладнює судовий розгляд, оскільки суду необхідно в межах одного провадження фактично вирішити кілька окремих, не пов‘язаних між собою спорів та надавати окрему юридичну оцінку доказам по кожному договору окремо.

Чинне законодавство не передбачає поєднання в одній позовній заяві однорідних вимог, які підтверджуються тотожними доказами.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Зазначені в позові вимоги не пов’язані підставою їх виникнення (виникли з різних договорів) та не пов’язані поданими доказами, оскільки документи, що підтверджують виконання кожного договору є різними, а відтак ст. 58 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За таких обставин, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя Кошик А.Ю.