Рішення № 37404805, 28.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/548/14 28.02.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком"до Державної служби України з надзвичайних ситуаційза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідачаДержавної казначейської служби Українипростягнення 169 312,96 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Курилкін О.С. від відповідача:Лазар О.М.від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 169 312,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільного захисту №371-1-403/22-5/21 від 03.04.2013 р. позивач надав послуги із технічного обслуговування апаратури, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 166 658,30 грн. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 816,35 грн., та 3% річних у розмірі 838,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.02.2014 р.

05.02.2014 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.02.2014 р. оголошено перерву до 12.02.2014 р.

12.02.2014 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення Державної казначейської служби України до у часті у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

12.02.2014 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Державної служби з надзвичайних ситуацій №3 від 09.01.2014 р.

12.02.2014 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої останній просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 166 658,30 грн., пеню у розмірі 1 092,18 грн. та 3% річних у розмірі 504,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

На підставі п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, а відтак має місце нова ціна позову у розмірі 168 254,56 грн. в межах якої вирішується спір у даній справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2014 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України, розгляд справи відкладено до 28.02.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав відсутності фінансування.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103026407340, яке отримано третьою особою 17.02.2014 р.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (надалі - виконавець) та Мінстреством надзвичайних ситуацій України, правонаступником якого є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (замовник) було укладено договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільного захисту №371-1-403/22-5/21 (надалі - "Договір").

Положеннями п. 1 Договору визначено, що виконавець надає послуги щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку (надалі - апаратура) цивільного захисту, які пов'язані з ознайомленням та використанням інформації, що становить державну таємницю згідно із статтею 1.2.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 р. №440. Договір укладено без застосування процедури закупівлі відповідно до п. 3 статті 2 Закону України від 01.06.2010 р. №2289-VI "Про здійснення державних закупівель" та Довідки МНС від 28.01.2013 р. №04-578/173.

Відповідно до п. 1.2 Договору перелік апаратури оповіщення, кошторисно-фінансовий розрахунок вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та розрахунок чисельності та витрат на оплату праці наведено у Додатках №1-3 до Договору.

Згідно із п. 2.1.3 Договору замовник зобов'язується своєчасно оплачувати виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить: вартість послуг без ПДВ - 333 316,60 грн., ПДВ - 66 663,32 грн., всього з ПДВ - 399 979,92 грн. Оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури здійснюється замовником згідно з доданим до цього договору кошторисно-фінансовим розрахунком відповідно до Додатка №3. Розрахунки провадяться у безготівковій формі у національній валюті щомісяця з моменту надходження коштів з Державного бюджету на розрахунковий рахунок Замовника.

Додатком №3 до Договору сторони погодили кошторисно-фінансовий розрахунок вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури на 2013 р.

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що підставою для розрахунку за експлуатаційно-технічне обслуговування є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню апаратури та технічних засобів оповіщення, у якому можуть зазначатися випадки виходу апаратури та технічних засобів оповіщення і зв'язку з ладу, несанкціонованого запуску, а також неповний обсяг виконаних робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань.

Відповідно до п. 6.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р.

Положеннями п. 6.2 Договору визначено, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 1 січня 2013 р.

01.07.2013 р. сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №371-1-403/22-5/21 від 03.04.2013 р., за змістом якої встановили, що замовником за Договором є Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є повним правонаступником Міністерства надзвичайних ситуацій України, у зв'язку із чим Державна служба України з надзвичайних ситуацій приймає на себе усі права і обов'язки Міністерства надзвичайних ситуацій України, що виникають із Договору.

На виконання умов Договору, позивачем у період з серпня - по грудень 2013 р. було надано, а відповідачем прийнято послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та технічних засобів оповіщення на загальну суму 166 658,30 грн., що підтверджується актами приймання-передачі №б/н від 27.09.2013 р. (за серпень 2013 р.), №9 від 08.10.2013 р. (за вересень 2013 р.), №б/н за жовтень 2013 р., №б/н за листопад 2013 р., №б/н за грудень 2013 р.

За наслідками виконання послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг №152 за серпень 2013 р., №86-13-190/1412 від 30.09.2013 р. (за вересень 2013 р.), №86-13-190/1648 від 31.10.2013 р. (за жовтень 2013 р.), №86-13-190/1788 від 30.11.2013 р. (за листопад 2013 р.)., №208 за грудень 2013 р. на загальну суму 166 658,30 грн.

Листом №03-659/205 від 20.01.2014 р., направленим на адресу позивача, відповідач визнав заборгованість на користь позивача у розмірі 166 658,30 грн., та зазначив що вказана заборгованість виникла у зв'язку з безпідставною несплатою Держаним казначейством України платіжних доручень Державної служби України з надзвичайних ситуацій при наявності відкритих асигнувань на кінець 2013 бюджетного року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за укладеним Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 166 658,30 грн.

Договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи (№б/н від 27.09.2013 р. (за серпень 2013 р.), №9 від 08.10.2013 р. (за вересень 2013 р.), №б/н за жовтень 2013 р., №б/н за листопад 2013 р., №б/н за грудень 2013 р.) підтверджується надання позивачем послуг на суму 166 658,30 грн.

Зазначені вище акти містять підписи повноважного представника відповідача та відтиск печатки, а доказів існування будь-яких зауважень до наданих послуг відповідачем не надано.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що підставою для розрахунку за експлуатаційно-технічне обслуговування є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню апаратури та технічних засобів оповіщення, у якому можуть зазначатися випадки виходу апаратури та технічних засобів оповіщення і зв'язку з ладу, несанкціонованого запуску, а також неповний обсяг виконаних робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань.

Акти приймання-передачі №б/н від 27.09.2013 р. (за серпень 2013 р.), №9 від 08.10.2013 р. (за вересень 2013 р.), №б/н за жовтень 2013 р., №б/н за листопад 2013 р., №б/н за грудень 2013 р. підписані та скріплені печатками сторін.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування з огляду на наступне.

Договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури є двостороннім, оплатним, а тому обов'язок виконавця надати певну послугу обумовлює обов'язок замовника цю послуги прийняти та оплатити.

Крім того, обов'язок відповідача як замовника за Договором прийняти та оплати роботи виникає в силу положень ст.. 903 Цивільного кодексу України та п. 2.1.3 Договору, згідно якого замовник зобов'язується своєчасно оплачувати виконані роботи.

Із змісту п. 3.1 Договору вбачається, що розрахунки провадяться у безготівковій формі у національній валюті щомісяця з моменту надходження коштів з Державного бюджету на розрахунковий рахунок Замовника.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Спірним пунктом Договору (п. 3.1) сторони фактично визначили, що строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт залежить від факту отримання відповідачем коштів з Державного бюджету, тобто фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з діями осіб, які не є стороною такого договору.

В свою чергу, статтею 511 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Крім того, суд вважає, що пункт 3.1 договору, який регламентують порядок проведення розрахунків за виконані роботи (надані послуги) на підставі актів приймання-передачі наданих послуг після надходження бюджетного фінансування суперечать імперативним приписам ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107/2012, від 10.07.2013 у справі №910/2285/13, від 20.02.2013 у справі № 5023/3071/12.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2 Договору, а також наявність в матеріалах справи підписаних актів прийняття-передачі робіт, грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем згідно Договору послуг на момент розгляду справи настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 166 658,30 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з Державної служби України з надзвичайних ситуацій заборгованості у розмірі 166 658,30 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 092,18 грн. та 3% річних у розмірі 504,08 грн. нарахованих у загальний період з 01.10.2013 р. по 01.01.2014 р. по кожному акту окремо.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як вбачається з розділу 4 договору "Відповідальність сторін", даний розділ не встановлює відповідальності замовника у вигляді сплати пені за порушення строків оплати наданих послуг.

Відтак, правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд вважає за можливе задовольнити дану вимогу у розмірі заявленому до стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій заборгованості у розмірі 166 658,30 грн., та 3% річних у розмірі 504,08 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-А; ідентифікаційний код 38516849) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (04071, м. Київ, вул. Ніжній Вал, 49-А; ідентифікаційний код 26549551) заборгованість у розмірі 166 658 (сто шістдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 504 (п'ятсот чотири) грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 343 (три тисячі триста сорок три) грн. 25 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 03.03. 2014 р.